31.08.2021 року м. Дніпро Справа № 908/639/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Федорова О.В.) від 25.05.2021р. у справі № 908/639/21
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
до відповідача Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова буд. 11)
про стягнення грошових коштів, -
У березні 2021р. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Енергодарської міської ради про стягнення 101 132,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника вимог ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внаслідок чого кредиторські вимоги позивача у розмірі 101 132,12 грн., що виникли за період з 01.12.2017 по 31.03.2019 за послуги з перетікання реактивної енергії не задоволені судом під час розгляду справи № 908/1218/17 про банкрутство КП "Доркомунгосп", засновником (власником) якого є Енергодарська міська рада.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/639/21 в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Енергодарської міської ради про стягнення 101 132,12 грн. відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з огляду на обставини справи, надані документальні докази та пояснення позивача, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем правових підстав для покладення на Енергодарську міську раду 100% відповідальності за вчинення порушення законодавства про банкрутство у межах справи № 908/1218/17.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/639/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що полягає в неправильному застосуванні вимог ст. 543 Цивільного кодексу України, яка розкриває поняття солідарного обов'язку боржників. Апелянт вважає, що з огляду на обставини, встановлені судом в ухвалі від 15.08.2019 у справі № 908/1218/17, у позивача в силу ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виникло право стягнення з Енергодарської міської ради, як солідарного боржника по незадоволеним кредиторським вимогам в процедурі банкрутства КП "Доркомунгосп".
В обґрунтування порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт зазначає, що судом неправомірно надано оцінку доказам та обставинам, які вже досліджувалися при розгляді справи про банкрутство та мали бути прийняті як преюдиційні факти, зокрема, щодо визначення винних осіб, солідарних з банкрутом - КП "Доркомунгосп" боржників, які несуть перед позивачем (кредитором банкрута у справі № 908/1218/17) солідарну відповідальність.
Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на апеляційну скаргу позивача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/639/21 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Після відкриття апеляційного провадження, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про розгляд справи № 908/639/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Необхідність розгляду справи № 908/639/21 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін апелянт обґрунтовує складністю цієї справи, яка на думку позивача полягає в тому, що боржником Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" спочатку було КП "Доркомунгосп", яке визнано банкрутом та ліквідовано. В зв'язку з невиконанням головою ліквідаційної комісії, керівником та засновником (власником майна) вимог законодавства про банкрутство незадоволені вимоги банкрута трансформувались у вимоги до власника майна.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, апеляційний суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч. 1).
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті (ч. 3).
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (ч. 10).
Частина 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, за загальним правилом суд апеляційної інстанції переглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження, однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може розглядати справу у судовому засіданні за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
В даному випадку предметом позову є стягнення суми меншої, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, ця справа не відноситься до категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що дана господарська справа у розумінні Господарського процесуального кодексу України є малозначною справою, яка має бути розглянута без проведення судового засідання.
У своєму клопотанні про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, позивач не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання, а також належним чином не обґрунтував, у чому полягає складність предмету доказування.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 06.06.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" (позивач у справі) звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про визнання кредитором у справі № 908/1218/17 з грошовими вимогами до боржника - КП "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради, в сумі 5 741 850,55 грн.
Ухвалою суду від 16.07.2019 визнано кредитором у справі № 908/1218/17 ПАТ "Запоріжжяобленерго" з вимогами у розмірі 5 741 850,55 грн. (6-та черга задоволення вимог).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.08.2019 при розгляді справи № 908/1218/17 про банкрутство КП "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради судом (суддя Черкаський В.І.) заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" з урахуванням уточнень задоволено частково. Встановлено порушення засновником (власником майна) боржника Комунального підприємства "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради Енергодарською міською радою, керівником боржника - Прачем Віталієм Васильовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ), головою ліквідаційної комісії боржника - Курдею Ігорем Івановичем (РНОКПП НОМЕР_2 ) вимог ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" стосовно невиконання ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника обов'язку звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Комунального підприємства "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради. В іншій частині заяви відмовлено.
Цією ж ухвалою звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - КП "Доркомунгосп" Енергодарської міської ради затверджено, банкрута ліквідовано, провадження у справі закрито.
Як зазначив позивач не погашеними залишилися майнові вимоги про стягнення заборгованості за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.12.2017 по 31.03.2019 у розмірі 101 132,12 грн.
Підставою позову позивач визначив ч.ч. 1, 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у відповідності до якої на думку позивача у нього виникло право стягнути з Енергодарської міської ради, як засновника та власника майна ліквідованого боржника, незадоволених в процедурі банкрутства кредиторських вимог в сумі 101 132,12грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем недоведено правових підстав для покладення на Енергодарську міську раду відповідальності за вчинення порушення законодавства про банкрутство у межах справи № 908/1218/17.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Так, відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається позивач, визначено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка визначена позивачем як підстава для звернення до суду з цим позовом, власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), які допустили порушення вимог частини першої цієї статті, несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення власником майна боржника (уповноваженою ним особою), керівником боржника, головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) вимог частини першої цієї статті підлягає розгляду господарським судом при проведенні ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора банкрута, що є підставою для подальшого звернення кредиторів до власника майна боржника (уповноваженої ним особи), керівника боржника, голови ліквідаційної комісії (ліквідатора).
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність з 21.10.2019, на підставі набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства.
В позовній заяві та в апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" зазначає про тотожність норм Кодексу України з процедур банкрутства нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Втім, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими твердженнями позивача виходячи з наступного.
Частина 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства містить норму щодо обов'язку боржника звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, яка тотожна нормі, що містилася в ч. 1. ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частина 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, як і ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає коло осіб, на яких покладається відповідальність за порушення вимог щодо необхідності звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, проте, суб'єктний склад цих осіб у зазначених нормах різний.
Так, якщо у відповідності до ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" такими особами є власник майна боржника (уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), то у відповідності до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства такою особою є лише керівник боржника.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовними вимогами до Енергодарської міської ради, як засновника (власника майна) боржника - Комунального підприємства "Доркомунгосп", норма закону, яка передбачала відповідальність відповідача, втратила чинність.
Судова колегія відхиляє посилання апелянта на те, що наявна преюдиція і Господарським судом Запорізької області у справі № 908/1218/17 про банкрутство КП "Доркомунгосп" був встановлений причинно наслідковий зв'язок, який полягає у порушенні Енергодарською міською радою законодавства про банкрутство, що прямо впливає на застосування положень ч. 6 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на час звернення позивача із позовом по справі, що розглядається, втратив чинність.
За наведених обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Енергодарської міської ради про стягнення 101 132,12 грн. є безпідставними та вірно не задоволенні судом першої інстанції.
З огляду на усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.
Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті позивачем судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 405,00грн. слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/639/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 908/639/21 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов