про залишення позовної заяви без руху
06 вересня 2021 року справа № 480/6154/21
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною і скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 25.09.2020 № 18-29593/16-20, від 02.11.2020 №18-33530/16-20 СГ, наказом від 14.12.2020 №18-36337/16-20СГ наказом від 15.01.2021 № 18-736/16-21 СГ та зобов'язати затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Слобідської сільської ради Буринського району Сумської області та надати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5920986000:10:002:0345.
Ухвалою суду від 13.07.2021 відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).
Поданий адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, діюче законодавство обмежує встановленим строком право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Необхідно зазначити, що пропуск строку передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 та суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19.
Судом встановлено, що предметом даного позову є оскарження наказів Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 25.09.2020 № 18-29593/16-20, від 02.11.2020 № 18-33530/16-20 СГ, від 14.12.2020 № 18-36337/16-20СГ, від 15.01.2021 № 18-736/16-21 СГ.
При цьому позивач, звернувшись до суду 12.07.2021, порушив встановлений шестимісячний строк звернення до суду стосовно позовних вимог про оскарження наказів Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 25.09.2020 № 18-29593/16-20, від 02.11.2020 № 18-33530/16-20 СГ, від 14.12.2020 № 18-36337/16-20СГ.
Частиною шостою статті 161 КАС визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач не додав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, чим не дотримався вимог статті 161 КАС України.
Тому позивачу необхідно усунути вказаний недолік шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду, докази поважності причин його пропуску звернення до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 13 статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною і скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позов буде залишений без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Бондар