Справа № 265/6212/21
Провадження № 3/265/2136/21
06 вересня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Козлов Дмитро Олександрович,розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ст.184 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 вересня 2021 року о 18-00 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків по вихованню свого сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого дитина залишилась без піклування дорослих, що могло загрожувати життю та здоров'ю малолітнього.
ОСОБА_1 у письмових поясненнях зазначила, що 07.08.2021 року о 17-00 год. її син, ОСОБА_2 , вийшов погуляти на вулицю, та до дому не повернувся. Твердження її сина про те, що вона його б'є, не відповідають дійсності.
Також ОСОБА_1 до судового засідання не завилась за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлялась своєчасно.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , яка знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, але до суду не прибула, станом розгляду справи не цікавилась.
При цьому суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Дослідивши адміністративний матеріал, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я і фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 Сімейного кодексу України. Так, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона за ч.1 ст.184 КУпАП полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, відомостями, які наявні в протоколі про адміністративне правопорушення,рапортами працівників поліції, актами органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я по підкинуту чи знайдену дитину та її доставку.
Дослідивши докази, що знаходяться в матеріалах справи, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки остання ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітнього сина..
У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд враховує дані про проступок, особу порушника, ступінь її вини, та вважає необхідним покласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 гривень.
Враховуючи особу правопорушника, матеріали адміністративної справи, на підставі ст. 184 ч. 1 КУпАП, керуючись ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.1 КУпАП, та покласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Козлов Д.О.