02.09.2021
Справа № 332/1294/21
Провадження № 3/331/870/2021
02 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., за участю захисника - адвоката Скрими В.А., правопорушника - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла за визначеною підсудністю із Заводського районного суду м. Запоріжжя у відношенні
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щасливе Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, іпн: НОМЕР_1 , обіймає посаду водія у ТОВ «Техсоюз-2004», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25 березня 2021 року, о 06 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_2 , поблизу будинку № 90 по вул. Мирошниченко в м. Костянтинівка Донецької області, керував транспортним засобом ЗАЗ Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest» 6810 або у встановленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 , свою провину не визнав та пояснив суду, що 25.03.2021 року він був зупинений працівниками поліції в м. Костянтинівка. Під час спілкування з якими, останніми були виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд, на що він погодився. При цьому, працівниками поліції йому додатково було роз'яснено, що в разі виявлення у нього стану сп'яніння, його транспортний засіб може бути переміщений на штрафний майданчик до м. Краматорська. У зв'язку з тим, що такий розвиток подій його не влаштовував, він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Скрима В.А. просила суд закрити провадженні у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що, по-перше, час оформлення направлення на огляд водія ОСОБА_2 передує часу складання протоколу; по-друге, матеріали справи не містять належного підтвердження керування ОСОБА_2 транспортним засобом; по-третє, ОСОБА_2 ставиться в провину порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що не узгоджується з суттю правопорушення, яке зазначено у фабулі протоколу. Крім того, вважала, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи не може бути визнаний належним доказом вини ОСОБА_2 , оскільки він не є безперервним та не містить ідентифікаторів технічного засобу, за допомогою якого здійснено запис, а також письмові пояснення свідків не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не відповідають дійсності, та містять пояснення зі слів працівників поліції.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
З огляду на викладене, твердження сторони захисту щодо неправильної кваліфікації порушених вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу.
Перевіряючи доводи сторони захисту на предмет визнання відеозапису, долученого до матеріалів протоколу, недопустимим доказом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, стороною захисту не надано суду будь-яких переконливих доводів, які б ставили під сумнів зафіксовані на відеозаписі події, з огляду на що суд приходить до переконання, що зафіксовані події є логічними та послідовними, дозволяють об'єктивно встановити обставини вчинення правопорушення, а також відповідають суті правопорушення, викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення.
Посилання захисника на недопустимість відеозапису як доказу через відсутність ідентифікаторів технічного засобу, за допомогою якого його було здійснено, не знайшло свого правового обґрунтування та саме по собі не може свідчити про недопустимість такого відеозапису.
Перевіряючи твердження захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на предмет того, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом, суд вважає їх такими, що спростовуються оглянутим в судовому засіданні відеозаписом.
Відповідно до продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису слідує, що транспортний засіб Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції. В присутності двох свідків працівником поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_2 , на підставі чого останньому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу, на що останній відповів відмовою. Після чого, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_2 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що останній також відповів відмовою.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_2 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, повністю підтверджена фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 440834 від 25.03.2021 року в сукупності з направленням на медичний огляд водія ОСОБА_2 з метою виявлення стану сп'яніння, згідно з яким у останнього виявлені наступні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя (а.с. 4); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotester Drager, так і в медичному закладі охорони здоров'я (а.с. 5-6); відеозаписом подій (а.с. 7), які узгоджуються з обставинами, вказаними в протоколі та долучені до матеріалів справи.
Разом з тим, доводи захисника на предмет того, що час оформлення направлення на проведення медичного огляду водія ОСОБА_2 передує часу складання протоколу визнаються суд неспроможним, оскільки, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, оформлення направлення передує складенню протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на предмет того, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_2 транспортним засобом, суд вважає неспроможними, з огляду на те, що під час допиту в судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував цього факту.
Таким чином, в діях ОСОБА_2 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Застосувати відносно ОСОБА_2 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (Реквізити для сплати штрафу при накладенні адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок. (Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Л.В. Клименко