02.09.2021 Справа № 908/2516/21
м. Запоріжжя
Cуддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши без виклику представників сторін (учасників) заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя за вих. від 30.08.21 № 57-1371 вих. 21 (надійшла до суду 31.08.21) про забезпечення позову у справі
за позовною заявою: керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118а) в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 26)
до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ», 03056, м. Київ, пров. Індустріальний, 23
до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус», 20666, Черкаська область, Шполятинський район, м. Шпола, вул. Леніна, буд. 139
до відповідача 3: товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979», 18028, м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 235/1
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна
31.08.21 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя подана в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача: Запорізької міської ради з вимогами до відповідачів:
1 - товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» (ділі ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ»),
2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Сиріус» (далі ТОВ Сиріус»),
3 - товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 1979» (надалі ТОВ «АТП 1979»)
про визнання недійсними 16 договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Разом із позовною заявою керівником Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя подано заяву від 30.08.21 № 57-1371 вих. 21 (надійшла до суду 31.08.21) про забезпечення позову у справі.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.21 вказану позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.
Із змісту прохальної частини заяви про забезпечення позову вбачається, що керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя просить суд накласти арешт на 15 об'єктів нерухомого майна, а саме:
1) - адміністративний корпус літ. А3 загальною площею 1563,6 кв.м. реєстраційний № об'єкта нерухомого майна: 2146479523101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38556039;
2) - складальний цех з прибудовою літ А1-1 інв.№234-4/51-2, літ. А2-1 загальною площею 1248,2 кв.м., реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 122167123101 що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова,18. Номер запису про право власності - 38550166;
3) - адміністративний корпус літ.А-2 інв.234-4/51- загальною площею 599,3 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 121775823101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова,18. Номер запису про право власності - 38548390;
4) - цех по виробництву загартованого скла літ. Б1 загальною площею 760,3 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 121677323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38550950;
5) - слюсарну майстерню літ. В інв. №234-4/51-5 загальною площею 140,3 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 121597923101 що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова,18. Номер запису про право власності - 38554054;
6) - склад літ. Г2 інв. №234-4/51-13 загальною площею 102,6 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 122109023 що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38570420;
7) - гаражі літ. Г1 інв. №234-4/51-12 загальною площею 91,9 кв.м., реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 121676323101 що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38566628;
8) - механічну майстерню літ. Г інв. №234-4/51-11 загальною площею 183,5 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 121585423101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова,18. Номер запису про право власності - 38567397;
9) - склад готової продукції літ. К інв. № 234-4/51-8 загальною площею 232,3 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 120702323101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38570776;
10) - склад літ. К1 інв. № 234-4/51-9 загальною площею 138,1 кв. м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 120361923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38569968;
11) - будівлю цеху загартування літ. Е загальною площею 2280,3 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 121565023101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38589345;
12) - цех заготівлі сировини літ. Б інв. № 234-4/51-6 загальною площею 647,9 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 121440623101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38588281;
13) - цех для установки скла літ. П, П-2 загальною площею 200,7 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 121052923101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38586387;
14) - сторожку літ. Д. інв. № 234-4/51-14 загальною площею 13,3 кв.м, реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 119681723101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38585566;
15) - механічну майстерню літ. Р загальною площею 280,5 кв.м. реєстраційний № об'єкту нерухомого майна: 120160223101, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 18. Номер запису про право власності - 38549397.
Додатком до вказаної заяви є доказ щодо сплати судового збору (оригінал) - платіжне доручення на 1 арк.
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову керівником Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя зазначено наступне.
У провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/848/18 за позовною заявою Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» про стягнення доходу отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 684 961,70 грн., який задоволено рішенням господарського суду Запорізької області від 07.09.18. В процесі виявлення майна боржника за рахунок якого може бути виконано рішення суду держвиконавцем отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» №143353419 від 30.10.18, із якої встановлено наявність у боржника нерухомого майна - нежитлових будівель та споруд у м. Запоріжжя по вул. Краснова Миколи, буд. 18. … Згідно бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС України, встановлено, що за ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» були зареєстровані транспортні засоби.
Постановою держвиконавця від 29.10.2018 по ВП №57544665 з примусового виконання наказу суду по справі №908/848/18 від 12.10.2018 накладено арешт на все майно (кошти), що належить боржнику ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ».
Також, в ході примусового виконання рішення суду за розпорядженням держвиконавця з рахунків ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» примусово стягнуто кошти наявні на рахунках у сумі 57 468,70 грн. Водночас, сума коштів яка підлягала стягненню за рішенням суду становила 684 961,70 грн.
В подальшому кошти на рахунках боржника були відсутні, а стягнення заборгованості за рахунок грошових коштів наявних у боржника, шляхом списання з банківських рахунків ТОВ «ОРОІН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» - неможливим.
