Рішення від 01.09.2021 по справі 910/6819/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2021Справа № 910/6819/21

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортікс»

про стягнення 12 930,88 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «Індар» (надалі - ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортікс» (надалі - ТОВ «Спортікс») про стягнення 12 930,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з поставки товару на підставі договору №24-09-2018/1 від 24.09.2018, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму передоплати у розмірі 12 930,88 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «Спортікс» поштовим відправлення за №0105477683351, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 17.05.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

24.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал ЛАБ» (яке змінило свою назву на «Спортікс») (продавець) та ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» (покупець) був укладений договір №24-09-2018/1 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язаний продати та поставити, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар, на умовах, передбачених даним договором, та згідно з асортиментом, найменуванням, кількістю, якістю, вартістю та за ціною, вказаним у відповідних специфікаціях, кожна з яких, після оформлення належним чином, згідно з ст. 266 Господарського кодексу України, є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару вказана у відповідній специфікації, є фіксованою та не підлягає зміні після її підписання, якщо інше не визначено в специфікації.

Згідно з п. 3.2 Договору умови та строки оплати товару кожної чергової поставки зазначаються у відповідній специфікації.

Поставка товару, за цим договором, здійснюється на умовах поставки згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс 2010» з урахуванням умов, передбачених цим договором. Умови, місце та строки чергової поставки товару, що поставляється за умовами цього договору, визначаються сторонами у відповідній специфікації (п. 5.1 та 5.2 Договору).

Специфікацією №3 від 18.12.2019 до Договору сторони узгодили поставку товару на загальну суму 25 861,75 грн., при цьому, визначили умови оплати: передоплата у розмірі 50% від загальної вартості товару, згідно з даною специфікацією; післясплата у розмірі 50% від загальної вартості товару згідно з даною специфікацією протягом 10 банківських днів від дати поставки товару, а також дійшли згоди про строки поставки: протягом 30 календарних днів від дати передоплати (п. 2.1 Специфікації №3 від 18.12.2019).

На виконання умов Договору та специфікації №3 від 18.12.2019 позивачем було сплачено відповідачу передоплату у розмірі 12 930,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5314 від 26.12.2019.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання з передачі товару за Договором, у зв'язку з чим позивач просить повернути на його користь суму передоплати у розмірі 12 930,88 грн.

Укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжне доручення №5314 від 26.12.2019) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплату за товар у загальному розмірі 12 930,88 грн. на підставі Договору.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.1 Специфікації №3 від 18.12.2019 до Договору відповідач мав передати позивачу товар не пізніше 27.02.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту передання позивачу товару на підставі Договору на суму 12 930,88 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги ПрАТ «По виробництву інсулінів «Індар» про стягнення з ТОВ «Спортікс» передоплати у розмірі 12 930,88 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» задовольнити повністю.

2. Стягнути з до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортікс» (02092, місто Київ, вул. Бородіна Інженера, будинок 10/8; ідентифікаційний код 40402173) на користь Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, будинок 5; ідентифікаційний код 21680915) суму попередньої оплати у розмірі 12 930 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий

Попередній документ
99297019
Наступний документ
99297021
Інформація про рішення:
№ рішення: 99297020
№ справи: 910/6819/21
Дата рішення: 01.09.2021
Дата публікації: 02.09.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (17.05.2021)
Дата надходження: 27.04.2021
Предмет позову: про стягнення 12 930,00 грн.