1/1480
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 вересня 2021 року м. Київ № 320/8599/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Державної екологічної інспекції у Тернопільській області
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Мото Трейдінг»
простягнення штрафу
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (надалі - позивач/Інспекція/ДЕІ у Тернопільській області) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з АЗС ТОВ «Мото Трейдінг», вул. Будного, 21, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40234393 (надалі - відповідач/ТОВ «Мото Трейдінг») загальну суму штрафних санкцій в розмірі 136 000,00 грн. із перерахуванням у повному обсязі до Державного бюджету 21081100, р/р №UA858999980313010106000019751, одержувач УК у м. Тернопіль.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 р. у справі №320/8599/20 було вирішено адміністративну справу передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №320/8599/20 визначено суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Клочкову Н.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Так, позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Інспекцією застосовано до АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» штрафи за невиконання вимог рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, суми яких у добровільному порядку не сплачені та не оскаржені у судовому порядку, а тому підлягають стягненню відповідно до законодавства.
Водночас ТОВ «Мото Трейдінг» у встановлений судом строк ані свого відзиву, ані будь-яких письмових заперечень на позовну заяву не надало, про причини неможливості подання відповідних заяв по суті справи суду не повідомило.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06.05.2020 р. по 08.05.2020 р. Інспекцією на підставі наказу №148 від 06.05.2020 р. та направлення №158 від 06.05.2020 р. проведено планову перевірку характеристик продукції - автомобільних бензинів та дизельного палива на АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» за адресою: вул. Будного, 21, м. Тернопіль.
За результатами перевірки складений акт №11 від 12.05.2020 р. (надалі - Акт №11), в якому зазначено про виявлення порушення п.9 та п.20 Технічного регламенту вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №927 від 01.08.2013 р. (надалі - Технічний регламент №927), а саме:
відсутній паспорт якості, декларація про відповідність на дизельне паливо «ДП Євро»;
відсутній паспорт якості, декларація про відповідність на автомобільний бензин «А-95 Євро».
На підставі Акта №11 Інспекцією відносно АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» були прийняті наступні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів:
~ рішення №7 від 12.05.2020 р. (надалі - Рішення №7), яким за розповсюдження продукції, дизельного палива «ДП євро», за відсутності паспорта якості та декларації про відповідність обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами Технічного регламенту №927, а також зобов'язано письмово повідомити про факт виконання цього рішення до 22.05.2020 р.;
~ рішення №8 від 15.05.2020 р. (надалі - Рішення №8), яким за розповсюдження продукції, дизельного палива «А-95 євро», за відсутності паспорта якості та декларації про відповідність обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами Технічного регламенту №927, а також зобов'язано письмово повідомити про факт виконання цього рішення до 25.05.2020 р.
Не погоджуючись із висновками Акта №11 та Рішеннями, ТОВ «Мото Трейдінг» подало до Інспекції заперечення за вих.№180520-01 від 18.05.2020 р., за результатом розгляду якого рішенням ДЕІ у Тернопільській області №1/2-5-11-1851 від 25.05.2020 р. були залишені без змін Акт №11 та Рішення №№7, 8.
Крім того, 18.05.2020 р. ТОВ «Мото Трейдінг» направило до Інспекції повідомлення №180520-01 про виконання Рішення №7 та №180520-02 про виконання Рішення №8 разом із доданими до них копіями наступних документів: договору поставки; товарно-транспортних накладних на бензини автомобільні та дизельне паливо; витягу зі змінного звіту за 18.05.2020 р.; паспортів якості, декларацій про відповідність, сертифікатів відповідності.
З метою перевірки стану виконання Рішень №7 та №8 у період з 02.06.2020 р. по 05.06.2020 р. на підставі наказу №172 від 02.06.2020 р. та направлення №175 від 02.06.2020 р. ДЕІ у Тернопільській області проведено планову поєднану виїзну та невиїзну перевірку на АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» за адресою: вул. Будного, 21, м. Тернопіль. За результатами перевірки складений акт №14 від 04.06.2020 р. (надалі - Акт №14), в якому вказано про невиконання Товариством Рішень №7 та №8.
Також 04.06.2020 р. Інспекцією були складені протоколи №000004 та №000005 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», згідно зі змістом яких перевіркою стану виконання суб'єктом господарювання Рішень №7 та №8 встановлено їх невиконання, порушення не усунені.
При цьому 04.06.2020 р. за результатом розгляду справи на підставі протоколів №№000004, 000005 та Акта №14 ДЕІ у Тернопільській області прийняті постанови про накладення штрафу на АЗС ТОВ «Мото Трейдінг», а саме:
~ постанова №4 про накладення штрафу у розмірі 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 68 000,00 грн. за порушення вимог Рішення №7;
~ постанова №5 про накладення штрафу у розмірі 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 68 000,00 грн. за порушення вимог Рішення №8.
