м. Вінниця
19 серпня 2021 р. Справа № 120/5690/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Чабан Я.С.
представника позивача: Желіховського В.М.
представника відповідача: Мавроді Р.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Корсика"
до: Подільської митниці Держмитслужби України
про: визнання протиправними та скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД Корсика” (далі - ТОВ “ТД Корсика”, товариство, позивач) з адміністративним позовом до Подільської митниці Держмитслужби України (надалі - митниця, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №00000381219, №00000371219 від 27.05.2021 р.
На обґрунтування позову позивач вказує, що у нього не могло виникнути обов'язків щодо сплати антидемпінгового мита за вантажними митними деклараціями, за якими товар був ввезений на митну територію України, оскільки 5.10.2020 р. Окружним адміністративним судом м. Києва винесено ухвалу про зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 р. №АД-437/2020/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь", яким визначалась ставка мита, що підлягала сплаті при ввезені товару. Проте, митним органом всупереч відсутності діючого НПА про сплату антидемпінгового мита його нараховано разом з ПДВ .
Ухвалою суду від 07.06.2021 р. відкрито провадження у справі, визначено, що її розгляд буде здійснюватися за правилами загального провадження і призначено підготовче засідання на 07 липня 2021 р.
24.06.2021 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову зазначаючи, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 р. скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.10.2020 р., якою зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 р. №АД-437/2020/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь".
Відтак, антидемпінгове мито і ПДВ підлягають сплаті на загальних підставах, в тому числі за весь час, коли дія відповідного рішення зупинялась, отже спірні рішення є правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
07.07.2021 р. протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 19.07.2021 р.
19.07.2021 р. відкладено розгляд на 22.07.2021 р.
22.07.2021 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.08.21 р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, посилаючись на мотиви викладені у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Посадовими особами Подільської митниці Держмитслужби проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних декларацій за 20 митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 17.02.2021 р. року №0007/21/7.12-19/36967155, яким встановлено порушення вимог п.2. ч.1 ст. 275 МК України МК України, рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 р. №АД-437/2020/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь", що призвело до заниження зобов'язання з антидемпінгового мита на суму 584 840, 67 грн. та та порушення пункту 190.1 статті 190 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 116 968,13 грн.
За наслідком проведеної перевірки відповідачем прийняті повідомлення-рішення №00000381219, №00000371219 від 27.05.2021 р., якими визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з антидемпінгового мита у розмірі 584 840, 67 грн. та ПДВ у сумі 116968,13 грн.
Позивач вказує, що при ввезенні та територію України відповідного товару не обчислював та не сплачував антидемпінгове мито у зв'язку із прийняттям Окружним адміністративним судом міста Києва 05.10.2020 р. ухвали про забезпечення позову у справі № 640/6762/20, якою зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 р. №АД-437/2020/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь".
Відтак, за наявності відповідного судового рішення про забезпечення позову, яким зупинено дію рішення, що передбачало сплату відповідного мита, на думку позивача, правові підстави для нарахування податкових зобов'язань (антидемпінгове мито та ПДВ) в т.р. й штрафних санкцій - відсутні. У зв'язку з чим і звернувся із цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 275 Митного Кодексу України (МК України), у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито; додатковий імпортний збір.
Згідно визначення, наведеного у статті 271 МК України, митом є загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В Україні застосовуються такі види мита:
1) ввізне мито;
2) вивізне мито;
3) сезонне мито;
4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Згідно частини четвертої статті 275 МК України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до положень статті 16 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення № АД-437/2020/4411-03 від 21.02.2020 р. «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь", яким вирішено застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: будівельні блоки з ніздрюватого конструкційно-теплоізоляційного бетону (газобетонні блоки) густиною у твердій формі не більше як 1700 кг/м3 білого або світло-сірого кольорів (у сухому стані) або сірого кольору ( в мокрому стані), що класифікується згідно УКТЗЕД за кодом 6810111000, походженням з Республіки Білорусь.
Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п'ять років шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита за ставкою 34,19 %.
Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару та стягується митними органами незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів). Імпорт на митну територію України товару , що є об'єктом застосування антидемпінгових заходів, без сертифіката про походження або інших документів про походження товару, визначених міжнародними угодами про вільну торгівлю, згода на обов'язковість яких надана верховною Радою України, та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита.
Проте, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про забезпечення позову від 5.10.2020 р. у справі № 640/6762/20 зупинено дію зазначеного вище рішення міжвідомчої комісії.
Як встановлено судом, ТОВ " ТД Корсика" в період з 16.11.2020 р. по 11.12.2000 р. здійснювало декларування товару: "Вироби з бетону: будівельні блоки... країна виробництва Республіка Білорусь, країна походження: республіка Беларусь за кодом 6810111000 згідно УКТЗЕД за митними деклараціями:
- від 16.11.2020 р. №UA 401050/2020/004778, від 18.11.20 р. №UA 401050/2020/004865, від 18.11.2020 р. №UA 401050/2020/004869, від 18.11.2020 р. №UA 401050/2020/004870, від 3.12.2020 №UA 401050/2020/005219, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005261, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005262, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005263, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005264, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005271, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005277, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005282, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005283, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005287, від 4.12.2020№UA 401050/2020/005289, від 4.12.2020 №UA 401050/2020/005291, від 9.12.2020 №UA 401050/2020/005413, від 9.12.2020 №UA 401050/2020/005415, від 11.12.2020 №UA 401050/2020/005449, від 11.12.2020 №UA 401050/2020/005450 без сплати антидемпінгового мита за ставкою 34.19 % враховуючи наявність ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 5.10.2020 р. у справі № 640/6762/20, якою зупинено дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 р. № АД-437/2020/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походженням з республіки Беларусь".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 р. ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 5.10.20 р. у справі № 640/6762/20 скасовано. Наслідком чого стало нарахування митним органом антидемпінгового мита та ПДВ товариству.
В контексті наведеного, оцінюючи правомірність дій суб'єкта владних повноважень при нарахуванні податкових зобов'язань суд враховує наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За своєю суттю інститут забезпечення позову, як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов'язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року у справі № 21-421а14 та від 11.12.2020 р. у справі №813/4122/13-а.
На думку суду, оскільки дію рішення міжвідомчої комісії № АД-216/2009/4402-37 було зупинено у період з 05.10.2020 р. по 16.12.20020 р., в цей період дійсно були відсутні підстави для сплати товариством антидемпінгового мита. Проте, цей обов'язок не зник та відновився після скасування ухвали про забезпечення позову та, відповідно, відновлення дії рішення Міжвідомчої комісії.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позицією відповідача щодо наявності правових підстав для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з антидемпінгового мита відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.02.2020 р. №АД-437/2020/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну газобетонних блоків походження з Республіки Білорусь" за період листопад - грудень 2020 р., коли здійснювалось ввезення товару на митну територію України.
Як наслідок, є правомірними й висновки щодо заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, адже, в силу пункту 190.1 статті 190 ПК України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
При цьому, враховуючи ту обставину, що податкові зобов'язання з антидемпінгового мита та ПДВ нараховані саме митним органом, а не обчислено та сплачено самостійно товариством, відповідачем обґрунтовано застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату ПДВ.
При цьому, формуючи такі висновки щодо правмірності нарахування й штрафних санкцій, суд виходив з наступного.
Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1. статті 41 ПК України, контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках ( пп54.3.2 п.545.3 ст. 54 ПК України).
Згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України, вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При цьому, суд зауважує, що мораторій на застосування санкцій у цьому випадку не застосовується в силу пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, відповідно до якого встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Відтак, при визначені за результатами проведення документальних перевірок грошових зобов'язань підприємств по сплаті митних платежів за митними деклараціями, митне оформлення яких проведено з 1.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину встановленого КМ України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби, застосовуються визначені статтею 123 ПК України штрафи за платежем податок на додану вартість.
Окремо щодо доводів сторони позивача про відсутність правових підстав для нарахування штрафу у зв'язку з відсутністю вини, суд зазначає, що положення статті 123 ПК України містить й норму (пункт), яка визначає розмір штрафу за наявності умислу платника податків - 123.2. Проте, до товариства застосовано штраф за ставкою, яка використовується за вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.
В спірному випадку, платник податків умислу у несплаті сплаті митних платежів не мав, оскільки керувався судовим рішенням про забезпечення позову, проте, після скасування останнього самостійно, як вже зазначалось, податкове зобов'язання не обчислив та не сплатив.
Враховуючи вище наведене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством - відсутні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД Корсика” (м. Вінниця, вул. Гонти,24 А, код ЄДРПОУ 36967155) .
Відповідач: Подільська митниця ДМС України (вул.Лебединського,17, м. Вінниця код 43350542).
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 30.08.21
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна