Справа № 212/176/21
1-кс/212/1413/21
31 серпня 2021 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши внесене в кримінальному провадженні № 42020041730000052 від 16.06.2020 року клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, українця, є фізичною особою підприємцем, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, -
27.08.2021 року, слідчий слідчого відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.08.2021, відповідно до вимог ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах та за ч.1 ст.366 КК України за ознаками внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим п. п. 1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність в якій підозрюються. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово виконує будівельні роботи пов'язанні із наданням робіт на замовлення із місцевого бюджету, тому останній може продовжити свою злочинну діяльність, або вчинити інший злочин.
Переховуватись від органу досудового розслідування. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 аби уникнути відповідальності за скоєний злочин останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
По справі наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, прошу суд оцінити суворість можливого покарання для ОСОБА_7 , та визнати за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зобов'язаний оцінити в тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою (а це покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини ( вчиненим злочином спричинено матеріальну шкоду у великих розмірах), вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, зокрема правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та таким чином обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, яке можливе лише у передбачених законом випадках та за встановленою процедурою, судом повинно бути враховано, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейським судом визнано (п.51), що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє ув'язнення особи протягом певного часу.
Всі вище перелічені обставини свідчать про неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_7 ..
У судовому засіданні прокурор північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 підтримав подане слідчим клопотання та просив його задовольнити.
Слідчий СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 подане клопотання підтримав та просив суд його задовольнити посилаючись на обґрунтування викладене в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_7 суду пояснив, що підозра йому вручена, клопотання про обрання запобіжного заходу також вручено, зі своїми правами він ознайомлений. Із поданим стороною обвинувачення клопотанням про обрання саме най суворого запобіжного заходу він не погоджується, оскільки, він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце мешкання та місці соціальні зв'язки.
Адвокати підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 із клопотанням сторони обвинувачення не погодились та надали суду заперечення на клопотання сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , які долучені до матеріалів провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисників, слідчий суддя приходить до висновку, що у клопотанні необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до статті 5 «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» кожному гарантується право на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав люди
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні слідчий суддя враховує, що обраний захід обмежує права особи на особисту недоторканість, гарантовані зазначеною статтею «Конвенції про захист прав людини та основних свобод», а тому може бути застосоване тільки за наявності законної мети та підстав.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.
У ч.2 ст.183 КПК України визначений вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, прийти до висновку, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Зі змісту ст. 178 КПК України слідує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність судимостей у підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання у тому числі наявність у нього родини, тощо.
При вирішенні питання щодо доцільності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дотримується вищезазначених положень діючого законодавства.
Під час розгляду клопотання встановлено, що 16.06.2020 року, внесені відомості до ЄРДР за ч.4 ст.191 КК України, у зв'язку із самостійним виявлення прокурором кримінального правопорушення, а саме укладення договору від 25.11.2019 року між департаментом освіти виконкому Криворізької міської ради та ФОП ОСОБА_7 «Капітального ремонту спортивної зали в Криворізькій загально-освітній школі № 125 Криворізької міської ради Дніпропетровської області. Під час укладання договорів на стадії підписання локального кошторису та договірної ціни посадові особи ДОН Криворізької міської ради та ФОП ОСОБА_7 в порушення 5.5 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» погодили завищені ціни на матеріальні ресурси та заволоділи бюджетними коштами. Сума збитків встановлюється.
26.08.2021, відповідно до вимог ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах та за ч.1 ст.366 КК України за ознаками внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК).
Слідчий суддя враховує, що обмеження розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції, що зазначено у п.п. 111, 112 рішення ЄСПЛ у справі "Белевитський проти Росії"; п. 85 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України".
У рішенні ЄСПЛ у справі «Биков проти Росії» суд зазначив, що тягар доказування при вирішенні питань щодо продовжуваного позбавлення особи волі не повинен перекладатися на затриману особу, щоб вона доводила наявність причин, які виправдовували її звільнення з-під варти.
Враховуючи, що стосовно підозрюваного ОСОБА_7 є підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України, яке відноситься до кримінальних правопорушень тяжких, та невеликої тяжкості, тому є наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, реальні.
Однак, при розгляді клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування ч. 4 ст. 194 КПК України, оскільки під час розгляду клопотання прокурором доведені обставини наявності підозри та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, але не доведено обставини недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні..
Згідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час розгляду встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, постійне місце роботи, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Як зазначено прокурором у судовому засіданні, по вказаному кримінальному провадженню проведено ряд невідкладних слідчих дій, а саме проведено доступи до речей та документів, огляди, обшуки, проведено судову будівельно-технічну експертизу та інші процесуальні дії на встановлення об'єктивної істини по справі.
Також, на думку слідчого судді, твердження слідчого та прокурора щодо можливості зі сторони підозрюваного продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний є ФОПом та продовжує виконувати ремонтні роботи на інших об'єктах, не мають належного процесуального обґрунтування та є надуманими.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризики, перелічені слідчим та підтримані прокурором, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження є не доведеними.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Однак, слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України, у разі відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрати альтернативний запобіжний захід, який забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Суд впевнений, що з урахуванням обставин справи, особистості підозрюваного ОСОБА_7 та необхідності виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, необхідно та достатньо застосування у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України. Суд впевнений, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Обов'язки покласти до 29 жовтня 2021 року.
Копію ухвали вручити учасникам та направити до ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області для негайного виконання та здійснення контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвала в частині відмови в задоволенні клопотання слідчого судді про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1