Справа № 420/6843/19
30 серпня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року:
- адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Державної служби морського та річкового транспорту України (місцезнаходження: вул. Преображенська, 25, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код юридичної особи: 41886120) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено повністю;
визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби морського та річкового транспорту України від 18.10.2019 року № 02-Д «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в Чорноморському морському порту - капітана Чорноморського морського порту Чорноморського міжрегіонального управління з 18 жовтня 2019 року;
- зобов'язано Державну службу морського та річкового транспорту України самостійно здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18.10.2019 року по 26.07.2021 року;
- допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю (нагляду) за безпекою судноплавства на морському та річковому транспорті в Чорноморському морському порту - капітана Чорноморського морського порту Чорноморського міжрегіонального управління та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць.
20.08.2021 року представником позивача до суду електронною поштою подано заяву, вхід. № ЕП/45971/21, в якій останній просить відстрочити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року за адміністративною справою № 420/6843/19 до 1 жовтня 2021 року, з таких підстав:
- на теперішній час позивач за вказаним позовом ОСОБА_1 перебуває у рейсі на судні « Sеvilla Carrier », що належить кампанії « Norbulk Manning Services LTD » із 06.04.2021 року по теперішній час на посаді капітана судна. На підтвердження вказаного надається довідка від 11 серпня 2021 року № 4/104 Hanza marine management Itd. за підписом директора Горидяко А.;
- точний термін повернення ОСОБА_1 на територію України до теперішнього часу невідомий, та приблизно становить 01 жовтня 2021 року;
- враховуючи вищевикладене, позивач вважає необхідним просити суд відстрочити виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду судді Цховребової М.Г. від 26 липня 2021 року за адміністративною справою № 420/6843/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського та річкового транспорту України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітного заробітку за час вимушеного прогулу - до повернення позивача на територію України.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 30.08.2021 року в порядку ст.ст. 124, 129 КАС України за відомими суду даними, наявними в матеріалах справи, та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
30.08.2021 року від представника позивача до суду електронною поштою надійшло клопотання, вхід. № ЕП/23041/21, у якому останній просить провести судове засідання за відсутності сторони позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, ч. 2 ст. 378 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути заяву про відстрочення виконання судового рішення в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
По-перше, виходячи з вищенаведеного змісту заяви представника позивача про відстрочення виконання рішення, у ньому не зазначено жодних обставин, які згідно з ч. 4 ст. 378 КАС України суд враховує, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення.
По-друге, згідно з ч. 1 ст. 77 «Обов'язок доказування» КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
До поданої представником заяви про відстрочення виконання рішення додано копію документу на 1 аркуші на іноземній (англійській) мові без перекладу на державну (українську) мову.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 15 «Мова судочинства та діловодства в адміністративних судах» КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
При цьому, відповідно до ст. 94 «Письмові докази» КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.
Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 74 «Допустимість доказів» КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З встановлених судом обставин та наведених положень КАС України вбачається, що доданий до заяви письмовий доказ не відповідає вимогам КАС України щодо мови судочинства та діловодства в адміністративних судах та допустимості доказів, що також перешкоджає вирішенню питання щодо його належності.
Виходячи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про відстрочення виконання рішення, вхід. № ЕП/45971/21 від 20.08.2021 року, - є необґрунтованою, недоведеною та безпідставною, відповідно, такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 15, 74, 77, 94, 194, 205, 243, 255, 256, 294, 295, 378, Розділом VІІ Перехідних положень КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача про відстрочення виконання рішення, вхід. № ЕП/45971/21 від 20.08.2021 року, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Суддя М.Г. Цховребова