ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2021 року м. Київ №640/24537/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доФонду гарантування вкладів фізичних осіб Київської міської прокуратури
простягнення коштів
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Київської міської прокуратури, у якому просив суд:
- стягнути з Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 480 000,00 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 480 000,00 грн. спричинених Київською Міською Прокуратурою ;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат за період із 1 лютого 2016 року по 24 січня 2018 року у розмірі 46 805,26 спричинених Київською Міською Прокуратурою ;
- стягнути з Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 суму інфляційних втрат за період із 24.01.2018 року по 01.07.2021 року у розмірі 40412,66 грн.;
- стягнути з Фонд гарантування вкладів фізичних осіб адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 на користь ОСОБА_1 суму за користування чужими коштами за період із 24.01.2018 року по 01.07.2021 року у розмірі 16387,60 грн.;
- стягнути з Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 суму упущеної вигоди за період із 24.01.2018 року по 01.07.2021 року у розмірі 76475,45 грн.;
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «дії» передбачає певні активні вчинки, а «бездіяльність» - пасивну поведінку суб'єкта владних повноважень, невчинення будь-яких дій ані правомірних, ані протиправних.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Натомість прохальна частина позовної заяви не містить які саме дії, або бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними з метою захисту порушеного права позивача.
Також, згідно частини першої та четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Вимоги до оформлення письмових доказів визначені в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 та підпункту 5.27 пункту 5 ДСТУ відмітка про засвідчення копії документа оформляється шляхом проставляння на копії документа «Згідно з оригіналом», зазначення назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії.
В той же час, позивачем не долучено жодного доказу, окрім власної копії паспорту, в підтвердження власної позиції та обґрунтування протиправності дій або бездіяльності відповідачів.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказаній недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:
- позовної заяви в новій редакції з урахуванням висновків, викладених у даній ухвалі щодо прохальної частини позовної заяви;
- доказів, належним чином засвідчених, якими позивач обґрунтовує власну позицію.
Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.І. Шейко