02 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/10132/20 пров. № А/857/12976/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,
за участі секретаря судового засідання Смолинця А.В.,
представника позивача Величко У.М.,
представника відповідача Заяць Б.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 19 травня 2021 року (рішення ухвалене у м. Львів, судом у складі головуючого судді Мички Б.Р., повний текст рішення суду складено 19 травня 2021 року) у справі № 380/10132/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними та скасування постанов,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив:
визнати протиправними та скасувати приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2018;
визнати протиправними та скасувати постанову № 0006-вих-1403/43 від 24.04.2018 та постанову № 0006-вих-1406/44 від 25.04.2018 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 96 КУпАП на суму 51000 грн (по 25500 грн кожен).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 813/1927/18 позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові роз'єднано, виділивши в самостійне провадження вимогу: визнати протиправною та скасувати постанову № 0006-вих-1403/43 від 24.04.2018 та постанову № 0006-вих-1406/44 від 25.04.2018 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 96 КУпАП на суму 51000 грн (по 25500 грн кожен).
Ухвалою від 12.11.2020 Львівського окружного адміністративного суду справу №380/10132/20 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправним та скасування постанов передано на розгляд Сихівському районному суду м. Львова.
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 19 травня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано постанову № 0006-вих-1403/43 від 24.04.2018 та постанову № 0006-вих-1406/44 від 25.04.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 96 КУпАП на суму 51000 грн (по 25500 грн кожен).
Провадження у справі про адмінправопорушення за ч. 6 ст. 96 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрито.
Стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1409, 60 грн. судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що в межах повноважень, передбачених законодавством, інспекцією було проведено заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкта будівництва по вул. Торф'яна, 21, у м. Львові, в ході проведення яких встановлені наступні порушення позивачем: - самочинно, без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт проводилась реконструкція нежитлових приміщень, шляхом об'єднання приміщень в одне приміщення, загальною площею 265,0 кв.м. та 190,1 кв.м. із пробиттям в них віконних отворів. Зокрема, без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт позивачем по АДРЕСА_1 в напівпідвальному поверсі проводилась реконструкція нежитлових приміщень із пробиттям під перекриттям 8-ми віконних отворів. Внаслідок реконструкції шляхом об'єднання приміщень утворилися два нежитлових приміщення із чотирма пробитими віконними отворами кожне. Роботи з реконструкції нежитлових приміщень не були завершеними та продовжувалися проводитися. Вказує, що роботи щодо об'єднання кількох об'єктів нерухомості в один не можуть належати до перепланування і на виконання таких робіт необхідний дозвіл на виконання будівельних робіт. Крім того зазначає, що аркуш плану будинку не може бути належним доказом на підтвердження наявності в спірних приміщеннях вікон, оскільки містить недостовірну інформацію. Щодо місця розташування сфотографованих приміщень, то вказує, що згідно копії плану на відмітці -2.550 об'єкта “Багатоквартирний житловий будинок, м. Львів, вул. Торф'яна” можна без особливих зусиль встановити, які саме частини будинку по АДРЕСА_1 відображені на фотографіях. Вказує, що висновок експерта для суду немає заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами. Також зазначає, що звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проведено позапланову перевірку з питань додержання норм містобудівного законодавства при проведенні будівельних робіт за адресою: м. Львів, вул. Торф'яна, 21.
За результатами проведення перевірки складено акт № 153/1, 05.04.2018, видано два приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, складено 2 протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 96 КУпАП та постановами № 0006-вих-1403/43 від 24.04.2018, № 0006-вих-1406/44 від 25.04.2018 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення вищевказаних правопорушень та застосовано штрафи в сумі 51000,00 грн (по 25 500,00 грн кожен).
Відповідно до постанови № 0006-вих-1403/43 від 24.04.2018 та постанови № 0006-вих-1406/44 від 25.04.2018 вбачається, що позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 96 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн (по 25500,00 грн кожен).
Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою для винесення оскаржуваних постанов № 0006-вих-1403/43 від 24.04.2018, № 0006-вих-1406/44 від 25.04.2018 став факт видання приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2018, які були визнані протиправними та скасовано в адміністративній справі № 813/1927/18 за позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у м. Львові. Згідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, та оскільки судом вже надана оцінка протиправності приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2018, яке набрало законної сили 17.03.2021, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
У справі встановлено, що позивача притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.96 КпАП, та порушення п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466.
Частиною 6 ст. 96 КУпАП передбачено, що виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Згідно із абз. 3 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466 (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Відповідно до пункту 5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 1 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244), цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів враховує, що у розглядуваній ситуації спірними являються питання про те, до яких видів робіт відносяться виконані позивачем роботи у вказаних орендованих нежитлових приміщеннях (літ. ІІ, ІV, VІ, VІІІ, ІХ, ХІ, ХІІ, ХV на вул. Торф'яна, 21 у м. Львові) загальною площею 455,1 кв.м. і чи необхідна була для виконання таких робіт дозвільна документація.
У зв'язку з виконанням позивачем робіт без дозволу на виконання зазначених робіт відповідачем були винесені оскаржувані постанови. В ході судового розгляду встановлено, що оскаржувані постанови № 0006-вих-1403/43 від 24.04.2018 та № 0006-вих-1406/44 від 25.04.2018 винесені в межах перевірки, за результатами якої видано акт, що і приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2018, які визнано протиправними та скасовано.
Так, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2018, були визнані протиправними та скасовано в адміністративній справі № 813/1927/18 за позовом позивача до Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю у м. Львові, які постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року залишено без змін.
Згідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, та оскільки судом вже надана оцінка протиправності приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2018, яке набрало законної сили 17.03.2021, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанови № 0006-вих-1403/43 від 24.04.2018, та постанови № 0006-вих-1406/44 від 25.04.2018 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 96 КУпАП на суму 51000 грн (по 25500 грн кожен).
Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 271, ст. 272, ст. 286, ст. 308, ст. 315, ст. 316, ст. 325, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові залишити без задоволення.
Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 19 травня 2021 року у справі № 380/10132/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Т. В. Онишкевич
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 02 вересня 2021 року.