1Справа № 335/13427/17 6-а/335/18/2021
20 серпня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, яка вмотивована тим, що влистопаді 2017 року заявник звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з листопада 2005 року він перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримую пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
20.10.2017 року він звернувся до ГУ ПФУ у Запорізькій області з заявою про проведення перерахунку пенсії в зв”язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей». Відповідач відмовив в проведенні перерахунку.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2017 року у справі № 335/13427/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом її підвищення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 січня 2016 року та сплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією. Стягнуто за рахунок бюджетних коштів з Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 гривень.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2017 року залишено без змін.
На підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2017 року по адміністративній справі № 335/13427/17, судом було видано виконавчий лист про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом її підвищення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 січня 2016 року та сплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Судом було встановлено строк пред”явлення виконавчого листа до виконання до 27 січня 2021 року.
В зазначений строк стягувач не пред'являв виконавчий лист до виконання, так як був запевнений, що Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області добровільно виконає рішення суду, з жовтня 2020 року по січень 2021 року він хворів, що потягло за собою довгострокове лікування та погане самопочуття, що стало причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа для виконання.
На підставі викладеного заявник просить поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа для виконання.
В судове засідання заявник не з”явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні заяви наполягає, просить її задовольнити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в судове засідання не з”явився, про час та місце проведення засідання був повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, щопостановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2017 року у справі № 335/13427/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом її підвищення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 січня 2016 року та сплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією. Стягнуто за рахунок бюджетних коштів з Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 гривень.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишено без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2017 року залишено без змін.
На підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2017 року по адміністративній справі № 335/13427/17, судом було видано виконавчий лист про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом її підвищення відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 січня 2016 року та сплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
Судом було встановлено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання до 27 січня 2021 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст.376 КАС України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною 6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, за приписами КАС України та Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, має право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. При цьому, підставою для поновлення строку можуть слугувати лише поважні причини.
В свою чергу, поважними причинами визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Станом на 05.08.2021 року, тобто на день звернення заявника з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2017 року у справі 335/13427/17, яка набрала законної сили 26.01.2018 року, є невиконаною, доказів протилежного суду не представлено.
Як свідчать встановлені обставини справи, взазначений строк стягувач не пред'являв виконавчий лист до виконання, так як був запевнений, що Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області добровільно виконає постанову суду, крім того з жовтня 2020 року по січень 2021 року він хворів ( СОVID 19), що потягло за собою довгострокове лікування та погане самопочуття, що стало причиною пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа для виконання.
При цьому, суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. №18-рп/2012, у якому зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У іншому рішенні від 26.06.2013 р. №5-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, виконання судового рішення необхідно розглядати як стадію судового процесу і невід'ємну складову права кожного на справедливий судовий захист.
Суд зазначає, що обов'язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Остання, у силу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовується судами при розгляді справ як джерело права.
У пункті 40 рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19.03.1997 (заява №18357/91) Суд зазначив, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.
Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
У пункті 41 цього ж рішення ЄСПЛ зазначив, що вказані принципи набувають навіть більшої ваги в контексті адміністративного провадження при розгляді спору, результат якого має вирішальне значення для цивільних прав сторони. Ефективний захист сторони у такому судовому процесі та відновлення законності передбачають, що адміністративні органи зобов'язані виконати рішення цього суду. У зв'язку з цим Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а тому інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
Беручи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та є практикою, несумісною з положеннями Конвенції.
У даній справі, незважаючи на вищенаведені приписи національного законодавства, Конвенції та практики ЄСПЛ, пенсійний орган не виконав ухвалене на користь ОСОБА_1 судове рішення, спрямоване на захист його основоположного права на соціальне (пенсійне) забезпечення, гарантоване Конституцією України.
З цих підстав суд вважає можливим поновити заявнику строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки фактично зобов'язальне рішення суду не було виконано та залишалося бездієвим для особи, на користь якої його було ухвалено.
Обставин, які б свідчили про умисне, з боку стягувача або заявника, затягування процедури примусового виконання судового рішення, ухваленого по суті спору, або давали підстави вважати, що наслідки поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, який пропущено, зумовлять негативний вплив і втручання у права та інтереси учасників судового провадження, інших осіб, і носять превалюючий характер відносно права на судовий захист, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки він був пропущений ним з поважних причин.
Керуючись ст.2, 241-243, 248, 376 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя на виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.11.2017 року у справі №335/13427/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В.Воробйов