Цього ж дня Інспекцією були прийняті рішення від 04.06.2020 р.:
~ рішення №9 про внесення змін до Рішення №7 та продовження терміну його виконання до 04.07.2020 р. (надалі - Рішення №9);
~ рішення №10 про внесення змін до Рішення №8 та продовження терміну його виконання до 04.07.2020 р. (надалі - Рішення №10).
Зазначені вище матеріали, складені позивачем 04.06.2020 р., були направлені останнім супровідним листом за №1/2-5-11-2040 від 05.06.2020 р. на адресу ТОВ «Мото Трейдінг» (м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, каб.401) та отримані відповідачем 10.06.2020 р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4600806711316.
З метою перевірки стану виконання Рішень №9 та №10 у період з 07.07.2020 р. по 10.07.2020 р. ДЕІ у Тернопільській області на підставі наказу №211 від 07.07.2020 р. та направлення №198 від 07.07.2020 р. проведено позапланову поєднану виїзну та невиїзну перевірку на АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» за адресою: вул. Будного, 21, м. Тернопіль. За результатами перевірки складений акт №15 від 08.07.2020 р. (надалі - Акт №15), в якому вказано про невиконання Товариством Рішень №9 та №10.
До того ж 08.07.2020 р. Інспекцією були складені протоколи №000006 та №000007 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», згідно зі змістом яких перевіркою стану виконання суб'єктом господарювання Рішень №9 та №10 встановлено їх невиконання, порушення не усунені.
Крім того, 08.07.2020 р. за результатами розгляду справи на підставі протоколів №№000006, 000007 та Акта №15 ДЕІ у Тернопільській області прийняті постанови про накладення штрафу на АЗС ТОВ «Мото Трейдінг», а саме:
~ постанова №6 про накладення штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 68 000,00 грн. за порушення вимог Рішення №9;
~ постанова №7 про накладення штрафу у розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 68 000,00 грн. за порушення вимог Рішення №10.
Також позивачем були прийняті рішення №11 та №12 від 08.07.2020 р. про внесення змін до Рішень №9 та №10, якими продовжено термін їх виконання до 07.08.2020 р.
Зазначені вище матеріали, складені позивачем 08.07.2020 р., були направлені останнім супровідним листом за №1/2-5-11-2562 від 08.07.2020 р. на адресу АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» (вул. Будного, 21, м. Тернопіль) та отримані відповідачем 13.07.2020 р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4600806501966.
Відповідно до наведених у позовній заяві посилань Інспекції, у зв'язку із несплатою Товариством у добровільному порядку сум штрафів, накладених за Постановами №4 та №5, ДЕІ у Тернопільській області 04.09.2020 р. звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою про їх стягнення.
При цьому, зважаючи на те, що відповідачем у судовому порядку Постанови №6 та №7 про накладення штрафів не оскаржувались, а визначені ними суми штрафів у добровільному порядку не сплачені, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого суд приймає рішення про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 р. №2735-VI (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Закон №2735).
Згідно із ч.1 ст.11 Закону №2735 з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності:
- проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування) (п.4 ч.1 ст.11 Закону №2735);
- приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень (п.6 ч.1 ст.11 Закону №2735);
- вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (п.11 ч.1 ст.11 Закону №2735);
- здійснюють інші повноваження відповідно до цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших законів України (п.19 ч.1 ст.11 Закону №2735).
Порядок проведення перевірок характеристик продукції встановлено ст.23 Закону №2735, у ч.ч.3-5 якої передбачається, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
За вимогами п.1, 2 та 7 ч.7 ст.23 Закону №2735 під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація, у т.ч.: декларація про відповідність; супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.29 Закону №2735 у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст.28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах (ч.3 ст.29 Закону №2735).
Згідно із ч.4 ст.29 Закону №2735 у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до ст.34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Водночас порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначено у ст.33 Закону №2735, у відповідності до ч.ч.1-4 якої обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:
1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до ст.26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до ч.6 ст.38 цього Закону;
3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб'єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;
4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб'єктами господарювання відповідно до Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені чи скасовані відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб'єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до ст.34 цього Закону. Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, внесення змін до таких рішень чи їх скасування приймаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх повноважень, визначених законами України.
Пунктами 1 та 2 ч.1 ст.34 Закону №2735 передбачено, що з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду:
1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення;
2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.
За вимогами ч.ч.2 та 3 ст.34 Закону №2735 суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних), заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Відповідно до ч.ч.7,8 ст. 34 Закону №2735 у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про скасування такого рішення.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
При цьому у ст.36 Закону №2735 зазначено, що рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, встановивши за результатами проведених перевірок характеристик продукції порушення вимог Закону №2735 та/або встановлених вимог відповідними технічними регламентами, органи ринкового нагляду приймають у випадках та порядку, визначених Законом №2735, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів із вимогою від суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами, у той же час суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання.
У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні та доданих до нього документах суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, є недостатньою для підтвердження результативності виконання цього рішення, орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення. Якщо за результатами такої перевірки встановлено факт невиконання/часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення.
