Справа № 420/6701/21
25 серпня 2021 року м. Одеса
У залі судових засідань № 18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Глиняної Г.В. представника відповідача - Картавцевої А.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-
До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» з позовною заявою до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №061/19/467-вих від 11.10.2019 року про накладення штрафу у розмірі 180630 грн.
За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Представник позивача в судове засідання з'явився. Позов, додаткові пояснення обґрунтовані позивачем тим, що відповідач не повідомив позивача про розгляд справи про порушення у сфері містобудівної діяльності чим позбавив позивача права на надання пояснень та доказів. Крім того, відповідачем безпідставно зроблені висновки щодо невідповідності об'єкту будівництва класу наслідків СС2 та не обґрунтовано неможливість здійснення розрахунку для відокремленої частини об'єкта будівництва, а щодо порушення об'єктом будівництва Зонінгу, позивач зазначає про те, що доказів того, що секції будинку розташовані без дотримання вимог Зонінгу не існує.
Представник відповідача в судове засідання з'явився. Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що заниження класу наслідків об'єкта будівництва становить небезпеку для життя та здоров'я людей, оскільки законодавчі вимоги до проектування, проведення експертизи проектної документації для будівництва об'єктів, що належать до класу наслідків ССЗ, відрізняються від тих, що висуваються до проектування об'єктів, що належать до класу наслідків СС2. Недотримання таких вимог може мати негативні наслідки для міцності об'єкта будівництва, стійкості конструкції, пожежної безпеки та інших характеристик об'єкта будівництва. Крім того, при проектуванні будівництва не було враховано Плану зонування території м. Одеси (зонінг), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року №1316-VІІ, як того вимагають містобудівні умови та обмеження, оскільки в проекті будівництва не враховано дотримання вимог будівництва в зоні КС-5.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6, 7, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.
Згідно з положеннями ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5, 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого 23 травня 2011 року Постановою Кабінету Міністрів України № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, за зверненнями фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви представника ініціативної групи мешканців будинків по вул. Ільфа і Петрова, 29, 31,27; пр-т. Ак. Глушка, 15а, 15б, 17/1, 17/2, 19; вул. Ак. Корольова, 80 а, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 13.09.2019 року винесено наказ №01-13/387 ДАБК «Про проведення позапланової перевірки» на об'єкті будівництва 16-ти поверхового 4-х секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Київський район, проспект Академіка Глушка, 17-А, генеральний проектувальник - ТОВ «ВЕСТТ» (аркуш справи 135).
Так, головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С.А. на підставі зазначеної заяви від 12.09.2019 року, наказу №01-13/387 ДАБК від 13.09.2019 року та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13.09.2019 року №001704 (аркуші справи 135-138) було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил генеральним проектувальником Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» на об'єкті будівництва: будівництво 16-ти поверхового 4-х секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 17-А , за результатами якої складено акт перевірки від 27.09.2019 року №001704 ( аркуші справи 138-156). Замовник будівництва ПП «Мода», генеральний підрядник ТОВ «Виробничо-Будівельне підприємство «Еко-Буд».
Зазначеною перевіркою встановлено, що генеральним проектувальником ТОВ «ВЕСТТ» проектна документація на будівництво 16-ти поверхового 4-х секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 17-А, розроблена з порушенням вимог містобудівної документації та з заниженням класу наслідків (відповідальності) об'єкта, чим порушено вимоги «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів», затвердженого наказом №45 Мінрегіонбуду України від 16.05.2011 року.
На підставі виявлених порушень, 27 вересня 2019 року головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С.А. винесені припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (аркуші справи 157-165).
В протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 вересня 2019 року зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 11.10.2019 року о 12 год. 00 хв.
За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності заступником начальника-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. 11 жовтня 2019 року винесено постанову №061/19/467-вих за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «ВЕСТТ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 180630 грн. (аркуші справи 169-173).
Позивач не погодився із правомірністю постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності і звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до п. п. 19, 20, 21 Порядку від 23.05.2011 року №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2017 року за №01-06/82 Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано приватному підприємству «Мода» Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 17/А (аркуші справи 19-26).
В наданих містобудівних умовами та обмеженнях, зокрема, зазначено: наміри забудови: будівництво 16-24-поверхового 4-секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом. А саме: будівництво двох 16-поверхових житлових секцій та двох 24-поверхових житлових секцій житлового будинку (позиції №1.1, №1.2, №1.3, №1.4 за генпланом) з технічними поверхами, з вбудованими торговельно-офісними приміщеннями на перших поверхах; улаштування дворівневого підземного паркінга на 345 машино/місць з технічними та господарсько-побутовими приміщеннями (позиція №2 за генпланом); улаштуванням гостьової парковки автотранспорту (позиція №9 за генпланом); майданчиків для відпочинку (позиція №8 за генпланом); дитячого майданчику (позиція №7 за генпланом); майданчику для занять спортом (позиція №6 за генпланом), зі знесенням існуючих на ділянці нежитлових будівель та споруд, які знаходяться у незадовільному технічному стані.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
До складу комплексу (будови) можуть належати об'єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.
Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат; пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам'ятки); об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»; житлові будинки понад чотири поверхи; об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
До значних наслідків (СС3) відносяться такі об'єкти: пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров'я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об'єкті.
Згідно із ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які, зокрема, за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.
За результатами розгляду експертної документації замовником будівництва (ПП «Мода») було отримано позитивний експертний висновок ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» №7-056-18-ЕП/ОД від 15.08.2018 року (аркуші справи 27-57).
Відповідно до розрахунку класу наслідків по об'єкту, виконаного головним інженером проекту ТОВ «ВЕСТТ» об'єкт будівництва віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС2.
При визначені класу наслідків (відповідальності) розрахункова кількість мешканців 16-ти поверхового 4-х секційного житлового будинку визначено для кожної секції будинку окремо та вона складає за кількістю осіб, які постійно знаходяться на об'єкті - 267 осіб та відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС2.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до розробленої проектної документації 16-ти поверховий 4-секційний житловий будинок налічує 744 квартир, у т.ч. 424-однокімнатні, 274-двокімнатні, 46-трикімнатні, в яких постійно перебуває (проживає) більше 400 осіб, а тому категорію повинно визначати для всього об'єкта будівництва (4-х секційного 16-ти поверхового житлового будинку) за кількістю осіб, які проживають у всіх 4-х секціях, а саме більше 400 осіб.
Суд звертає увагу, що згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об'єкти інженерної транспортної інфраструктури; відокремлена частина будинку, будівлі, споруди - автономна конструктивна система, відокремлена деформаційно-температурним, антисейсмічним (за потреби) швом, протипожежною стіною та має автономне інженерне забезпечення (наприклад, блок-секція, дільниця, цех, тощо).
Відповідно до п. 4 ДСТУ-Н Б В1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ. Клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва визначають незалежно за кожною характеристикою можливих наслідків від відмови об'єкту: можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті; можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті; можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об'єкта; обсяг можливого економічного збитку; можливість втрати об'єктів культурної спадщини; можливість припинення функціонування об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
Відповідно до пункту 4.2 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» (що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин) проектування об'єкта будівництва, до складу якого входять декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов та обмежень, на об'єкт будівництва в цілому.
При цьому, згідно пункту 4.4. ДСТУ-Н Б В1.2-16:2013 клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури окремо.
Клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків.
Таким чином, положення ДБН А.2.2-3-2014 визначаються, що секція є відокремленою частиною споруди, а положення ДСТУ-Н Б В1.2-16:2013 визначають, що проектування об'єкта будівництва, яке складається, зокрема, з секцій, здійснюється на об'єкт будівництва в цілому, в той час як визначення клас наслідків визначається для кожної споруди окремо.
Згідно із ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків та категорії складності об'єктів будівництва» визначення категорії складності об'єктів будівництва слід визначати на підставі класу наслідків (відповідальності) у відповідності з Таблицею. При цьому, основними показниками для визначення класу наслідків є кількість людей, які постійно та періодично перебувають на об'єкті, знаходяться ззовні; економічні витрати.
У цій же Таблиці, також, наведено орієнтовний перелік об'єктів по класах наслідків, згідно із яким парники та теплиці відносяться до класу СС2.
Як вже зазначено вище, згідно розрахунку класу наслідків об'єкту «Будівництво 16 - поверхового 4-секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 17-А, розрахунок класу наслідків було здійснено окремо щодо кожної з секцій.
З надано до суду експертного звіту по проектній документації об'єкта будівництва судом встановлено, що до нього входять: 16-ти поверховий чотирьох секційний житловий будинок з торгівельно-офісними приміщеннями: підземний паркінг. трансформаторна підстанція. Житлові секції відокремлені температурно-деформаційними швами на всю висоту будинку. Підземний паркінг відокремлений від підвалу житлових секцій протипожежними стінами.
З урахуванням пп. 3.7, 4.4 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 зі Змінами № 1, враховуючи відокремленість житлових секцій будинку температурно-деформаційними швами, відокремленість підземного паркінгу від підвалу житлових секцій протипожежними стінами, визначення класу наслідків об'єкта обґрунтовано було розраховано окремо по кожній секції (Розділи 1-IV Розрахунку), окремо для підземного паркінгу (Розділ V Розрахунку), окремо для трансформаторної підстанції (Розділ VI Розрахунку).
Згідно вказаного Розрахунку для секцій об'єкту № 1.1, № 1.2, № 1.3, № 1.4 встановлено клас наслідків СС2; для підземного паркінгу - СС2; для трансформаторної підстанції - CCI.
Враховуючи те, що згідно пункту 4.2 ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 розрахунок класу наслідків здійснюється для об'єкту в цілому та за всіма розрахунками можливих наслідків відповідно до таблиці А1 ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013, проект об'єкта будівництва віднесено до класу наслідків СС2, тобто найвищий з встановлених для кожної відокремленої частини об'єкту будівництва.
Таким чином висновок посадових осіб відповідача про те, що генеральним проектувальником ТОВ «ВЕСТТ» проектна документація на будівництво 16-ти поверхового 4-х секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушко, 17-А, виготовлена з заниженням класу наслідків (відповідальності) об'єкта є необґрунтованим.
Щодо порушення плану зонування території (Зонінгу) при розміщенні об'єкту будівництва, суд зазначає наступне.
Так, з акту перевірки від 27.09.2019 року №001704 вбачається, що відповідно до плану зонування території м. Одеси (зонінг), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року №1316-VІ, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 17-А, на якій запроектовано об'єкт будівництва поділено на три зони: зона Г-п- для розміщення об'єктів громадського призначення; зона ж-4 (Ж-4п) - для розташування багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 9-ти до 16-ти поверхів, супутних об'єктів повсякденного обслуговування населення; зона КС5 (КС-5п) - для розташування складських підприємств. На генеральному плані погодженої проектної документації на будівництво 16-ти поверхового 4-х секційного житлового будинку відображено, що секції №1.1 та №1.2 житлового будинку запроектовано в зоні №Г-п, яка призначена для розміщення об'єктів громадського призначення, секція №1-3 житлового будинку розташовано переважно в зоні КС-5, яка призначена для розташування складських приміщень, секція №1.4 житлового будинку запроектовано в зоні Ж-4, яка призначена для розташування багатоквартирних житлових будинків від 9 до 16 поверхів.
З наданих до суду містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №01-06/82 від 18.05.2017 року вбачається, що за договором оренди землі від 26.04.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №105, земельна ділянка, загальною площею 1,1001 га, кадастровий номер: 5110136900:31:002:0080, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 17/А, надана в оренду ПП «Мода» строком на 49 років, з цільовим призначенням - для експлуатації, обслуговування нежитлової будівлі адміністративного призначення та обслуговування прилеглої території.
Згідно інформації з публічної кадастрової карти України, цільовим призначенням земельною ділянки з кадастровим номером 5110136900:31:002:0080 є: 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови для експлуатації, обслуговування нежитлової будівлі адміністративного призначення та благоустрою прилеглої території.
Так, згідно з п. б) ст. 19, ч. 1, 5 ст. 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306 землі житлової та громадської забудови (Розділ Секція В) структурно складається з розділу: 02. Землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва); 03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).
Підрозділ 02.01 (Землі житлової забудови) має назву «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
Підрозділ 03.15 (Землі громадської забудови) має назву «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови».
При цьому, цільове призначення земель 02.01 та 03.15 є саме «Землі житлової та громадської забудови».
Правовий режим земель громадської та житлової забудови визначено у статті 38 Земельного кодексу України, згідно з якою до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктах, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об'єктів загального користування.
Порядок використання зазначеної категорії земель регламентовано статтею 39 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.
Отже, нецільовим використанням земельної ділянки з категорії земель житлової та громадської забудови є її використання за іншим призначенням, всупереч генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою тощо, тобто всупереч земельному законодавству України.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 14 липня 2020 року у справі №916/1998/19, від 04 лютого 2020 року у справі № 915/47/17.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що у даному випадку має місце лише зміна виду використання земельної ділянки її користувачем в межах однієї категорії земель, а саме земель житлової та громадської забудови, а не використання її відповідачем не за цільовим призначенням.
Водночас, виходячи з обставин справи, органу державного архітектурно-будівельного контролю було відомо про наміри забудови земельної ділянки, у тому числі щодо будівництва 16-24 поверхового чотирьохсекційного житлового будинку з торгово-офісним приміщенням і підземним паркінгом на спірній земельній ділянці і з цим погоджувався.
У тому числі, як встановлено судом містобудівні умови та обмеження містили відповідні додатки такі як схема розташування об'єкта будівництва. Вказані документи офіційно опублікована на офіційному веб-сайті котролюючого органу.
При цьому, видані компетентним органом містобудівні умови та обмеження є чинними та не скасованими.
Посадова особа контролюючого органу в акті перевірки дійшла до висновку про невідповідність наміру забудови встановленим видам дозволеного користування земельних ділянок і об'єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, що означає, що його застосування у відповідній територіальній зоні не допускається, посилаючись на пункт 4.1.1 ДБН «Склад та зміст плану зонування території
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 ДБН 1, ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту плану зонування території (зонінгу) населеного пункту. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, незалежно від форм власності та господарювання, при розроблені планів зонування території (зонінгу) населеного пункту.
Таким чином, вищевказані норми ДБН 1 розповсюджуються на проектування Плану зонування територій міста Одеси, затвердженого рішенням ОМР від 19.10.2016 року № 1316-УІІ, та не стосуються проектування об'єкту будівництва 16-ти поверхового 4-х секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, поросп. Академіка Глушка, 17 А .
При цьому, згідно пояснювальною запискою до плану зонування території міста Одеса, зонування території здійснено наступним чином: Ділова зона Г-2 (Г-2п) Ділові зони призначаються для розташування адміністративних, наукових, ділових, фінансових, супутніх до них елементів транспортної інфраструктури (стоянок, паркінгів). В громадських зонах також можуть розташовуватись житлові будинки. Переважні види використання, зокрема, 1) адміністративні споруди, офіси, організації управління; 2) будівлі змішаного використання з житловим приміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах об'єктів ділового, культурного, комерційного використання.
Проектна громадська зона Г-п. Зона призначена для розміщення об'єктів громадського призначення на територіях, де генеральним планом визначено таку необхідність. Переважні, супутні та допустимі види використання визначаються відповідно до типу об'єкту з переліку зон групи Г з другої по сьому.
Зони змішаної житлової забудови та громадської забудови Ж-4 (Ж-4п). Зона призначена для розташування багатоквартирних житлових будинків поверховістю від 9-ти до 16-ти поверхів, супутніх об'єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об'єктів, окремих об'єктів загальноміського та районного значення. Переважні види використання, зокрема, 1) багатоквартирні від 9-ти до 16-ти поверхів житлові будинки.
Зона розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації КС-5 (КС-5п). Зона призначена для розташування складських підприємств. Режим зони потребує санітарно-захисної зони 50м. Об'єкти необхідно розміщувати відповідно до їхньої функціональної спрямованості та галузевих особливостей. Переважні види використання: 1) склади, бази V класу шкідливості; 2) закриті кладовища; 3) оптові ринки; 4) підприємства по обслуговуванню автомобілів; 5) пожежні депо; 6) підприємства комунального господарства; 7) гаражі з санітарно-захисною зоною 50 м; 8) станції човнів, елінги. 9) об'єкти з санітарно-захисною зоною 50 м.
Супутні види використання: 1) об'єкти, що пов'язані з експлуатацією існуючих будівель та споруд; 2) адміністративні об'єкти, що пов'язані з функціонуванням об'єктів зони; 3) автомобільні стоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів, для обслуговування об'єктів зони; 4) автостанції; 5) зелені насадження спеціального призначення; 6) автотранспортне підприємство; 7) споруди інженерної інфраструктури; 8) об'єкти , що пов'язані з утримуванням тварин, з санітарно-захисною зоною 50 м.
Допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): 1) магазини (непродовольчого спрямування); 2) підприємства побутового обслуговування.
Використання території зони, розміщення підприємств і установ здійснюється відповідно до вимог ДБН 360 - 92**.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що проектна документація розроблена з дотриманням будівельних норм, стандартів і правил, відповідає вимогам Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18 травня 2017 року № 01-06/82, та із правильним розрахунком класу наслідків будівлі.
Вказані висновки суду також підтверджуються висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України судової будівельно-технічної експертизи по матеріалах справи №420/5740/19 №21-2549 від 17.05.2021 року (аркуші справи 206-236), в якому експерт дійшов висновків що, зокрема, розроблена проектно-технічна документація забудови земельної ділянки назва об'єкту будівництва: «Будівництво 16 - поверхового 4-секційного житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 17 А» відповідає вимогам нормативно-правових актів (Державним будівельним нормам України та Державним стандартам України) у галузі будівництва які діяли станом на 15.08.2018 рік.
Вищевикладені обставини були досліджені у рішенні Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5740/19 від 14.06.2021 року за позовом Приватного підприємства «Мода» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій та рішень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, щодо розроблення проектної документації саме на цьому об'єкті будівництва (м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 17 А) з порушенням вимог містобудівної документації та з заниженням класу наслідків (відповідальності) об'єкта, яким встановлено, що проектна документація розроблена з дотриманням будівельних норм, стандартів і правил, відповідає вимогам Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 18.05.2017 року №01-06/82 та із правильним розрахунком класу наслідків будівлі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені у рішенні Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/5740/19 від 14.06.2021 року не підлягають доказуванню.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №061/19/467-вих від 11.10.2019 року про накладення штрафу у розмірі 180630 грн. та її скасування.
Щодо направлення позивачу матеріалів перевірки (акту, протоколу, припису) та оскаржуваної постанови, відповідачем надано до суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та список №3465 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, згідно яких матеріали перевірки та оскаржувана постанова направлені позивачу на адресу: 65013, м. Одеса, вул. Посмітного, 9а, проте, юридичною адресою ТОВ «ВЕСТТ» відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 65013, Одеська область, м. Одеса, провул. 4-й Локомотивний, буд. 38 А.
Таким чином, доказів належного сповіщення ТОВ «ВЕСТТ» щодо розгляду справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також отримання матеріалів перевірки у суду не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» (провул. 4-ий Локомотивний, буд. 38 А, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 39112612) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправною та скасування постанови №061/19/467-вих від 11.10.2019 року про накладення штрафу у розмірі 180630 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №061/19/467-вих від 11.10.2019 року про накладення штрафу у розмірі 180630 грн.
Стягнути з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТТ» (провул. 4-ий Локомотивний, буд. 38 А, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 39112612) сплачений судовий збір у розмірі 2709,45 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.09.2021 року.
Суддя Л.І. Свида