31.08.2021 року м. Дніпро Справа № 908/818/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн"
на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Топчій О.А.) від 25.05.2021р. у справі № 908/818/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн", (71600, Запорізька обл., м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 36465159)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит", (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, б. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 41989359)
про стягнення коштів, -
У травні 2021р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/818/21 про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Додатковою ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/818/21:
- клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу, яке зареєстроване 25.05.2021, задоволено частково;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" (71600, Запорізька обл., м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, б. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 36465159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, б. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 41989359) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 коп.);
- в іншій частині клопотання відмовлено.
Не погодившись з додатковою ухвалою суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерлайн", в якій просить додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/818/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу у відшкодуванні понесених судових витрат на правову допомогу у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подане поза межами встановленого строку на його подання. Також скаржник вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат судом першої інстанції не додержано критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, оскільки, на думку позивача, всі послуги адвоката відповідача у цій справі полягали у доставці до суду первинного документу, що не потребувало будь-яких знань, часу та обсягу. Отже, позивач вважає, що адвокатскі послуги взагалі не надавались, а тому відсутні правові підстави для стягнення з позивача цих витрат.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/818/21 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач спростовує доводи апеляційної скарги та просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/818/21 залишити без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що: справа була розглянута в декілька засідань; представником відповідача були складені процесуальні документи по справі у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України; клопотання відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу подано до суду з додержанням строків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України; відповідачем подано до суду усі необхідні документи на підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу по цій справі.
Також, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції додатково стягнути з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" витрати за надання правової допомоги під час розгляду справи № 908/818/21 в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з позивача судових витрат за надання правової допомоги під час розгляду справи № 908/818/21 в суді апеляційної інстанції, судова колегія виходить з наступного.
Клопотання про стягнення з позивача витрат за надання правової допомоги під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції заявлено відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу. При цьому, відповідачем до апеляційного суду не подано доказів на підтвердження судових витрат відповідача на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, а матеріали справи містять відповідні докази лише за розгляд справи у суді першої інстанції.
За змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" витрат за надання правової допомоги під час розгляду справи № 908/818/21 в суді апеляційної інстанції, у розмірі 2 000,00 грн., яке заявлене відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткової ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом Запорізької області розглядався позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 24 600,00 грн., 748,11 грн. пені, 444,82 грн. 3% річних, 1 205,40 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2021 закрито провадження у справі № 908/818/21 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
19.05.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/818/21 про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В ході розгляду судом першої інстанції зазначеного клопотання відповідача позивач заперечував щодо відшкодування понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що фактично спору не було в розумінні засад змагальності сторін.
Вирішуючи питання про розподіл витрат за послуги адвоката суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних послуг (виконаних робіт) до договору про надання правової допомоги та рахунок, а також встановлений в договорі фіксований розмір гонорару адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи предмет спору, строк розгляду справи місцевий господарський суд вирішив, що розумним розміром витрат на послуги адвоката за розгляд позовної заяви у даному спорі є сума 5 000,00 грн., інші заявлені витрати на послуги адвоката є завищеними та становлять надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу витрат.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Колегія суддів апеляційного суду враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, де зазначено про наступне.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу відповідачем подано: договір про надання правової допомоги № б/н від 19.04.2021, акт приймання-передачі виконаних послуг (виконаних робіт) до договору про надання правової допомоги № б/н від 19.04.2021, рахунок № 21/05/2021-1 від 21.05.2021 на суму 10 000,00 грн.
Предметом договору про надання правової допомоги № б/н від 19.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тревел Візит" (відповідач) і Адвокатським бюро "Грамчук і партнери" в особі Грамчук М.О. є надання Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги (юридичні послуги) клієнту у спорі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" про стягнення заборгованості за договором № НТ38/18 від 07.07.2018 у справі № 908/818/21.
Відповідно до п. 1.2. договору, розмір гонорару адвокату за надані послуги визначені п. 1.1 цього договору, є фіксованими та встановлюються у розмірі 10 000,00 грн. без ПДВ.
