проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"06" вересня 2021 р. Справа № 922/952/21
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Терещенко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Балцем" (вх.№1968Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2021 (суддя І.П.Жигалкін, повний текст складено 31.05.2021) у справі №922/952/21
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Балаклія", м. Балаклія, Харківська область;
до Приватного акціонерного товариства "Балцем", м. Балаклія, Харківська область;
про стягнення коштів, -
24.03.2021 до господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Балаклія" з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Балцем" суму заборгованості за договорами про надання послуг на регулярні спеціальні пасажирські перевезення № 12-110/19 від 31.12.2019 р. в сумі 106214,02 грн. (що складається з суми основного боргу в розмірі 100220,04 грн., пені в розмірі 2951,14 грн., 3% річних в розмірі 724,75 грн. та інфляційних витрат в сумі 2318,09 грн.), а також суму судового збору за подання позову.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.05.2021 у справі №922/952/21 в позові відмовлено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Балцем" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Балаклія" суму основного боргу в розмірі 100220,04 грн., пеню в розмірі 2951,14 грн., 3% річних в розмірі 724,75 грн. та 2220,46 грн. судового збору. В частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2318,09 грн. в позові відмовлено.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2021 у справі №922/952/21 та прийняти нове, яким в позові відмовити. Судові витрати просить покласти на позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що послуги за період з 30.11.2020 р. по 16.12.2020 р. Позивачем не надавались взагалі. Також Відповідач вказує, що він не уповноважував будь-якого свого працівника на підписання додатків до договору, зокрема талонів замовника. Загальна вартість договору згідно п. 4.3., визначається на підставі сукупності складених та підписаних сторонами в період дії договору актів наданих послуг та підставою для оплати наданих послуг є підписані уповноваженими представниками сторін акти наданих послуг, а відсутність належним чином оформлених актів наданих послуг не може свідчити про фактично надані послуги за договором.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 у справі №922/952/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2021 у справі №922/952/21. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№8198від 19.07.2021), в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті всебічного розгляду матеріалів справи та з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2021, у зв'язку з відставкою судді Дучал Н.М., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Гетьман Р.А., суддя Терещенко О.І.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2019 р. між ТОВ "Автотранс-Балаклія" (Перевізником) та ПрАТ "Балцем" (Замовником) було укладено договір про надання послуг на регулярні спеціальні пасажирські перевезення № 12-110/19, згідно п. 1.1. якого перевізник взяв на себе зобов'язання здійснювати регулярні спеціальні пасажирські перевезення працівників підприємства Відповідача пасажирським транспортом, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити послуги відповідно до умов договору.
Сторонами було погоджено графік, маршрут перевезення, розрахунок об'єму та вартості послуг, умови та строки оплати, порядок прийому-передачі наданих послуг та всі можливі умови, які впливають на належне виконання договору.
На адресу Позивача надійшов лист ПрАТ "Балцем" № 162/Балцем-428/20-1 від 14.12.2020 р., згідно якого з боку Відповідача повідомлено про розірвання договору з 16.12.2020 р.
П. 8.2. договору чітко регламентовані строки повідомлення про намір розірвати договір, які з боку Відповідача не дотримано, а з боку ПОзивача було погоджено розірвання договору та припинення надання послуг з 16.12.2020 р.
Послуги з боку ТОВ "Автотранс-Балаклія" до 16.12.2020 р. надані в повному обсязі за визначеними маршрутами та графіками перевезення та у відповідності до умов договору, але з листопада 2020 р. Відповідач не оплачував в повному обсязі надані послуги, платежі надходили нерегулярно та не в повному обсязі з порушенням порядку здійснення платежів, встановленого п. 4.4. договору.
Відповідно до умов п. 1.5. договору, Перевізник щодня оформляв талон Замовника, в якому зафіксовано щоденний пробіг транспортного засобу.