01.06.20 до господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» про розстрочення виконання рішення справі №908/848/18 у зв'язку із форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання рішення суду.
Ухвалою господарського суду від 11.06.2020 по справі №908/848/18 суд відмовив у задоволені заяви ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» про розстрочення виконання рішення у справі.
У своєму рішенні суд проаналізував доводи ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» стосовно наявності форс-мажорних обставин та надав оцінку наданим доказам на які посилалось товариство. Судом встановлено, що ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» не додано жодних доказів, які б підтверджували обставини які б ускладнювали виконання рішення суду або робили б його неможливим.
Враховуючи викладене, 28.07.20 держвиконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме нежитлових приміщень за адресою: вул. Миколи Краснова,18 у м. Запоріжжя та постановою від 07.09.20 призначено суб'єкта оціночної діяльності.
… ТОВ «ОРЮН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» не лише не виконував рішення суду щодо стягнення доходу від безпідставно набутого майна за період із 06.04.16 по 31.12.17, а і продовжував використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів.
У зв'язку із чим, 03.07.20 заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, звернувся з аналогічною позовною заявою, з тих самих підстав до ТОВ «ОРЮН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» про стягнення 900 185,84грн. грн. доходу безпідставно набутого майна за період із 01.01.18 по 30.04.20.
Ухвалою суду від 07.07.2020 по справі №908/1692/20 прийнято позовну заяву заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «ОРЮН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» та відкрито провадження по справі.
… ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» з моменту подачі прокурором позову до суду неодноразово звертався з клопотаннями про перенесення розгляду справи. Також, 07.10.20 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку із перебуванням представника на самоізоляції після щорічної відпустки за межами України, однак після вирішення питання щодо зняття арешту з майна в рамках виконавчого провадження, безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що клопотання про відкладення просить не розглядати. Вказане дає обґрунтовані підстави вважати що відповідач зловживав процесуальними правами та затягував розгляду справи з метою вирішення питання щодо зняття арешту з майна в рамках виконавчого провадження та відчуження майна за для уникнення виконання рішення суду у майбутньому.
Наведене, також, вказує на мету відповідача у подальшому уникнути виконання рішення суду.
В той же час, як стверджує прокурор, у разі задоволення позову по справі №908/1692/20 з аналогічних підстав та з ідентичним предметом спору як і в справі №908/848/18 загальна сума боргу ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» перед Запорізькою міською радою за дохід отриманий від безпідставно набутого майна складала б 1 585 147,54 грн.
Так, попри попередні твердження у заяві про розстрочення заборгованості про форс-мажорні обставини та неможливість виконання рішення суду, у короткий термін (менше тижня) ТОВ сплатило залишок заборгованості по справі №908/848/18 у сумі 627 493,00 грн.
У зв'язку із повною сплатою заборгованості, держвиконавцем на підставі ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зняття арешту з майна (коштів) боржника від 28.09.20.
… Після погашення заборгованості за виконавчим документом № 908/848/18 від 12.10.18 про стягнення з ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» 684 961,70 грн. у короткий термін все нерухоме майно, що належало відповідачеві, відчужено на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 7, 8 та 9 жовтня 2020 р., тобто під час слухання справи про стягнення 900 185,84 грн.
Таким чином, ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» добровільно виконало рішення по справі № 908/848/18 сплативши заборгованість у розмірі 684 961,70 грн. під час розгляду судом справи № 908/1692/20 з метою зняття арешту та подальшого відчуження рухомого та нерухомого майна. Тим самим, штучно створило умови неплатоспроможності та неможливості виконання рішення № 908/1692/20 у майбутньому.
Засновники ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» у короткий термін здійснили відчуження всього нерухомого майна, що належало відповідачеві.
Зокрема, між ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» та ТОВ «Сиріус» укладено 6 договорів купівлі-продажу нерухомого майна, 10 договорів купівлі-продажу укладено з ТОВ «АТП 1979».
Так, опрацюванням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» та ТОВ Сіріус» має спільних засновників, а саме компанія «Гарт Трейдінг Лімітед» та ТОВ «РАДІОПОБУТСЕРВІС».
Аналогічним чином, на думку прокурора, пов'язані між собою ТОВ «Оріон Гласс Мішель» та ТОВ «АТП 1979». Так, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що засновник та керівник ТОВ «АТП 1979» є також засновником ТОВ «Оріон-Гласс КВ», що у свою чергу міає кінцевого бенефіціара ідентичного з ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» та ТОВ «Сіріус», а са|іе компанія «Гарт Трейдінг Лімітед». Також, ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» та ТОВ «АТП 1979» на час укладення договорів були зареєстровані за однією юридичною адресою, а саме: м. Черкаси, вул. В.Чорновола 235/1.
Отже, засновники ТОВ «Оріон-Гласс Мішель», уклавши договори купівлі-продажу нерухомого майна, фактично зберегли за собою нерухоме майно, бажаючи уникнути відповідальності за борговими зобов'язаннями згідно рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1692/20.
Враховуючи викладене, 30.10.20 до Господарського суду Запорізької області прокурором було подано заяву про забезпечення позову в порядку приписів ст. ст. 136-141 ГПК України, шляхом накладення арешту на рухоме майно відповідача, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.11.2020 у справі № 908/1692/20 у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням прокурором подано апеляційну скаргу, яку 11.01.21 задоволено Центральним апеляційним господарським судом. Тим самим, доводи прокурора щодо можливості відчуження відповідачем майна визнано обґрунтованими та такими, які підтверджено належними та допустимими доказами.
Разом з тим, відповідно до інформації від 20.01.21, наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Запорізькій області всі транспортні засоби, які перебували у власності ТОВ «Оріон Гласс Мішель» також відчужено у період з 15.10.20 до 19.11.20 на користь нових власників. Тобто, після звернення прокурора з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані транспортні засоби, що також свідчить про усвідомлені дії власності ТОВ «Оріон Гласс Мішель», спрямовані на ухилення від виконання судового рішення.
Водночас, один із транспортних засобів перереєстровано на ТОВ «Радіопобутсервіс» (код ЄДРПОУ 30529049), що має ідентичних засновників з ТОВ «Оріон-Гласс Мішель».
Таким чином, відсутність майна у ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» унеможливлює виконання рішення суду по справі №908/1692/20, що в свою чергу, стало передумовою звернення до суду з позовом про визнання договорів недійсними, як таких що укладені з метою ухилення від виконання рішення суду та мають ознаки фраудаторності. Тобто, відповідачем штучно створені умови його неплатоспроможності шляхом відчуження рухомого та нерухомого майна на користь юридичних осіб з ідентичними засновниками.
Відповідно до ст. 136 ГПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується відповідно до ст. 137 ГПК України, зокрема, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, забезпечення застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.
Отже, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Разом із тим, на думку заявника, ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» уклавши договори купівлі-продажу нерухомого майна, фактично зберегло за собою нерухоме майно. Указані дії відповідача по відчуження усього належного йому нерухомого майна під час розгляду справи пов'язаним юридичним особам, зважаючи на одночасне зловживання його представниками процесуальними правами з метою виграти час для вчинення таких правочинів, дають обґрунтовані підстави вважати, що ці правочини вчинені саме з метою суттєво утруднити або взагалі зробити неможливим виконання судового рішення.
У свою чергу, такі дії ТОВ «Оріон-Гласс Мішель», можуть свідчити, що відповідачі за позовом про визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна, щодо якого необхідно застосувати заходи забезпечення позову, за відсутності обтяжень, після відкриття провадження по справі вчинять дії спрямовані на подальше відчудження майна на користь третіх осіб.
Таким чином, у разі задоволення позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, недобросовісна поведінка ТОВ «Оріон-Гласс Мішель» та пов'язаних з ним юридичних осіб, яка мала місце під час слухання справи №908/1692/20 унеможливить виконання рішення суду, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів.
За своїм юридичним змістом заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення збереження існуючого становища на момент подання заяви про забезпечення позову і на весь час розгляду спору судом з метою недопущення ситуації, коли виконання судового рішення буде утрудненим або взагалі неможливим. Таким чином досягається принцип збереження балансу інтересів сторін.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17 конкретизував положення процесуальних норм щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову та вказав, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача, у тому числі, через зникнення. Зменшення кількості або погіршення якості майна (грошових коштів), його відчуження на користь третіх осіб, тощо. При цьому, суд має встановити безпосередній зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову.
З метою вжиття вичерпних заходів на захист інтересів держави шляхом виконання рішення суду про стягнення з відповідача коштів, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів, на підставі яких відчужено майно, за рахунок якого можливо реально виконати судове рішення.
Необхідно зазначити, що викладені у позовній заяві доводи та додані до неї документи дають можливість зробити обґрунтоване припущення про фіктивність договорів купівлі-продажу, так як кінцевими засновниками юридичних осіб, між якими укладено договори, є один і той же суб'єкт господарювання. Тобто, ознаками вказаних договорів купівлі-продажу є наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін, та відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині.
Згідно із частинами 2 та 3 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція щодо вчинення правочину з метою уникнення у подальшому виконання рішення суду викладена у Постанові Верховного Суду від 17.07.2019 по справі №299/396/17.
У разі подальшого відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, виконання рішення суду по справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочинів та виконання рішення у справі №908/1692/20 буде неможливим, у зв'язку з відсутністю відповідного майна. Зазначене в свою чергу з огляду на положення ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зведе нанівець зусилля суду та прокурора по розгляду справи про стягнення доходу від безпідставно набутого майна.
