31 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/485/21 пров. № А/857/12275/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А.,
за участю секретаря судових засідань - Юрченко М.М.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року про стягнення витрат на правничу допомогу (головуючий суддя: Подлісна І.М., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Ланка Агро» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
фермерське господарство «Ланка Агро», 03.02.2021 звернулося з позовом до суду, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення від 31.07.2020 № 4840 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Тернопільській області про відповідність фермерського господарства «ЛАНКА-АГРО» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати відповідача виключити фермерське господарство «ЛАНКА-АГРО» з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позов задоволено.
Представником позивача 27 травня 2021 року подано до заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10215,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто на користь Фермерського господарства «Ланка Агро» понесені ним витрати за надану професійну правничу допомогу в розмірі 10215 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області по справі № 500/485/21 за позовом Фермерського господарства «Ланка Агро» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31.07.2020 № 4840, зобов'язання вчинити дії.
З цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що КАС України передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) дійсніть; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Скаржник повністю заперечує проти відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки вважає, що такі не відповідають вищенаведеним критеріям.
Представник позивача Щербатюк О.Д., у судовому засіданні, апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив з того, що сума у розмірі 10215,00 гривень та час наданої правничої допомоги у цій адміністративній справі є співмірними та вважав за можливе стягнути понесені витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, додано:
- договір про надання правової допомоги від 09.12.2020 укладений між адвокатом Щербатюком О.Д. та фермерським господарством «Ланка Агро» в особі голови - Лапчука Р.В.
- акт про прийняття-передачі наданих послуг від 24.05.2021, згідно якого виконано наступні послуги: попередня консультація клієнта, вивчення документів - 1135,00 грн.; підготовка та подання позовної заяви - 6810,00 грн.; ознайомлення з відзивом - 2270,00 грн. Всього - 10215,00 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що до матеріалів справи не подано докази, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката у цій справі, що унеможливлює компенсацію витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Тернопільській області.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. п. 3.6 п. 3 договору про надання правової допомоги від 09.12.2020 (а. с. 63 зворот), клієнт зобов'язується оплатити послуги адвоката не пізніше 30 календарних днів з дня складення акта про прийняття-передачі наданих послуг.
Однак, на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, документи, які б підтверджували оплату за надані послуги, не надано.
Крім цього, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення від 31.07.2020 № 4840, згідно ст. 139 КАС України, відсутні підстави для стягнення судових витрат на користь позивача, які понесені ним під час розгляду цієї справи.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу у цій справі, судом першої інстанції прийнято невірний процесуальний документ - ухвала від 28.05.2021. Оскільки, у відповідності до ч. 5 ст. 143 КАС України, ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, вирішуючи питання про судові витрати виносить - додаткове рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу не підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10215,00 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 252, 310, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 500/485/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви фермерського господарства «Ланка Агро» про стягнення витрат на правничу допомогу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді В. В. Ніколін
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 03.09.2021.