П. 5.4. договору передбачено, що щомісячно протягом п'яти календарних днів після закінчення надання послуг в місяці, що минув, перевізник оформлює та передає замовнику акт наданих послуг, що підписується уповноваженими на це представниками сторін. Замовник протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту наданих послуг зобов'язаний направити перевізнику підписаний акт або мотивовану відмову від його підписання. Разом з актом наданих послуг замовнику передаються талони замовника за звітний період.
Згідно п.п. 2.2.1., 2.2.2. п. 2.2. договору встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти та оплатити надані послуги згідно умов договору. В разі виявлення допущених відступів або інших недоліків, заявити про них перевізнику в письмовій формі протягом п'яти робочих днів з моменту їх виявлення; підписати щомісячно акт наданих послуг за фактично виконані роботи за місяць або надати письмову мотивовану відмову від його підписання. Перевізник має право отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передачені договором, а також інші права, які встановлені законодавством України.
З боку Відповідача не надходило ніяких повідомлень про виявлення допущених відступів або інших недоліків, так само як і мотивованих відмов від підписання актів, оскільки послуги надавались належної якості та в належному обсязі відповідно до умов договору.
11.01.2021 р. Позивач направив на адресу Відповідача лист-вимогу щодо добровільного погашення суми боргу в термін 10 банківських днів з моменту отримання листа шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача з зазначенням банківських реквізитів з повторним направленням по 2 примірники акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 382 від 30.11.2020 р. разом з копіями талонів замовника за листопад 2020 р., по 2 примірники акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 392 від 15.12.2020 р. разом з копіями талонів замовника за грудень 2020 р., рахунків на оплату фактично наданих, але не оплачених в повному обсязі послуг за листопад-грудень 2020 р. Вказаний лист отримано 14.01.2021 р., але грошові кошти перераховані не були.
16.02.2021 р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 6 від 16.02.2021 р. з вимогою сплатити в добровільному порядку суму боргу, яка отримана Відповідачем 24.02.2021 р.
Акт здачі-прийняття робіт № 382 від 30.11.2020 р. та акт здачі-прийняття робіт № 392 від 15.12.2020 р. не підписані та не повернуті.
Відповідно до п. 4.4. договору, вказані акти, направлені на адресу замовника, є підставою для оплати замовником наданих послуг як остаточний розрахунок.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги в часині стягнення заборгованості за договором, пені та 3% річних, місцевий господарський суд визнав їх обґрунтованими та доведеними.
Відмовляючи в задоволенні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 2318,14 грн., суд зазначив що не вбачає правових підстав в задоволенні в даному позові щодо стягнення з Відповідача індексу інфляції, як такої що спричинило Позивачеві матеріальні втрати (збитки) саме від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, - господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач у відзиві на позов та в апеляційній скарзі зазначає, що послуги за період з 30.11.2020 р. по 16.12.2020 позивачем не надавались взагалі. Також Відповідач вказує, що він не уповноважував будь-якого свого працівника на підписання додатків до договору, зокрема талонів замовника. Загальна вартість договору згідно п. 4.3., визначається на підставі сукупності складених та підписаних сторонами в період дії договору актів наданих послуг та підставою для оплати наданих послуг є підписані уповноваженими представниками сторін акти наданих послуг, а відсутність належним чином оформлених актів наданих послуг не може свідчити про фактично надані послуги за договором.
Відповідач вказує на те, що позивачем документально не доведено наявність наданих послуг за договором № 12-110/19 про надання послуг на регулярні спеціальні пасажирські перевезення, отже, як вважає відповідач, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо невизнання відповідачем факту надання послуг з 30.11.2020 р. по 16.12.2020 р., позивач вказує на те, що послуги з боку позивача до 16.12.2020 р. були надані в повному обсязі за визначеними маршрутами та графіками перевезення згідно умов договору. У листі відповідача № 162/Балцем-428/20-1 від 14.12.2020 р. було повідомлено про розірвання договору з 16.12.2020 р.
Як встановлено в п. 5.1. договору, надання послуг здійснюється в межах Балаклійського району згідно узгодженого графіку і маршрутів руху. Додатками до договору передбачено надання послуг щоденно з понеділка по п'ятницю за маршрутом № 13, субота, неділя та святкові дні за маршрутом № 14.
