Справа № 604/562/21
Провадження № 2/604/310/21
18 серпня 2021 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі :
Головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участю
секретаря судового засідання Стадніцької З.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиськ в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 грн щомісяця та на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 грн щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що з відповідачем перебувала у шлюбі, зареєстрованому 01 травня 1999 року у Тернопільському відділі громадянського стану, який розірвано рішенням суду від 21 вересня 2020 року. У шлюбі мають двох неповнолітніх дітей, які проживають з позивачем та повністю перебувають на її утримані. Оскільки ОСОБА_1 не має змоги забезпечити дітям належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, розірвання шлюбу між батьками та проживання окремо не звільняє їх від обов'язків щодо дітей, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 10 червня 2021 року по даній справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, пощо він вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої справу просить розглянути у його відсутності. Позовні вимоги визнає частково, в загальній сумі 2500 грн, оскільки на даний час не працює, є інвалідом ІІІ групи, розмір пенсії становить 2200 грн, проживає з батьками пенсіонерами. Крім того діти періодично перебувають з ним, добровільно допомагає їм матеріально по можливості.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за правилами спрощеного позовного провадження, виходячи з наступного.
Як убачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19 січня 2011 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19 січня 2011 року, убачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У відповідності до довідки № 787, виданої виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради 24 травня 2021 року та акту обстеження матеріально-побутових умов cім'ї від 25 травня 2021 року ОСОБА_1 , 1979 року народження, зареєстрована в АДРЕСА_1 разом з дітьми: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Мати забезпечує належні умови проживання та виховання дітей.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом ІІІ групи, що стверджується медичним висновком № 8 від 28 лютого 2018 року.
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області № 2/604/377/20 від 21 вересня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01травня 1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради Тернопільської області, актовий запис № 375 - розірвано, після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_1 залишено шлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Згідно акту обстеження житлово- побутових умов від 11 серпня 2011 року ОСОБА_2 , 1978 рогу народження, проживає в АДРЕСА_2 без реєстрації разом із батьками ОСОБА_6 , 1954 р.н., та матір'ю ОСОБА_3 , 1955 р.н. ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи, розлучений, не працює. На спільному матеріальному утриманні з колишньою дружиною має двох неповнолітніх дітей, які періодично перебувають по місцю проживання ОСОБА_2 . Матеріальний стан сім'ї ОСОБА_2 посередній, основний прибуток - отримання пенсій усіма членами сім'ї та тимчасові незначні підробітки ОСОБА_2 .
З довідки про доходи № 7923829732598916 убачається, що сума пенсії ОСОБА_2 за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2021 року складає 13000,00 грн.
Окрім того судом встановлено, що ОСОБА_2 добровільно надавав матеріальну допомогу дітям, про що свідчить виписка з банківського рахунку від 15 серпня 2021 року із зазначенням дати та суми грошових переказів через додаток Приват 24 на ім'я ОСОБА_3 .
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною другою ст. 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Так, визначаючи розмір аліментів, суд виходить із вимог ст.ст. 181-184 СК України, згідно яких, розмір аліментів може визначатися у твердій грошовій сумі, котра не може бути меншою ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2021 року ? 2395,00 грн. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням матеріального становища сторін, стану здоров'я відповідача, їх неповнолітніх дітей, тієї обставини, що обов'язок утримувати дітей лежить на обох батьках, вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають до часткового задоволення. При цьому суд виходить з розумності та достатності вказаного розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивача на утримання неповнолітніх дітей, встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно.
У відповідності до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За вказаних обставин, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 27 травня 2021 року до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме вимогам закону, інтересам дитини і не порушуватиме права кожної із сторін.
Крім того, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 908,00 гривень судового збору.
Керуючись ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень на двох дітей, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 27 травня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави 908,00 гривень судового збору.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітніх дітей в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя - підпис
з оригіналом згідно:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б.Сташків