Справа № 953/16457/21
н/п 1-кс/953/8303/21
"30" серпня 2021 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного Управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.08.2021 року,
27.08.2021 до суду надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного Управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.08.2021 року.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що при зверненні 18.08.2021 року до ГУНП в Харківській області із повідомленням про злочин за ст.ст. 364,366,190 КК України, відомості про це не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відтак бездіяльність щодо цього факту оскаржено до суду.
В судовому засіданні ОСОБА_4 доводи скарги підтримала, просила її задовольнити, вважала за можливе розглянути скаргу у відсутність її чоловіка ОСОБА_3 , який зайнятий по роботі.
Представник ГУНП в Харківській області у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, ніяких відомостей щодо розгляду заяви не надав.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, вислухавши заявника, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Чинним Кримінальним кодексом України визначено, які саме діяння є злочинами, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо у заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого злочину, наявні підстави вважати таке звернення саме заявою чи повідомленням про злочин, за якими приймаються передбачені законом процесуальні рішення.
Таким чином, обов'язковою умовою початку досудового розслідування є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до приписів закону реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення (злочин).
Згідно наданих до скарги відомостей вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 18.08.2021 року до приймальні громадян ГУНП в Харківській області подали заяву, в якій викладені обставини щодо розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради в особі інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю ХМР, де позивач оскаржила припис інспекції ДАБК, і за цими обставинами подали заяву про злочин за ст.ст. 364,366,190 КК України.
Перевіривши надану до скарги заяву про вчинення кримінального правопорушення, за якою просить заявник внести відомості до ЄРДР, слідчий суддя зазначає, що в ній викладені лише обставини подій розгляду справи за адміністративним позовом, їх результати, однак слідчий суддя зазначає та приходить до висновку, що в заяві від 18.08.2021 року не наведено об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а тому і підстав для внесення відомостей до ЄРДР немає. І само по собі задоволення позовних вимог заявника в адміністративному судочинстві не може слугувати підставою для наявності ознак кримінального правопорушення.
Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 року №9-49/0/4-17 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» передбачає, що найбільш складним і неоднозначним питанням, яке характеризує стан судової практики розгляду аналізованої категорії скарг, є правова оцінка заяви чи повідомлення на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей, що свідчать саме про кримінальне правопорушення. У слідчій і в судовій практиці щодо цього питання є щонайменше два підходи. Згідно з першим передбачається так зване автоматичне внесення відомостей про кримінальне правопорушення, якщо такі повідомлення на предмет того, що викладені відомості дають підстави констатувати певні ознаки складу злочину. У свою чергу, другий підхід не передбачає автоматичного внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях - вносяться лише визначені як такі, що на думку суб'єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Реалізація другого підходу, крім іншого, допускає розгляд заяв, які не містять таких відомостей, у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».
Наведена правова позиція також закріплена у висновку Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013 року.
Також, зазначаю, що правом визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення, вказаного у повідомленні про кримінальне правопорушення, наділений орган досудового слідства.
Згідно п.1.10. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України 30.06.2020 №298, реєстраторами єдиного реєстру досудових розслідувань є прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення).
Відповідно до п.2.3 вищевказаного Положення, внесення відомостей до Реєстру шляхом занесення інформації, зазначеної у п.2.1 Положення здійснюється реєстратором.
Отже, питання кваліфікації дій віднесено до органу досудового розслідування та може бути здійснено слідчим по кримінальному провадженню під час проведення досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене, а також положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України скарга за обставин, викладених в ній, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.55, 107, 220, 303-307, 372, 376 ч.2 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного Управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.08.2021 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1