До того ж згідно із п.2 ч.4 ст.44 Закону №2735 у разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених ст.29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої ч.3 ст.29 цього Закону, до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Частиною 6 ст.44 Закону №2735 встановлено, що справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою. У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис. Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Аналізуючи наведені вище норми Закону №2735, суд дійшов висновку про те, що штрафні санкції за невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів застосовуються до суб'єкта господарювання на підставі постанови органу ринкового нагляду, яка приймається за наслідками розгляду справи про накладення штрафів за порушення ст.44 Закону №2735, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про виявлене порушення. До того ж сума штрафної санкції, визначена у постанові про її накладення та не оскаржена в установленому порядку, підлягає сплаті до Державного бюджету України у добровільному порядку протягом 15-денного строку з дня отримання такої постанови або стягується в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної у період з 06.05.2020 р. по 08.05.2020 р. перевірки характеристик продукції на АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» (вул. Будного, 21, м. Тернопіль) ДЕІ у Тернопільській області був складений Акт №11 та прийняті Рішення №№7, 8 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
На виконання вимог вказаних Рішень відповідачем подані письмові пояснення №180520-01 та №180520-02 від 18.05.2020 р. разом із доданими до них копіями документів, за результатами аналізу яких Інспекцією була проведена у період з 02.06.2020 р. по 05.06.2020 р. перевірка стану виконання ТОВ «Мото Трейдінг» Рішень №№7, 8 та встановлено їх невиконання, оскільки порушення не усунуті.
За таких обставин позивачем 04.06.2020 р. були складені Протоколи №000004 та №000005 про виявлені порушення ст.44 Закону №2735, прийняті Постанови №4 та №5 про накладення штрафу у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів громадян за кожне порушення вимог щодо невиконання Рішення №7 та №8 - по 68 000,00 грн., а також Рішення №9 та №10 про внесення змін до Рішень №7 та №8, якими продовжено термін їх виконання до 04.07.2020 р.
Зазначені матеріали перевірки стану виконання Рішень №7 та №8 були направлені ДЕІ у Тернопільській області на адресу ТОВ «Мото Трейдінг» (м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, каб.401) та отримані відповідачем 10.06.2020 р.
З метою перевірки стану виконання Рішень №9 та №10 у період з 07.07.2020 р. по 10.07.2020 р. ДЕІ у Тернопільській області проведено позапланову поєднану виїзну та невиїзну перевірку на АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» за адресою: вул. Будного, 21, м. Тернопіль, за результатами якої 08.07.2020 р.:
~ складений Акт №15 про невиконання Товариством Рішень №9 та №10;
~ складені Протоколи №000006 та №000007 про виявлені порушення вимог ст.44 Закону №2735;
~ прийняті Рішення №11 та №12 про внесення змін до Рішень №9 та №10 та продовження терміну їх виконання до 07.08.2020 р.
~ прийняті Постанови №6 та №7 про накладення штрафу на АЗС ТОВ «Мото Трейдінг» у розмірі по 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 68 000,00 грн. за кожне порушення щодо невиконання Рішення №9 та №10.
Вказані вище матеріали перевірки стану виконання Рішень №9 та №10 були направлені Інспекцією супровідним листом за №1/2-5-11-2562 від 08.07.2020 р. на адресу ТОВ «Мото Трейдінг» (м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, каб.401) та отримані відповідачем 13.07.2020 р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4600806501966.
Судом встановлено, що станом на дату судового розгляду даної адміністративної справи ані Рішення №9 та №10, ані Постанови №6 та №7 відповідачем не оскаржені до керівника органу ринкового нагляду та/або у судовому порядку. Визначені у Постановах суми штрафів добровільно ТОВ «Мото Трейдінг» не сплачені, а тому суд погоджується із доводами позивача щодо наявності законних підстав для їх стягнення в судовому порядку.
Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Так, позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні) сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01 від 06.09.2005 р., п.89), «Проніна проти України» (заява №63566/00 від 18.07.2006 р., п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04 від 10.02.2010 р., п.58) принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 09.12.1994 р., п.29).
Відповідно до ч.5 та ч.8 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Підсумовуючи вищевикладене, наведені у сукупності обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Інспекції у повному обсязі, оскільки позивач як суб'єкт владних повноважень довів наявність підстав для стягнення з відповідача суми штрафів за Постановами №6 та №7 у судовому порядку.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Згідно із цим, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову суб'єкта владних повноважень, а матеріли адміністративної справи не містять доказів судових витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати ДЕІ у Тернопільській області, пов'язані зі сплатою судового збору, не відлягають відшкодуванню.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Мото Трейдінг» задовольнити повністю.
2.Стягнути з АЗС ТОВ «Мото Трейдінг», вул. Будного, 21, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40234393 загальну суму штрафних санкцій в розмірі 136 000,00 грн. із перерахуванням у повному обсязі до Державного бюджету України 21081100, р/р №UA858999980313010106000019751, одержувач УК у м. Тернопіль.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова