Справа № 648/1360/21
Провадження № 2/648/634/21
01 вересня 2021 року смт Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.,
при секретарі Ербес Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до Білозерського районного суду Херсонської області із вказаним позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказане майно остання заповідала батьку позивача - ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, та не встиг за життя оформити свідоцтво про право на спадщину на вказане домоволодіння.
Позивач, як спадкоємець за законом після смерті батька є таким, що прийняв спадщину, оскільки відповідно до ст.ст.1269 та 1270 ЦК України, подав до нотаріальної контори заяву про її прийняття та протягом 6 місяців не відмовився від неї. Позивач звернувся до Приватного нотаріуса Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Дудар К.Д. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте листом від 06.05.2021 року приватним нотаріусом відмовлено у видачі такого свідоцтва, у зв'язку з відсутністю документів які б підтверджували прийняття спадщини батьком позивача - ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 , спадкова справа якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що позбавляє нотаріальну контори витребувати спадкову справу після смерті останньої, разом з тим запропоновано вирішити питання у судовому порядку.
На даний час позивач не може оформити свої спадкові права на вказаний будинок після смерті батька. Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 31.05.2021 року було відкрито провадження у вказаній справі із призначенням підготовчого засідання та викликом сторін.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року, в порядку ст.ст. 84, 197, 200 ЦПК України, задоволено клопотання позивача та у Приватного нотаріуса Білозерського районного нотаріального округу Дудар К.Д. витребувані письмові докази, а саме: витяги із спадкового реєстру щодо наявності спадкової справи, заведеної після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 .
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 19.08.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справ, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке видане 17.09.1970 року, батьками позивача - ОСОБА_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.09.1969 року. Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00030784796 від 18.05.2021 року.
Крім того, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 24.01.1947 року, батьками ОСОБА_4 , (який є батьком позивача), є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.03.1950 року. Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00030785400 від 18.05.20021 року.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 19.01.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Первомайського міського управління юстиції Луганської області.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності від 14.08.1995 року, належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який після своєї смерті остання заповідала своєму синові - ОСОБА_4 . Вказане підтверджується заповітом від 09.06.2006 року посвідченим державним нотаріусом Первомайської державної нотаріальної контори Луганської області Халімоновим Ф.С.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 27.07.2012 року Виконавчим комітетом Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області.
З матеріалів справи вбачається, що після смерті бабусі позивача - ОСОБА_3 , з заявою про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся батько позивача - ОСОБА_4 , однак не встиг за життя оформити своє право на спадщину на заповідане йому домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Спадкового реєстру №64747356 від 18.05.2021 року.
Відповідно до матеріалів спадкової справи №35/2021 заведеної після смерті ОСОБА_4 , позивач 14.04.2021 року звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на Ѕ вищевказаного житлового будинку приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Дудар К.Д. було відмовлено, оскільки не можливо встановити факт прийняття спадщини (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 , оскільки спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , була заведена Первомайською державною нотаріальною конторою Луганської області за №262/2010, що на даний час є тимчасово окупованою територією України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що позбавляє можливості витребувати її копію.
Відповідно до довідки з Чорнобаївської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 14.04.2021 року за №1890 разом з ОСОБА_4 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також протягом шести місяців після його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані дружина покійного - ОСОБА_2 та його син - ОСОБА_1 .
Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ч. 1ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У встановлений законом строк, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак в нотаріальному порядку вирішити дане питання не має можливості.
Згідно п.3 ч. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до п. 4.18. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та відповідно ст.16 ЦК України він обрав правильний спосіб захисту свого порушеного права.
Враховуючи вказані обставини та те, що батько позивача - ОСОБА_4 у передбачений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті - ОСОБА_3 , однак ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, та не встиг за життя оформити своє право на заповідане йому домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що позивач не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, зокрема через органи нотаріату, суд вважає, що відповідно до ст.16 ЦК України його цивільне право підлягає захисту, шляхом визнання за ним права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування.
На підставі ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, керуючись 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом 30 днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Рибас А.В.