06 вересня 2021 р. м. Чернівці Справа № 824/389/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі старшого державного виконавця Федоряка О.В. про визнання протиправними та незаконними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок дій (бездіяльності) суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, в якому просить:
- визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Сорочан В.Г. та Мельник В.О. ,Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В. та Третього Відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.;
- стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок моральної шкоди, завданої йому протиправними діями та бездіяльністю суб'єктів владних повноважень в повному обсязі;
- зобов'язати відповідні служби видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію, щодо нього в адміністративній справі Національної поліції України Департаменту патрульної поліції УПП в Чернівецькій області № 2607, в справі Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30.08.2019 та у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2020, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020, позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області повернуто позивачу.
Постановою Верхового Суду від 04.02.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 у справі № 824/389/20-а скасовано. Справу № 824/389/20-а за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про відшкодування моральної шкоди направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.03.2021, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Садгірського районного суду міста Чернівці в особі судді Байцар Л.В., посадових осіб Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області в особі Сорочан В.Г. та Мельник В.О. ;
- стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої протиправними діями та бездіяльністю суб'єктами владних повноважень, в тому числі Садгірським районним судом м. Чернівці, Садгірським відділенням поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області;
- зобов'язання відповідні служби, в т.ч. Садгірський районний суд міста Чернівці, Садгірське відділення поліції Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію щодо ОСОБА_1 в справі Садгірського районного суду м. Чернівці № 726/1488/19 від 30.08.2019, в адміністративній справі Національної поліції України Департаменту патрульної поліції УПП в Чернівецькій області № 2607, як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі в частині позовних вимог пред'явлених до Третього Відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про:
- визнання протиправними та незаконними дій та бездіяльності посадових осіб Третього Відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.;
- стягнення з державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок моральної шкоди, завданої йому протиправними діями та бездіяльністю суб'єктів владних повноважень, зокрема, Третім Відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в повному обсязі;
- зобов'язання відповідні служби, зокрема Третій Відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію щодо нього у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства.
Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених ст. 287 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог, виходячи з предмету позову, позивач зазначав, що державний виконавець справу до виконання у виконавчому провадженні АСВП № 59812836 отримав 14.08.2019, однак відкрив виконавче провадження тільки 28.08.2019.
На переконання позивача, з огляду на сукупність грубих порушень наявних в постанові № 257808, таких як виправлення, пропуски, відсутність його паспортних даних та підпису, державний виконавець свідомо прийняв до виконання неналежно складений документ нехтуючи численними нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач також зазначає, що у справі АСВП: 59812836 наявний пропис +2 ВП, який міг бути проставлений будь-коли та будь-ким протягом 2019 - 2020 років і тим паче в період подання його заяв та скарг 17, 24 лютого 2020. На його думку, цей пропис означає, те, що по даній справі є ще якесь невідоме йому виконавче провадження, і позивач припускає, що це може бути судовий збір Садгірського районного суду міста Чернівці від 12.08.2019, який відсутній в матеріалах справи. Окрім того, постанова про відкриття виконавчого провадження, як виконавчий документ, не скріплений печаткою.
Крім того, позивач посилався на порушення відповідачем строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях. Копії постанов виконавця та інших документів виконавчого провадження не доводилися виконавцем до його відома.
Позивач вважає неправомірно внесену інформацію щодо нього у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства, у зв'язку із цим просить суд зобов'язати Головне територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В., видалити з усіх можливих публічних реєстрів вказану інформацію.
На думку позивача, враховуючи викладене та надмірне тривале виконавче провадження, що призвело до його душевних страждань, занепокоєння та тривоги, триваючої зневаги є підстави для відшкодування моральної шкоди в розмірі 3750000,00 грн.
Третій відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач) не погоджуючись із поданим позовом подав до суду відзив, в якому просив, відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із тим, що позивач наводить неприпустимі доводи щодо неодноразових неправомірних дій та бездіяльності відповідача, які зовсім не стосуються суті оскаржуваних дій чи бездіяльності, наводить недійсні обставини справи.
Відповідач зазначає, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 59812836 з примусового виконання постанови з примусового виконання постанови № 257808 від 30.05.2019 Управління патрульної поліції у Чернівецькій області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 грн.
Відповідач вказує, що 18.10.2019 у зв'язку з перебуванням у Відділі декілька виконавчих проваджень щодо одного боржника, відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. В межах зведеного виконавче провадження № за АСВП 60357992 здійснюється примусове виконання Вимоги № 2504-56 від 28.02.2019 Головного управління ДФС у Чернівецькій області про стягнення з позивача боргу у сумі 18276,72 грн (виконавче провадження № за АСВП 59298925) та постанови № 726/760/19 Садгірського районного суду м. Чернівці про стягнення судового збору у розмірі 384,20 грн (виконавче провадження № за АСВП 59850406). Також на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № за АСВП 29573520 з примусового виконання виконавчого листа Дубенського місьрайонного суду Рівненської області № 2-388 від 25.10.2015 про стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 300 грн щомісячно, починаючи з 12.02.2007 року і до повноліття дитини.
Окрім того, відповідач наголошує, що позивача (боржника) визнано винним вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП згідно постанови Садгірського районного суду міста Чернівці № 726/760/19 від 16.05.2019, яка залишене без змін згідно постанови Чернівецького апеляційного суду від 10.06.2019 про відмову у задоволенні апеляційного скарги ОСОБА_1 .
Також відповідач наголошує, що боржник, не зважаючи на притягнення його до адміністративної відповідальності за несплату аліментів, наявності заборгованості зі сплати аліментів, не вжив жодних заходів щодо погашення заборгованості та виконання рішення суду. Разом з тим, позивач ознайомився з виконавчим провадженням № за АСВП 59812836, про що зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження, водночас відмовившись ознайомитись із зведеним виконавчим провадженням № за АВСП 60357992.
Враховуючи наведене, відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.03.2021 заяву позивача про відвід судді Левицького В.К. визнано необґрунтованою. Передано до відділу забезпечення документообігу та ведення архіву Чернівецького окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Левицького В.К. для визначення судді щодо вирішення питання про відвід у відповідності до вимог ст. 31 КАС України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у задоволенні заяви про відвід судді Левицького В.К. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В. про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність, стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок дій бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовлено повністю.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог від 22.03.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди повернуто особі, яка її подала.
Із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» видно, що постановою Верховного Суду від 10.06.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі № 824/389/20-а за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Садгірського відділення поліції Чернівецького ВП Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області, Садгірського районного суду м. Чернівці, Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.
Після повернення справи з апеляційної інстанції, справу призначено до розгляду на 09.06.2021, про що повідомлено учасників справи та підтверджується матеріалами справи.
У зв'язку з неприбуттям учасників справи у підготовче засідання, призначене на 09.06.2021, фіксування судового засідання не проводилося, що підтверджується довідкою-доповіддю секретаря судового засідання.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.06.2021 заяву позивача про відвід судді Левицького В.К. та секретаря судового засідання Вепрюка М.В. визнано необґрунтованою. Передано до відділу забезпечення документообігу та ведення архіву Чернівецького окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Левицького В.К. для визначення судді щодо вирішення питання про відвід у відповідності до вимог ст. 31 КАС України.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.06.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Левицького В.К. в адміністративній справі № 824/389/20-а - відмовлено.
У підготовче засідання, призначене на 23.06.2021, позивач вдруге без поважних причин не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, шляхом надсилання у порядку встановленому ст. 268 КАС України тексту повістки на засоби зв'язку (телефон), який позивач зазначив в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи. Про дату, час та місце судового розгляду справи на 23.06.2021 позивач також повідомлений шляхом надіслання тексту повістки за його місцем проживання.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 клопотання позивача про відкладення розгляду справи повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 клопотання відповідача про заміну сторони задоволено. Замінено відповідача - Третій відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряка О.В. на його правонаступника - Третій відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 41660030) в особі старшого державного виконавця Федоряка О.В.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті на 30.06.2021.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 витребувано з Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративну справу № 824/389/20-а.
У зв'язку з витребуванням справи, адміністративна справа № 824/389/20-а призначена до судового розгляду на 30.06.2021, знята з розгляду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, - відмовлено.
Після повернення справи з апеляційної інстанції, справу призначено до судового розгляду на 02.09.2021, про що повідомлено учасників справи та підтверджується матеріалами справи.
З інформації по справі розміщеній на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/ видно, що вказана справа призначена до судового розгляду на 02.09.2021 р.
У судове засідання, призначене на 02.09.2021, позивач вчергове без поважних причин не прибув, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, шляхом надсилання у порядку встановленому ст. 268 КАС України тексту повістки на засоби зв'язку (телефон), який позивач зазначив в позовній заяві, однак останній не відповідав. Про дату, час та місце судового розгляду справи на 02.09.2021 позивач також повідомлений шляхом направлення фото повістки про виклик в судове засідання із застосуванням спеціального додатку, створеного для мобільних пристроїв - «Viber» та смс-повідомлення за номером телефону вказаним позивачем у позовній заяві.
У судове засідання, призначене на 02.09.2021, відповідач не прибув, водночас подав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 1, 9 ст. 205 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно п. 6 та 7 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Приписами ч. 1 ст. 131 КАС України встановлено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 3 ст. 131 КАС України положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Враховуючи вищенаведене, а також положення ст. ст. 44, 131, 194, 205, 268 КАС України, суд вважає, що неявка позивача в судове засідання без поважних причин, а також подання відповідачем заяви про розгляд справ за його відсутності, не є перешкодою для розгляду справи в судовому засіданні у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № 60357992 про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_1 , на примусовому виконанні у Третьому відділі державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває зведене виконавче провадження № 60357992 про стягнення грошових коштів з позивача на загальну суму 18830,92 грн за АСВП № 59850406 з примусового виконання постанови Садгірського районного суду м. Чернівці від 16.05.2019 у справі № 726/760/19, за АСВП № 59812836 з примусового виконання постанови УПП у Чернівецькій області № 257808 від 30.05.2019 та за АСВП № 59298925 з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 2504-56 від 28.02.2019 (Т. 3 а.с. 120).
З матеріалів справи видно, що 07.06.2019 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком О.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59298925 з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 2504-56 від 28.02.2019 про стягнення заборгованості у сумі 18276,72 грн (Т. 3 а.с. 142). Вказана постанова направлена відповідачем на адресу позивача 07.06.2019, що підтверджується листом від 07.06.2019 вих. № 4789 (Т. 3 а.с. 141).
28.08.2019 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком О.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59812836 з примусового виконання постанови УПП у Чернівецькій області № 257808 від 30.05.2019 про стягнення штрафу у сумі 170,00 грн (Т. 3 а.с. 131). Вказана постанова направлена відповідачем на адресу позивача 28.08.2019, що підтверджується листом від 28.08.2019 вих. № 14141 (Т. 3 а.с. 130).
09.09.2019 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком О.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59850406 з примусового виконання постанови Садгірського районного суду м. Чернівці від 16.05.2019 у справі № 726/760/19 про стягнення судового збору у розмірі 384,20 грн (Т. 3 а.с. 149). Вказана постанова направлена відповідачем на адресу позивача 09.09.2019, що підтверджується листом від 09.09.2019 вих. № 4892/6 (Т. 3 а.с. 148).
18.10.2019 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком О.В. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, якою об'єднано виконавчі провадження № 59298925, № 59812836, № 59850406 у зведене виконавче провадження № 60357992 (Т. 3 а.с. 121).
30.10.2019 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 21345,51 грн (Т. 3 а.с. 139- 140).
24.02.2020 на адресу відповідача надійшла скарга позивача на дії та бездіяльність державного виконавця з вимогою надати йому можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження у справі № 726/1488/19 від 30.08.2019 (Т. 3 а.с. 125 - 126).
Як стверджує відповідач у відзиві, старшим державним виконавцем відділу Федоряком О.В. в телефонній розмові повідомлено позивача, що виконавче провадження у справі № 726/1488/19 на виконанні у відділі не перебуває, а з наявними виконавчими провадженнями відносно нього він може ознайомитись у зручний час.
26.02.2020 позивач ознайомився з виконавчим провадженням № за АСВП 59812836, про що свідчить його підпис у постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2019 (Т. 3 а.с. 131).
Вважаючи дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VІІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (ст. 3 Закону № 1404-VІІІ).
Положеннями ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Судом встановлено, що виконавче провадження ВП № 59298925 розпочато відповідачем на підставі виконавчого документу - вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 2504-56 від 28.02.2019 про стягнення з позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску у сумі 18276,72 грн, за заявою стягувача - Головного управління ДФС у Чернівецькій області, яка надійшла до відповідача 06.06.2019 (Т. 3 а.с. 143, 144). Доказів оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 2504-56 від 28.02.2019 позивач до суду не надав.
Виконавче провадження ВП № 59812836 розпочато відповідачем на підставі виконавчого документу - постанови УПП у Чернівецькій області ГО № 257808 від 30.05.2019 про стягнення з позивача штрафу у сумі 170,00 грн, за заявою стягувача - УПП в Чернівецькій області, яка надійшла до відповідача 14.08.2019 (Т. 3 а.с. 132, 133). Доказів оскарження постанови УПП у Чернівецькій області ГО № 257808 від 30.05.2019 позивач до суду не надав.
З матеріалів справи також видно, що виконавче провадження ВП № 59850406 розпочато відповідачем на підставі виконавчого документу - постанови Садгірського районного суду м. Чернівці від 16.05.2019 у справі № 726/760/19, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 10.06.2019, про стягнення з позивача судового збору у розмірі 384,20 грн, надісланого листом Садгірського районного суду м. Чернівці, який надійшов до відповідача 20.08.2019 (Т. 3 а.с. 150, 151-152, 153 - 155).
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Судовим розглядом встановлено, що 07.06.2019 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком О.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59298925 з примусового виконання вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 2504-56 від 28.02.2019 про стягнення з позивача заборгованості у сумі 18276,72 грн (Т. 3 а.с. 142).
28.08.2019 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком О.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59812836 з примусового виконання постанови УПП у Чернівецькій області № 257808 від 30.05.2019 про стягнення з позивача штрафу у сумі 170,00 грн (Т. 3 а.с. 131).
09.09.2019 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Федоряком О.В., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59850406 з примусового виконання постанови Садгірського районного суду м. Чернівці від 16.05.2019 у справі № 726/760/19 про стягнення з позивача судового збору у розмірі 384,20 грн (Т. 3 а.с. 149).
Частиною 1 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Суд звертає увагу, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003).
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
З огляду на викладене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт).
Отже, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Таким чином, обов'язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.
Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в т.ч: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч. 1 ст. 9 та ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Положеннями ч. 1, п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав, свобод та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. ст. 74 та 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті позивач не обґрунтував зміст своїх вимог в частині визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Третього Відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В., а також не надав докази на їх підтвердження.
Твердження позивача про протиправність дій (бездіяльності) відповідача щодо прийняття постанов про відкриття виконавчих проваджень, а також інших документів виконавчого провадження, суд оцінює критично, оскільки належним способом захисту, у разі, якщо позивач вважає, що вказаними рішеннями державного виконавця порушено його права, свободи або законні інтереси, є оскарження таких рішень до суду, в порядку встановленому ст. 287 КАС України.
Судовим розглядом встановлено, що позивачем не оскаржувалися постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 59850406, ВП № 59812836 та ВП № 59298925, а також інші рішення відповідача, які виносилися по вказаних виконавчих провадженнях.
Стосовно доводів позивача щодо порушення строків пред'явлення виконавчих документів до виконання, порушення строків прийняття відповідачем рішень та вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях, а також не надіслання відповідачем копій постанов та інших документів виконавчого провадження, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 1404-VІІІ порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Дане порушення, на думку суду, не є порушенням процедурного характеру та свідчать про низьку виконавчу дисципліну державного виконавця.
Твердження позивача щодо не допуску до ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, суд вважає необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи та позовної заяви видно, що позивач ознайомився з усіма наявними у відповідача матеріалами виконавчого провадження.
Так, ч. 1, 4 ст. 19 Закону № 1404-XIV встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
За приписами п. 1 ч. 5 Закону № 1404-XIV боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Судом встановлено, що 17.02.2020 на адресу відповідача надійшла заява позивача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у справі № 726/1488/19, якого на виконанні у відповідача не перебувало (Т. 3 а.с. 127).
Як стверджує відповідач у відзиві, 24.02.2020 на адресу відділу надійшла скарга позивача на дії та бездіяльність державного виконавця з вимогою надати йому можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження у справі № 726/1488/19 від 30.08.2019 старшим державним виконавцем Відділу Федоряком О.В. в телефоній розмові повідомлено ОСОБА_1 , що виконавче провадження у справі № 726/1488/19 на виконанні у Відділі не перебуває, а з наявними виконавчими провадженням відносно нього він може ознайомитись у зручний час.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.02.2020 позивач ознайомився з виконавчим провадженням № за АСВП 59812836, про що свідчить його підпис у постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2019 (Т. 3 а.с. 131). Крім того, у позовній заяві позивач стверджував, що 26.02.2020 йому було надано можливість для ознайомлення з усіма наявними матеріалами виконавчого провадження.
Суд наголошує, що позивачем доказів неможливості ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, до суду не надано.
Крім того, в позовній заяві позивачем не наведено обставини, які б вказували про наявність перешкод для ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відтак, позивач не довів наявність обставин, та не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували не допуск його до ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження відносно нього.
Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Крім того, суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав процесуальний обов'язок доведення правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, а також відповідності їх критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними та незаконними дії (бездіяльність) посадових осіб Третього Відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в особі державного виконавця Федоряк О.В.