Умови договору та положення чинного законодавства не передбачають односторонньої відмови від виконання зобов'язань, а лист Відповідача передбачав розірвання договору саме з 16.12.2020 р., що є підставою для припинення надання послуг саме з цієї дати.
Щодо талонів замовника та їх підписання працівником відповідача, позивач зазначає про таке.
Як вказано в п. 1.5. договору, на кожну одиницю транспортного засобу перевізником щодня оформлюється талон замовника. Щодо підписання талонів замовника начальником ЦА та СТ ПрАТ "Балцем" Ломовим В.А., то саме цей працівник їх підписував і в попередні місяці надання послуг. На талоні замовника за жовтень 2020 р. міститься посилання у підписаному з боку Відповідача акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 330 від 31.10.2020 р.
Щодо підтвердження факту надання послуг актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), надісланими на адресу Відповідача, Позивач зазначає, що згідно п. 5.4. договору, щомісячно протягом п'яти календарних днів після закінчення наданян послуг в місяці, що минув, перевізник оформляє та передає замовнику акт наданих послуг, що підписується уповноваженими на це представниками сторін. Замовник протягом п'яти робочих днів з дня отримання акту наданих послуг зобов'язаний направити перевізнику підписаний акт або мотивовану відмову від його підписання. Разом з актом наданих послуг замовнику передаються талони замовника за звітний період.
Вказані акти за листопад та грудень 2020 р. неодноразово направлялись відповідачу, але від відповідача підписаних актів або мотивованої відмови від їх підписання не надходило, отже посилання Відповідача на те, що акти підписані в односторонньому порядку є недійсними та не відповідає умовам договору.
Позивач також зазначає, що автобус ЛІАЗ 5256, днз НОМЕР_1 , яким і надавались послуги в рамках укладеного договору про надання послуг на регулярні спеціальні пасажирські перевезення № 12-110/19 від 31.12.2019 р. належить Відповідачу та було передано в оренду Позивачу згідно договору оренди № 05-08/20 від 01.06.2020 р. з метою надання послуг по перевезенню пасажирів ПрАТ "Балцем". Щодо розірвання цього договору від Відповідача також надійшов лист № 162/Балцем-428/20-1 від 14.12.2020 р. Автобус 16.12.2020 р. було повернуто. Також згідно сертифікату про проходження технічного огляду ВР № 556285 вказано, що його пройдено 16.12.2020 р. автобусом ЛІАЗ 5256, пробіг якого зафіксовано 507226 км. та дані щодо пробігу фактично повністю збігаються з даними талону замовника за 15.12.2020 р. Аналізуючи всі дані щодо щоденного пробігу транспортного засобу в жовтні 2020 р., транспортний засіб щоденно в середньому проїжджав в робочі дні 165 км, в вихідні та святкові дні - 134 км, вказані дані повністю збігаються з даними талонів замовника за листопад - грудень 2020 р.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо доведеності позивачем надання відповідачу послуг по договору № 12-110/19 перевезення за спірний період та обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором.
П. 6.6. договору визначено, що за порушення термінів оплати послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої в цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення та складає 2951,14 грн.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 2951,14 грн. пені.
Щодо заявленої позивачем до стягнення суми інфляційних витрат у розмірі 2318,09 грн., колегія суддів погоджується з висновкам місцевого суду, що заявлена позивачем сума індексу інфляції не має жодного обґрунтування та посилання, що прострочення відповідачем грошового зобов'язання, виступає способом захисту майнового права у вигляді відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора саме від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та на підставі чого позивачем (кредитором) повинно бути отримано компенсацію (плату) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами. Тому суди не вбачають правових підстав в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції, як такої що спричинило позивачеві матеріальні втрати (збитки) саме від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 724,75 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов в цій частині є таким, що підлягає задоволенню.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2021 у справі №922/952/21 без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Балцем" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.05.2021 у справі №922/952/21 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Терещенко