Приписами п. 6.3. передбачено, що розрахунок за цим договором проводиться на умовах відстрочки оплати, протягом 30 календарних днів з дня підписання акту приймання-передачі виконаних послуг (виконаних робіт), шляхом перерахування коштів у розмірі визначеному п. 1.2. договору на рахунок Адвокатського бюро, який зазначається в рахунку на оплату наданих послуг.
21.05.2021 ТОВ "Тревел Візит" та Адвокатським бюро "Грамчук і партнери" підписано акт приймання-передачі виконаних послуг (виконання робіт) до договору про надання правової допомоги № б/н від 19.04.2021 на суму 10 000,00 грн.
В детальному описі наданої послуги (виконаної роботи) зазначено: "юридичні послуги: правова допомога по справі № 908/818/21 за позовом ТОВ "Аерлайн" до ТОВ "Тревел Візит" про стягнення заборгованості за договором № НТ38/18 від 07.07.2018, за період з 19.04.2021 по 21.05.2021 на суму 10 000,00 грн.".
Тобто, на момент подання клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу вартість наданих послуг у розмірі 10 000,00 грн. ще не сплачена, однак сторони погодили обов'язок оплати цієї суми в майбутньому.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 зробила висновок, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Колегія суддів апеляційного суду враховує, що відповідачем до апеляційного суду разом з відзивом на апеляційну скаргу надано копію виписки з рахунку, у відповідності до якої 05.07.2021 ТОВ "Тревел Візит" сплатило на користь Адвокатського бюро "Грамчук і партнери" 10 000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата юрид. полс.: правова допомога по спр. № 908/818/21 за позовом ТОВ Аерлайн до ТОВ Тревел Візит про стягнення заборгованості за дог № НТ38/18 від 07.07.18", що підтверджує здійснення відповідачем оплати витрат на правову допомогу.
У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, виходячи з вищенаведених приписів законодавства, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, які підтверджують такі витрати.
Як свідчать матеріали справи, при розгляді справи в суді першої інстанції адвокатом Грамчук М.О. було підготовлено відзив на позовну заяву з додатками та клопотання про відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу, адвокат відповідача Грамчук М.О. була присутня в судових засіданнях, які відбулись 29.04.2021, 18.05.2021 та 25.05.2021, що спростовує твердження апелянта про те, що адвокатскі послуги відповідачу взагалі не надавались.
Виходячи з вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу Україниу, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 269).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" також роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
За таких обставин, враховуючи складність і строк розгляду справи, виконані Адвокатським бюро "Грамчук і партнери" роботи, принципи співрозмірності та розумності судових витрат, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є сума 5 000,00 грн.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду відхиляє твердження скаржника про те, що клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подане поза межами встановленого строку на його подання, з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Відповідно ч. 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, у відзиві ТОВ "Тревел Візит" на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надано попередній розрахунок суми судових витрат за надання правової допомоги.
21.04.2021 під час судового засідання представник відповідача заявив клопотання про вирішення притання щодо розподілу судових витрат та що відповідні докази щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесені у межах даної справи, будуть надані до суду протягом п'яти днів після прийняття рішення у справі.
Ухвала про закриття провадження у справі № 908/818/21 судом першої інстанції винесена 18.05.2021. Отже, останнім днем подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, з урахуванням вихідних днів, є 24.05.2021.
Згідно з ч. 7 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Матеріалами справи підтверджується, що клопотання про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу з додатками, які є доказами на підтвердження цих витрат, для відправлення до суду та позивачу подано відповідачем до поштового відділення 21.05.2021, тобто в межах строків, встановлених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням ч. 7 ст. 116 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про необґрунтованість доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що оскаржувана додаткова ухвала місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткової ухвали Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 270,00 грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерлайн" на додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/818/21 - залишити без задоволення.
Додаткову ухвалу Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/818/21 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у сумі 2 270,00 грн., покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерлайн".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов