Справа № 752/10562/21
Провадження № 2/752/6665/21
09 липня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Слободянюк А.В.,
при секретарі Медведєвої К.І.,
розглянувши клопотання представника позивача про розгляд у позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться вищевказана цивільна справа.
Ухвалою від 27.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.06.2021 року представник позивача подав до суду клопотання (заперечення) про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, мотивуючи його тим, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Частиною 2 ст. 19 та п.4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.
Згідно ч.ч. 4-6 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є малозначними.
За змістом ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позовна заява була подана до Голосіївського районного суду м. Києва в квітні 2021 року. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року був визначений у розмірі 2270,00 грн.
Таким чином, сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 227000,00 грн., а справи з ціною позову менше вказаної суми є малозначними.
Згідно ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними, тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України, передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.
Оскільки ціна позову у справі про стягнення суми кредитної заборгованості становить 71320,11 грн., і на такий спір не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України, така справа є малозначною у відповідності до вимог закону, а тому має розглядатись лише за правилами спрощеного позовного провадження, і за таких умов відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, позивач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування тверджень відповідача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України. Усі наявні у позивача докази на спростування заперечень відповідача, безперешкодно можуть бути надані ним суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 274, 277 ЦПК України, суд, -
в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд у позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Слободянюк