26 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/10827/21
категорія 111030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.
за участю: представника позивача - Сміян Т.І.,
представника відповідача - Мазур О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.01.2021року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року позовну заяву після усунення її недоліків прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Судове засідання, призначене у справі на 22.07.2021року, не відбулися по причині неявки сторін та подання відповідних клопотань про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 26.08.2021 задоволено клопотання представника Відповідача про заміну належного Відповідача у справі на Головне управління ДПС у Житомирській області (відокремлений підрозділ ДПС).
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що Позивачем 20.01.2017року було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, що стало підставою для проведення Відповідачем позапланової документальної перевірки. За результатами такої перевірки Відповідачем були прийняті оскаржувані податкові-повідомлення рішення від 28.01.2021року щодо донарахування Позивачу певних податкових зобов'язань за період з 01.01.2017року по 20.01.2017року.
Вказані податкові повідомлення - рішення платником були оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової служби України і за результатами розгляду скарга була частково задоволена.
На думку представника Позивача, такі податкові повідомлення - рішення є протиправними виключно по причині пропуску податковим органом строку в 1095 днів, передбаченого ст.102 Податкового кодексу України, для таких донарахувань.
Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, в судовому засіданні проти позову заперечила і пояснила, що уповноваженими особами податкового органу дійсно була проведена позапланова документальна перевірка Позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017року по 20.01.2017року, про що був складений акт перевірки від 04.01.2021року. Разом з тим, на думку представника Відповідача, така перевірка була зумовлена неподанням платником річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017рік і додатку Ф2 до неї.
В ході перевірки були виявлені певні порушення з боку платника, що стали підставою для донарахування йому податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та нарахування і застосування фінансових санкцій шляхом прийняття 28.01.2021року відповідних податкових повідомлень - рішень. Платником такі податкові повідомлення - рішення були оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг платника рішенням Державної податкової служби України від 21.04.2021року податкові повідомлення - рішення від 28.01.2021року за №0007880711 та №0007830711 були частково скасовані, що стали підставою для винесення нових податкових повідомлень - рішень від 23 квітня 2021року за №0043130711 та №0043120711.
На думку представника Відповідача, спірні донарахування платнику податкових зобов'язань та фінансових санкцій проведено у повній відповідності до вимог ст.102 Податкового кодексу України та без застосування строків давності.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку, підстав та строків для проведення контролюючим органом перевірок та самостійного визначення сум грошових зобов'язань платника податків регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач в період з 25.06.2015року по 20.01.2017року здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець, перебував на загальній системі оподаткування і був платником єдиного внеску.
Вказані обставини підтверджуються дослідженим в судовому засідання витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42).
Судом встановлено, що наказом Відповідача від 20.11.202ороку №1860 була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2017року по 20.01.2017року з питань дотримання законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, та за період діяльності з 25.06.2015року по 20.01.2017року з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування.
Як зазначено в дослідженому судом вказаному наказі та відповідно до пояснень представника Відповідача, проведення такої перевірки було зумовлено припиненням платником підприємницької діяльності та неподанням платником річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017рік і додатку Ф2 до неї (а.с.106).
Безспірно, за змістом положень п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, окрім інших, таких підстав:
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Правомірність вказаного наказу щодо призначення перевірки Позивачем не оскаржується, а тому в розумінні вимог ст.9 КАС України не є предметом судового розгляду.
За результатами такої перевірки Відповідачем 28.01.2021року було винесено слідуючі податкові повідомлення - рішення:
- №0007830711, яким збільшено платнику суму грошового зобов'язання з військового збору за результатами річного декларування на суму 6037,58грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1509,40грн.;
- №0007880711, яким збільшено платнику суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування, на суму 72450,90грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 18113,73грн.;
- №0007860711, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 1020,00грн. за не забезпечення зберігання платником первинних документів бухгалтерського та податкового обліку;
- №0007820711, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00грн. за не подання платником до податкового органу "Повідомлення про об'єкти оподаткування" за формою №20-ОПП (а.с.26-29).
На думку Позивача та його представника, всі перелічені податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню виключно з підстави проведення податковим органом спірної перевірки та здійснення спірних донарахувань поза межами строків давності, передбачених п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України.
Такі доводи Позивача та його представника не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
По-перше, безспірно, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Разом з тим, Позивачем та його представником не враховано, що правовими нормами пункту 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Так, згідно з пп. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПК України, в чинній на час прийняття оскаржених рішень редакції, визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано.
Таким чином, законодавець надає право податковому органу нараховувати зобов'язання (застосовувати штрафні санкції) без дотримання строку давності у випадку неподання платником податкової декларації за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання.
Водночас, судом встановлено та визнається представником Позивача, що платником не було подано річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017рік і додаток Ф2 до неї.
Зазначене свідчить, що неподання платником річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017рік і додатка Ф2 до неї в розумінні положень пп. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПК України надало Відповідачу право на проведення спірної перевірки і за її результатами нарахувати оскаржувані грошові зобов'язання та фінансові санкції без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
По-друге, як встановлено судом та визнається сторонами, що Позивач в адміністративного порядку оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення до ДПС. За результатами розгляду скарги платника відповідно до рішення Державної податкової служби України від 21.04.2021року податкові повідомлення - рішення від 28.01.2021року за №0007880711 та №0007830711 були частково скасовані, що стали підставою для винесення нових податкових повідомлень - рішень від 23 квітня 2021року за №0043130711 та №0043120711 (а.с.120-121).
Таким чином, в розумінні вимог ст.55 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення від 28.01.2021року за №0007880711 та №0007830711 є скасовані і є такими, що не містять жодних донарахувань податкових зобов'язань для платника і, звісно не можуть порушувати жодних прав Позивача.
Суми донарахованих податковим органом для цього платника податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору за результатами річного декларування визначені в податкових повідомленнях - рішеннях від 23 квітня 2021року за №0043130711 та №0043120711, які платником в межах даної адміністративної справи не оскаржуються.
Загальновідомо, що згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим, Позивачем не наведено жодних доводів щодо протиправності податкових повідомлень - рішень від 23 квітня 2021року за №0043130711 та №0043120711 і, звісно їх правомірність чи протиправність не була предметом судового розгляду.
Аналогічно, Позивачем не було наведено інших доводів щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, окрім їх невідповідності вимогам п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України. Тобто, інші доводи щодо протиправності таких оскаржуваних рішень Відповідача також не були предметом судового розгляду в межах даної справи.
Вказані обставини виключають можливість суду вийти за межі позовних вимог Позивача.
Одночасно суд зазначає про наявність у Позивача права на загальних підставах та у строки, передбачені чинним законодавством, оскаржити в судовому порядку податкові повідомлення - рішення від 23 квітня 2021року за №0043130711 та №0043120711 та з інших, ніж наведених в межах даного позову, підстав оскаржити податкові повідомлення - рішення від 28 січня 2021року №0007860711 та №0007820711.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволеною не підлягають.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат в даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області (відокремлений підрозділ ДПС) в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 01 вересня 2021 року