Дата документу 01.09.2021 Справа № 554/6106/18
01 вересня 2021 року місто Полтава
Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника заявника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Акціонерного товариства «Полтава-банк» про скасування арешту рухомого майна у кримінальному провадженні, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нова Водолага, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «УПСК «Діамент», маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, -
В провадженні колегії суддів Октябрського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 42017170000000362 з обвинувальним актом та відповідними додатками за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
Відповідно до обвинувального акта, від 27.07.2018 року ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він, перебуваючи на посаді директора ТОВ «УПСК «Діамент», будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, у період часу з 01.08.2017 року по 09.10.2017 року привласнив отриману на підставі договору № 20/06/17 від 20.06.2017 року від ТОВ «Дніпровський трубний завод» та розтратив трубну продукцію, чим спричинив потерпілій стороні матеріальну шкоду в особливо великих розмірах на суму 9 995 495 грн. Після чого, умисно вчинив фінансові операції з майном, одержаним внаслідок суспільно-небезпечного діяння, шляхом включення вартості трубної продукції в сумі 9 545 745 грн. до актів приймання-передачі виконаних робіт на свердловині №38 Сахалінського нафто газоконденсатного родовища та отримання від ПрАТ «ВК «УКРНАФТОБУРІННЯ» за виконані роботи грошових коштів у великих розмірах, в сумі 7 545 745 грн., які були використані у господарській діяльності ТОВ «УПСК «Діамент», а саме: погашення кредиту з відсотками, заробітну плату, лікарняних, відрядних, розрахунків із суб'єктами господарської діяльності.
19 липня 2021 року до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Полтава-банк» про скасування арешту рухомого майна.
У судовому засіданні представник Акціонерного товариства «Полтава-банк» клопотання підтримала, мотивуючи його тим, що згідно із кредитним договором № 4662 від 24 січня 2018 року, з додатками, Акціонерне товариство «Полтава-банк» надало Приватному підприємству «ТОТАЛ СПОРТ» (ідентифікаційний код 39340931; місце знаходження: 36000, м. Полтава, проспект Першотравневий, 25) кредит у вигляді відновлюваної (револьверної) кредитної лінії в сумі (загальний ліміт заборгованості) 2500000 (два мільйони п'ятсот тисяч) гривень, строком погашення до 24 січня 2021 року (згідно додаткової угоди від 09.11.2018 року) на умовах, визначених цим Договором.
В забезпечення повернення Позичальником ПП «ТОТАЛ СПОРТ» в строк встановлений вимогою банку, а при відсутності такої вимоги - згідно графіка до 24 січня 2020 року (включно) грошових коштів отриманих за кредитним договором (кредитна лінія) № 4662 від 24 січня 2018 року, ЗАСТАВОДАВЕЦЬ - ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , передав в заставу ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЮ, АТ «Полтава-банк», належний йому на праві власності транспортний засіб (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого Полтавським ВРЕР 16.04.2014 року) - легковий універсал-В марки MITSUBISНI PAJERO WAGON, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований в Полтавському ВРЕР 16.04.2014 року (договір застави від 02.02.2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_8 , зареєстрований в реєстрі за № 194).
Згідно із витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 54749821 від 02.02.2018 року АТ «Полтава-банк» було здійснено обтяження застави рухомого майна на підставі Договору застави від 02.02.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі за № 194 - автомобіль легковий універсал-В марки MITSUBISНI PAJERO WAGON, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований в Полтавському ВРЕР 16.04.2014 року.
25.09.2020 року Акціонерне товариство «Полтава-банк» вручило позичальнику Вимогу про дострокове повернення кредиту в зв'язку з порушенням кредитних зобов'язань по Кредитному договору № 4662 від 24.01.2018 року. Дана вимога залишена позичальником без відповіді і виконання.
Таким чином з 06 жовтня 2020 року вся сума кредитної заборгованості (тіло кредиту, відсотки та інші платежі) по кредитному договору № 4662 від 24.01.2018 року вважається такою строк сплати якої вже настав та є простроченою на підставі вимоги про дострокове повернення кредиту.
30.04.2021 року Акціонерне товариство «Полтава-банк» вручило позичальнику Вимогу-Повідомлення № 005-006/1992 про усунення порушень по кредитному договору та попередження про звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 72370007 від 05.05.2021 року було зареєстровано звернення стягнення на підставі Вимоги-повідомлення про усунення порушень по кредитному договору № 4662 від 24.01.2018 року та попередження про звернення стягнення на предмет застави на автомобіль, легковий універсал-В марки MITSUBISНI PAGERO WAGON, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований в Полтавському ВРЕР 16.04.2014 року.
Рішенням постійно діючого третейського суду у справі № 2/497 від 31 травня 2021 року, відповідно до якого в рахунок часткового погашення заборгованості Приватного підприємства «ТОТАЛ СПОРТ» (ідентифікаційний код 39340931; місце знаходження: 36000,м. Полтава, проспект Першотравневий, 25) за кредитним договором № 4662 від 24 січня 2018 року, було звернуте стягнення на заставне майно належне на праві власності ОСОБА_7 , що є предметом застави згідно договору застави від 02.02.2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_8 , зареєстроване в реєстрі за № 194, шляхом визнання за Акціонерним товариством «Полтава-банк» права власності на транспортний засіб марки MITSUBISНI, модель PAJERO WAGON, типу загальний легковий універсал-В номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , об'єм двигуна 3198, тип пального D, колір білий. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 08.06.2018 року. Автомобіль був раніше зареєстрований в Полтавському ВРЕР 16.04.2014 році на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 виданого Полтавським ВРЕР 16.04.2014 року та в подальшому виданий дублікат свідоцтва серії НОМЕР_2 за встановленою вартістю 522300 (п'ятсот двадцять дві тисячі триста) грн. Вартість майна встановлена Заставодержателем на власний розсуд, враховуючи останній Звіт про оцінку майна складений 10.01.2020 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Консалтинговою групою «БІНЕК» оцінювачем ОСОБА_9 .
Нещодавно АТ «Полтава-банк» стало відомо, що відповідно до інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на вищезазначений автомобіль накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтава ОСОБА_10 у справі № 554/9077/17 від 04.06.2018 року.
Особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач): слідче управління ГУ НП в Полтавській області (копія витягу із Державного реєстру № 73198697 від 16.06.2021 року).
Так, на дату винесення ухвали слідчого судді Октябрського РС м. Полтава у справі № 554/9077/17 від 04.06.2018 року про накладення арешту (заборони відчужувати) автомобіль - легковий універсал-В марки MITSUBISНI PAJERO WAGON, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований в Полтавському ВРЕР 16.04.2014 року - вже перебував у заставі АТ «Полтава-банк» з 02.02.2018 року на підставі Договору застави від 2 лютого 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі за № 194 та забезпечував повернення виданого кредиту.
Отже, АТ «Полтава-банк» має вищий пріоритет, як обтяжувач вищезазначеного автомобіля відносно пріоритету іншого обтяжувача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна, а саме на автомобіль легковий універсал-В марки MITSUBISНI PAJERO WAGON, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований в Полтавському ВРЕР 16.04.2014 року АТ «Полтава-банк» має переважне право на предмет обтяження.
Інші учасники процесу не заперечували проти задоволення вищевказаного клопотання.
Колегія суддів, заслухавши клопотання, думку учасників процесу, приходить до висновку про необхідність його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 577 ЦКУ застава рухомого майна може бути зареєстрована з внесенням запису в Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави буде дата і час внесення відповідного запису в реєстр.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.
Згідно з ст. 4 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження АТ «Полтава-банк» є приватним, забезпечувальним-тобто обтяження встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
Статтею 21 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що до забезпечувальних обтяжень відноситься застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору.
За ст. 11 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Так, за ст. 14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ст. 572 ЦКУ у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у випадку невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна. Причому заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами цього боржника (якщо інше не встановлено законом).
Далі пунктом 8.3. кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання Позичальником грошових зобов'язань за цим договором Банк має право погасити заборгованість в першу чергу за рахунок забезпечення.
Пунктом 2.3.5 вищезазначеного договору застави передбачено, що Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання або неналежного виконання боржником Основного зобов'язання.
Далі п.2.3.6. визначає можливість: «звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання (неналежного виконання) Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором та/або порушення справи про банкрутство заставодавця незалежно від строку виконання Основного зобов'язання. При цьому Заставодержатель має право реалізувати предмет застави від свого імені будь-якій особі на підставі договору або взяти предмет застави у власність (набути право власності на предмет застави)».
Пунктом 2.4.1. договору застави встановлено, що Заставодержатель (тобто АТ «Полтава-банк») зобов'язаний надіслати Заставодавцю вимогу про усунення порушення у разі порушення основного зобов'язання та/або умов цього договору.
Згідно ст. 22 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка можне виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягнути згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором.
Статтею 23 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
Згідно ст.41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року, відповідно до Закону віл 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи безперешкодно користуватись своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Виходячи з вимог ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
27 березня 2019 року в рамках справи № 202/1452/18, провадження № 14-559 цс18 Велика Палата Верховного Суду підтвердила раніше сформовану правову позицію та зазначила, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 202/5044/17, від 28.11.2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12.12.2018 року у справі № 640/17552/16-ц).
Завданням арешту майна в розумінні частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження; збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України, та статті 13 Конвенції, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.
Тобто чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника або володільця майна, який не є учасником кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними доказами є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпеченням кримінального провадження. При цьому даний захід забезпечення кримінального провадження може застосовуватися згідно п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України лише у разі, якщо слідчий, прокурор доведе потреби досудового розслідування у такому ступені втручання у права особи розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У пункті 42 рішення «Бендерський до України» від 15.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торійа до Іспанії» від 09.12.1994 року).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден до Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Варто зауважити, що пунктом 15 Постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 року (зі змінами) Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати. У разі наявності відомостей про розшук транспортного засобу його реєстрація, перереєстрація зняття з обліку не проводиться.
Пунктом 41 Постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешт або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.
Таким чином, на теперішній час склалася ситуація, при якій заявник АТ «Полтава-банк» не може реалізувати своє законне право власника для постановки на облік, перереєстрації транспортного засобу у відповідному Територіальному сервісному центрі МВС і відповідно не має можливості отримати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу через наявний арешт накладений ухвалою Октябрського районного суду міста Полтава у справі №554/9077/17 від 04.06.2018 року (провадження №1кс/554/4999/2018).
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави чи розумні підозри вважати, що транспортний засіб марки MITSUBISНI, модель PAJERO WAGON, типу загальний легковий універсал-В номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, оскільки АТ «Полтава-банк» є власником транспортного засобу марки MITSUBISНI, модель PAJERO WAGON, типу загальний легковий універсал-В номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 на підставі Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі № 2/497 від 31 травня 2021 року, а тому не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, яким на даний час є АТ «Полтава-банк».
Таким чином відсутня правова підстава для продовження існування дії арешту транспортного засобу, що був накладений у кримінальному провадженні № 2017170000000362 від 25.10.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтава №554/9077/17 від 04.06.2018 року (провадження №1кс/554/4999/2018).
Керуючись ст. ст. 174, 333, 350 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання Акціонерного товариства «Полтава-банк» про скасування арешту рухомого майна - задовольнити.
Скасувати арешт та заборону на розпорядження майном (в тому числі зняття з обліку та/або перереєстрацію, відчуження) транспортного засобу марки MITSUBISHI, модель PAJERO WAGON, типу загальний легковий універсал-В номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого є АТ «Полтава-банк», арештованого у кримінальному провадженні № 42017170000000362 від 25.10.2017 року, що був накладений на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/9077/17 від 04.06.2018 року (провадження № 1кс/554/4999/2018) та вилучити запис про обтяження за № 16939761 зареєстрованого 18.06.2018 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо вищезазначеного транспортного засобу.
Доручити ОСОБА_6 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2486 від 10.01.2019 року, паспорт серії НОМЕР_6 виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 08.12.2000 року), звернутися до відповідних органів, що займаються державною реєстрацією прав з метою зняття арешту з транспортного засобу марки MITSUBISHI, модель PAJERO WAGON, типу загальний легковий універсал-В номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , випуску 2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого є АТ «Полтава - Банк», накладеного ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави № 554/9077/17 від 04.06.2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3