Якщо судом будуть визнані обґрунтованими позовні вимоги прокурора та одночасно ТОВ Сіріус» та ТОВ «АТП 1979» буде відчужено нерухоме майно, що належить їм на праві власності, то суд не забезпечить поновлення порушених інтересів Держави, що робить право на судовий захист ілюзорним та суперечить положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обраний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, з огляду на те, що предметом позову є визнання недійсними договорів купівлі - продажу нерухомого майна, як таких що спрямовані на уникнення виконання рішень суду по справі №908/1692/20 на загальну суму 900 тис.грн.
Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог
Прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову з наданими до неї документами судом враховано наступне.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України).
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно із ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом враховано, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним ін. осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
На підтвердження виникнення у заявника (прокурора) підстав для того, щоб просити суд забезпечити позов, до матеріалів заяви про забезпечення позову надано квитанцію про сплату судового збору.
До позовної заяви надано: … копії 16 договорів, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та ін.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наведеного вище вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2 днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Частинами 5 та 6 ст. 140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Судом при розгляді наведеної вище у тексті цієї ухвали заяви враховано наступне.
В силу вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», у випадку забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника, … виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт, суду не обґрунтовано та взагалі не доведено, ту обставину, що у випадку накладення арешту на 15 об'єктів нерухомого майна шляхом, зокрема, опечатування тих чи інших об'єктів нерухомого майна наведених у відповідній заяві, не буде порушено право відповідачів на безперешкодний доступ до такого чи таких об'єктів нерухомого майна.
Арешт - це накладення зборони на право розпоряджатись майном з метою його збереження до визначення подальшої долі такого майна. Заборона відчуження об'єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.
Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним. Оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача (чів) та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача (чів) та інших осіб права користування ним.
Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача (чів) розпоряджатись спірним майном.
А тому, з урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересів сторін судом констатується, що у спірних правовідносинах є доцільним вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження відповідачу (чам) тих чи інших об'єктів нерухомого майна за умови доведення прокурором наявності правових підстав для такого забезпечення позову шляхом заборони відчуження.
Поряд з цим, попри наведення в тексті заяви про забезпечення позову у справі № 908/2516/21 доводів заявником (прокурором) не надано жодного доказу на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення саме у справі № 908/2516/21 в частині можливого визнання недійсними 16 договорів купівлі-продажу нерухомого майна.
Більш того, посилання заявника (прокурора), який є підписантом заяви про забезпечення позову у цій справі, на рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1692/20, яка була розглянута іншим складом суду (суддя Смірнов О.Г.) про стягнення доходу отриманого від безпідставно набутого майна в сумі 900 185,84 грн. суд вважає необґрунтованим з огляду на те, що: спір у справі № 908/2516/21 (суддя Корсун В.Л.) не є майновим; справа № 908/2516/21 з предметом позову в ній не має прямого відношення до справи № 908/1692/20; прокурором не доведено та не обґрунтовано належним чином те, яким чином недобросовісна поведінка ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ», як стверджує прокурор, у справі № 908/1692/20 про стягнення коштів (розглянута, суддя Смірнов О.Г.) унеможливить чи може унеможливити виконання рішення у справі № 908/2516/21 (надійшла до суду, суддя Корсун В.Л. з вимогами до трьох відповідачів про визнання недійсними 16 договорів купівлі-продажу нерухомого майна).
Крім того, прокурором не обґрунтовано, що сума в розмірі 900 185,84 грн., яка визначена до стягнення з ТОВ «ОРІОН-ГЛАСС МІШЕЛЬ» на підставі рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1692/20 (суддя Смірнов О.Г.) не перевищує вартості об'єктів нерухомого майна за 16 оспорюваними у справі № 908/2516/21 договорами.
З огляду на викладене вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:
- прокурор не довів суду, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належних тому чи іншому відповідачу 15 об'єктів нерухомого майна не порушить права та охоронювані законом інтереси відповідачів чи інших осіб, які не є учасниками судового процесу у даній справі;
- обрані заходи по забезпеченню позову не мають наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, в свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного тому чи іншому відповідачу майна чи зниження його вартості;
- обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість,
- приймаючи до уваги не достатню обґрунтованість вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у справі № 908/2516/21,
суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову виходячи із вказаної в тексті цієї ухвали заяви.
А тому, як наслідок, у задоволенні наведеної вище в тексті цієї ухвали заяви про забезпечення позову судом відмовляється.
Суд звертає увагу керівника окружної прокуратури на те, що відмова у задоволені заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову у справі № 908/2516/21 не перешкоджає повторному зверненню до суду із відповідною заявою в порядку визначеному чинним законодавством України та належним обґрунтуванням.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 53, 73-74, 76, 77, 79, 86, 136-141, 144, 234, 235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя від 30.08.21 № 57-1371 вих21 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 15 об'єктів нерухомого майна - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи та прокурору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 03.09.2021.
Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун