вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"30" серпня 2021 р. Cправа № 912/4131/20
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шушковій А.П.,
Представники сторін не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника позивача від 18.08.2021 року про відшкодування судових витрат та клопотання представника відповідача від 19.08.2021 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у справі:
за позовом: Фізичної особи-підприємця Петренко Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 )
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )
про стягнення заборгованості 182 914,32 грн.
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №912/4131/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Петренко Миколи Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення 182 914,32 грн. заборгованості, з яких 157 184,00 грн. - основного боргу, 8 009,92 грн. - пені, 15 718,40 грн. - штрафу, 2002,00грн. - 3% річних.
Рішенням суду від 16.08.2021 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Петренко Миколи Миколайовича задоволено повністю.
У позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 2 743,72 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 10 500,00 грн. Користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, представник позивача у судовових дебатах зазначив, що докази остаточного розміру понесених судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
19.08.2021 до суду засобами електронного зв'язку надійшла заява представника позивача про відшкодування судових витрат в розмірі 15 743,72 грн, які складаються з судового збору у розмірі 2743,72 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. Крім того, зазначено про розгляд даної заяви за відсутності позивача та його представника.
Ухвалою від 25.08.2021 призначено судове засідання з вирішення питання понесених позивачем судових витрат у справі №912/4131/20 на 30.08.2021.
На електронну адресу суду 28.08.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яке скріплено електронним цифровим підписом.
На визначену судом дату 30.08.2021 в судове засідання представники сторін не з'явились.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні судом долучено вступну та резолютивну частину додаткового рішення до матеріалів справи без його проголошення в зв'язку з неявкою представників сторін.
Так, розглянувши матеріали справи, заяву представника позивача про відшкодування судових витрат та клопотання представника відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, у позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 2743,72 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 10500,00 грн.
Користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, представник позивача в судовому засіданні до закінчення судових дебатів, зазначив, що додаткові докази розміру понесених судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням суду від 16.08.2021 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Петренко Миколи Миколайовича задоволено повністю, а саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця Петренко Миколи Миколайовича 157 184,00 грн. - основного боргу, 8 009,92 грн. - пені, 15 718,40 грн. - штрафу, 2002,00грн. - 3% річних та 2743,72 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Після прийняття судового рішення, 16.08.2021 року, у строк визначений п. 8 ст. 129 ГПК України, від представника позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат, з додатковими доказами, в якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 15743,72 грн, які складаються з судового збору в сумі 2743,72 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
28.08.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому останній просить зменшити розмір витрат понесених позивачем на правничу допомогу.
Розглянувши заяву представника позивача про відшкодування судових витрат в частині стягнення судового збору в розмірі 2743,72 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Разом з тим, як вбачається з рішення від 16.08.2021 року у справі № 912/4131/20 в передостанньому абзаці описової та в другому пункті резолютивної частини судом вирішено питання понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору, а саме в повній мірі покладено їх на відповідача.
З огляду на викладене, заява представника позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2743,72 грн, є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Розглянувши заяву представника позивача про відшкодування судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами справи по суті.
За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві визначено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн, крім того представником позивача, в судовому засіданні, до закінчення судових дебатів, було заявлено усне клопотання про подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду додаткових доказів на підтвердження понесених судових витрат.
У подальшому в строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК, 19.0.2021 року від представника позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат, з долученням документів, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу, а саме Договір про надання професійної правової допомоги від 26.10.2020; замовлення на надання правової допомоги в якому узгоджено перелік та розрахунок вартості послуг; акт про надання професійної правової допомоги від 18.08.2021, відповідно до якого адвокат Манзюк Т.Ю. надав, а клієнт ФОП Петренко М.М. прийняв послуги, відповідно до переліку на суму 13000,00 грн.; розрахункова квитанція Серія ЛВАК 764917 від 18.08.2021 на суму 13000,00 грн.
Крім того, до позовної заяви додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КР №000529 від 31.07.2020 та ордер серія КР № 124107 від 26.10.2020 року
Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 цієї статті).
Згідно положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В клопотанні представником відповідача зазначено, що:
- даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу (поставки), тоді як спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного та Господарського кодексу України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають;
- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час;
- усі засідання адвокат позивача проводив у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, тобто взагалі не витрачав часу та коштів на дорогу до суду та очікування судового засідання;
- акт про надання професійної правничої допомоги містить одні і ті ж види послуг (в п. 3 - консультування стосовно порядку розгляду справи в суді, та в п. 4 - інформування про хід розгляду справи), за які адвокат визначив різну ціну та витрачений час, що свідчить про нереальність та надуманість надання таких послуг.
Зважаючи на викладене просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 5 ст. ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, разом з цим, представником відповідача в клопотанні не зазначена сума до якої слід зменшити понесені відповідачем витрати та не надано будь яких доказів в підтвердження неспівмірності понесених та заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.
Беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не доведено неспівмірність заявлених витрат, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
З огляду на викладене, заява представника позивача від 18.08.2021 року про відшкодування судових витрат підлягає задоволенню частково.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 74-79, 86, 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву представника позивача адвоката Манзюка Т.Ю., про відшкодування судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Петренко Миколи Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 13000,00 грн - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. В стягненні 2743,72 грн. - відшкодування витрат по сплаті судового збору відмовити.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
5. Копію судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст.ст. 256, 257 та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 02.09.2021
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_1)
3 - відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (АДРЕСА_2)