18 серпня 2021 рокуСправа № 280/4698/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., за участю секретаря судового засідання Гопки Л.І.
за участю:
позивача - не прибув
представника відповідача - не прибув
розглянувши в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 77-А, с. Матвіївка, Вільнянський район, Запорізька область,70035)
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Матвіївської сільської ради Запорізького району Запорізької області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення двадцять девятої сесії сьомого скликання Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 19.11.2020 № 8 про виключення житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 з числа житлових.
Ухвалою суду від 14.06.2021 позовну заяву у справі № 280/4698/21 залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою від 20.07.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.08.2021.
18.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії (надавати дозволи на приватизацію, відчужувати майно і т.д.), пов'язані з житловим будинком, розташованим в АДРЕСА_2 до ухвалення рішення у даній справі.
Заява обгрунтована тим, що оскаржуване рішення несе реальну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та жителям громади, яке виражається у позбавленні мешканців села і позивача особисто можливості використовувати дане службове житло за цільовим призначенням (запрошувати в громаду фахівців з медицини для обстеження місцевих жителів та надання кваліфікованої медичної допомоги мешканцям громади, особливо людям похилого віку, надавати житло молодим спеціалістам-лікарям або працівникам амбулаторії заохочуючи до роботи в селах тощо). Крім того, зазначає, що існує загроза втрати комунального майна призначеного для медичних працівників-лікарів Матвіївської лікарської амбулаторії. Просить заяву задовольнити.
Позивач в підготовче судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав до суду відзив, у якому просив розглядати справу за його відсутності.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У відповідності до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості клопотання про забезпечення позову, суд дійшов наступного.
Положеннями частини першої статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.
Суд зауважує, що позивачем не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам та жителям громади, яке виражається у позбавленні мешканців села і позивача особисто можливості використовувати дане службове житло за цільовим призначенням (запрошувати в громаду фахівців з медицини для обстеження місцевих жителів та надання кваліфікованої медичної допомоги мешканцям громади, особливо людям похилого віку, надавати житло молодим спеціалістам-лікарям або працівникам амбулаторії заохочуючи до роботи в селах тощо) до ухвалення рішення в адміністративній справі та не обґрунтовано причини неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів.
Крім того, предметом спору в даній справі є правомірність двадцять девятої сесії сьомого скликання Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 19.11.2020 № 8 про виключення житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 , з числа житлових, а отже питання дотримання відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення належить з'ясувати саме під час розгляду справи.
Суд критично оцінює посилання заявника на те, що існує загроза втрати комунального майна призначеного для медичних працівників-лікарів, оскільки на момент розгляду заяви про забезпечення позову не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цього.
Отже, заява про забезпечення позову не містить обгрунтування які саме права, свободи та інтереси заявник вважає порушеними чи оспорюваними, які неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову, адже положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення її порушених прав та інтересів.
Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав, які просять захистити позивачі, суд не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150-154, 241-243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 20.08.2021.
Суддя А.В. Сіпака