Посилання позивача на інші доводи у позові в межах предмету позову, суд не бере до уваги, оскільки вони не є порушенням процедурного характеру, та не свідчать про допущення відповідачем бездіяльності чи вчинення неправомірних дій.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідні служби, зокрема Третій Відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію щодо нього у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства, суд зазначає наступне.
Як стверджує позивач у позові, з урахуванням предмету позову, щодо нього у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 незаконно та неправомірно внесену інформацію в публічні реєстри, оскільки така інформація є незаконною та підриває його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства. З огляду на наведене, позивач вважає, що є наявні підстави щодо зобов'язання відповідача видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 8 Закону № 1404-VIII встановлено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов'язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 1404-VIII Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (ч. 5, 7 ст. ст. 9 Закону № 1404-VIII).
Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256 (далі - Положення).
Згідно п. 2 розділу І Положення Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28.04.2015 № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 478/26923; Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна; автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Розділом IV Положення передбачено порядок внесення до Системи відомостей щодо здійснення виконавчого провадження. Так, згідно п. 1 - 4 розділу IV Положення державний або приватний виконавець (далі - виконавець) після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.
За приписами п. 1 - 2 розділу Х Положення Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу. В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в Системі після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Матеріалами справи підтверджено, що позивача внесено до Єдиного реєстру боржників як боржника, оскільки з приводу нього відкриті виконавчі провадження та перебувають на примусовому виконанні у відповідача (Т. 4 а.с. 240-242).
Зокрема, дослідженням Єдиного реєстру боржників встановлено, що у Третьому відділі державної виконавчої служби міста Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебувають на виконанні наступні виконавчі провадження відносно позивача:
- № 59812836; документ видав: УПП у Чернівецькій області; категорія стягнення: стягнення штрафів у справах про адміністративні правопорушення;
- № 59298925; документ видав: Головне управління ДФС у Чернівецькій області; категорія стягнення: стягнення коштів на користь держави;
- № 59850406; документ видав: Садгірський районний суд м. Чернівці; категорія стягнення: стягнення коштів на користь держави.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем за виконавчими провадженнями ВП № 59850406, ВП № 59812836 та ВП № 59298925, а також за наявності заборгованості правомірно внесено інформацію щодо позивача (боржника) в Єдиний реєстр боржників.
Під час розгляду справи по суті, позивач не надав до суду докази погашення заборгованості по виконавчих провадженнях ВП № 59850406, ВП № 59812836 та ВП № 59298925 та/або наявність обставин, передбачених ч. 7 ст. 9 Закону № 1404-VIII, зокрема: винесення постанови по вказаних виконавчих провадженнях про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність правових підстав для виключення позивача з Єдиного реєстру боржників.
Враховуючи зазначене, доводи позивача, викладені в позові, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку із чим позовна вимога про зобов'язання відповідні служби, зокрема Третій Відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області видалити з усіх можливих публічних реєстрів всю незаконно та неправомірно внесену інформацію щодо нього у виконавчому провадженні ВП № 59812836 від 28.08.2019 як незаконну та підриваючу його морально-психологічну стійкість та авторитет у світлі суспільства є необґрунтованою, безпідставною та задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч гривень нуль копійок моральної шкоди, завданої йому протиправними діями та бездіяльністю суб'єктів владних повноважень, зокрема, Третім Відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в повному обсязі, суд зазначає наступне.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 вказаної постанови).
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Стверджуючи про те, що відповідачем завдано моральну шкоду, позивачем не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у житті особи. Як і не доведені самі негативні зміни у житті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Позивачем не обґрунтовано розміру відшкодування шкоди в сумі 3750000,00 грн та не підтверджено її документально.
Отже, суд зазначає, що позовна вимога про відшкодування позивачу моральної шкоди позивачем не доведена з передбачених ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України обставин і підстав, які зумовлюють наявність такої шкоди. Зокрема, не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди саме неправомірними діями відповідача.
Під час судового розгляду справи по суті судом не встановлено, що мали місце неправомірні дії чи бездіяльність зі сторони відповідача, які б спричинили негативні зміни у житті позивача.
За сукупністю наведених обставин, суд вважає, що підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди відсутні, тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині вимог.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 90, 139, 241 - 243, 246, 287 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Третього відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в особі старшого державного виконавця Федоряка О.В. про визнання протиправними та незаконними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок дій (бездіяльності) суб'єктів владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Згідно ст. 272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до ст. ст. 287, 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.09.2021.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Третій відділ державної виконавчої служби міста Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. І.Підкови, 2, м. Чернівці, 58025, код ЄДРПОУ 41660030).
Суддя В.К. Левицький