проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"31" серпня 2021 р. Справа № 917/2016/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання - Мальченко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Левченко Д.В., на підставі довіреності №16/50/1-21 від 11.01.2021,
від відповідача - Азарян К.І., на підставі довіреності №2782/08-16 від 28.12.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вх. №1364 П/1)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2021 (повний текст складено 05.04.2021), ухвалене у складі судді Ореховської О.О.,
у справі №917/2016/20
за позовом Полтавського обласного центру зайнятості (вул. Сінна, 45, м. Полтава, Полтавська область, 36039 код ЄДРПОУ 03491234) в особі Полтавської міжрайонної філії (вул. Небесної Сотні, 91, м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 41464314)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про стягнення 20 626,62 грн,
Полтавський обласний центр зайнятості в особі Полтавської міжрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення матеріальної шкоди (збитків) в розмірі 20626,62 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.03.2021 (з урахуванням ухвал про виправлення описки від 09.04.2021 та від 23.07.2021) у справі №917/2016/20 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Полтавського обласного центру зайнятості грошові кошти в сумі 20626,62 грн та 2 102,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.03.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області) звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2021 у справі №917/2016/20, винести рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Полтавського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення коштів, розгляд справи проводити за участю представників сторін.
В доводах апеляційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає нормам чинного законодавства, полягає в порушенні та неповному дослідженні судом при розгляді справ норм матеріального права та процесуального права, які регулюють дані правовідносини та доказів, які були надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Апелянт зазначає, що згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення" саме на застраховану особу - ОСОБА_1 покладено обов'язок повідомлення Полтавського обласного центру зайнятості про звернення до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії.
На думку скаржника, на день звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії в його трудовій книжці був відсутній запис про перебування зазначеної фізичної особи на обліку в Полтавському обласного центру зайнятості, а також відсутні відповідні відомості в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Пенсія ОСОБА_1 призначалася згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2020 та за матеріалами документів наданих разом із заявою про призначення пенсії 19.09.2019 особисто ОСОБА_1 .
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2021 у справі №917/2016/20.
22.06.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості надійшов відзив, в якому вона просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2021 у справі №917/2016/20 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 призначено справу № 917/2016/20 до розгляду на 10.08.2021 об 11:00 год.
29.07.2021 від Полтавського обласного центру зайнятості надійшла заява (вх. № 8748) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.08.2021 у зв'язку з відпусткою на дату розгляду справи судді Слободіна М.М., який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2021 заяву Полтавського обласного центру зайнятості про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 8748 від 29.07.2021) задоволено, судове засідання призначене на 10.08.2021 об 11:00 год вирішено провести в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Полтавської області проведення зазначеного судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/2016/20. Повідомлено, що судове засідання відбудеться 31.08.2021 о 10:30 год. Судове засідання призначене на 31.08.2021 о 10:30 год ухвалено провести в режимі відеоконференції. Доручено Київському районному суду м. Полтави (пров. Хорольський, 6, м. Полтава, 36034) проведення судового засідання, призначеного на 31.08.2021 о 10:30 годині в режимі відеоконференції за участю представників сторін.
17.08.2021 від Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії надійшла заява (вх. № 9552) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій останній просить провести розгляд даної апеляційної скарги 31.08.2021 о 10:30 годині за участю представника Полтавського обласного центру в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, визначити відповідальним за проведення відеоконференції під час відповідного судового засідання Господарський суд Полтавської області, у зв'язку з обмеженням фінансування відряджень працівників служби зайнятості.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 відмовлено у задоволенні заяви Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №9552 від 17.08.2021).
31.08.2021 до Київського районного суду м. Полтави для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області наполягала на доводах апеляційної скарги та просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилався на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог позивача.
Представник третьої особи до судового засідання апеляційної інстанції 31.08.2021 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності з ч. 11 ст. 242 ГПК України.
Поштове відправлення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 про оголошення перерви до 31.08.2021, що надсилалося на адресу ОСОБА_1 , повернулося до апеляційного суду неврученим у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення зокрема є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 19.09.2019 громадянин ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського обласного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 04.10.2019 №92, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
В подальшому, 14.02.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої, окрім іншого, додав довідку про заробітну плату з 01.07.2000 по дату звернення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Головного управління ПФУ в Полтавській області від 18.02.2020 №289 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність необхідної тривалості пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому порядку, передбаченому ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та недоведення обґрунтованості видачі пільгової довідки.
Не погодившись із зазначеними вище рішеннями ГУ ПФУ в Полтавській області, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Полтавській області, у якому просив: визнати нечинними та скасувати рішення від 04.10.2019 №92 та від 18.02.2020 №289 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у ЗАТ "Полтава-Сплав" з 29.12.1998 по 27.12.2002 на посаді плавильника до пільгового стажу роботи за списком №1, затвердженого постановою КМУ від 11.03.1994 №162, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.07.2019.
Одночасно з цим, 17.02.2020 ОСОБА_2 звернувся до Полтавського міськрайонної філії Полтавського ОЦЗ (далі - Полтавський ОЦЗ) із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (т. 1 а.с. 21-22).
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 17.02.2020 (т. 1 а.с. 23), останній просив призначити йому виплату по безробіттю з 24.02.2020.
З наявної в матеріалах справи копії додатку № 2 до персональної картки №165020020700018 ОСОБА_1 , на підставі поданої ОСОБА_1 заяви, з посиланням на ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", ч. ч. 1, 3, 4 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" останньому 17.02.2020 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 24.02.2020 (т. 1 а.с. 24-26).
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі № 440/1275/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Полтавській області про визнання нечинними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ПФУ в Полтавській області від 04.10.2019 №92 та від 18.02.2020 №289. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу позивача періоду роботи з 29.12.1998 по 27.12.2002 за посадою плавильника у ЗАТ "Полтава-Сплав". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 31-39).
Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що адміністративний суд дійшов до висновку, що записами у трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджено, що він у період з 29.12.1998 по 27.12.2002 працював у ЗАТ "Полтава-Сплав" за професією плавильника та про наявність підстав для зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 29.12.1998 по 27.12.2002 за посадою плавильника. Зазначено, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії. Суд дійшов до висновку, що пенсійний орган належним чином, всебічно, повно і об'єктивно не розглянув подану ОСОБА_1 заяву про призначення за віком на пільгових умовах разом з доданими до неї документами, внаслідок чого прийняв передчасне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії.
Також суд звернув увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за віком за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд у вказаній справі встановив, що ОСОБА_1 22.07.2018 виповнилось 50 років, а із заявою про призначення пенсії за віком він вперше звернувся 19.09.2019 Відтак, за висновком суду, ОСОБА_1 мав право на призначення пенсії за віком з 19.09.2019.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі № 440/1275/20 видано виконавчий лист від 09.04.2020 (т. 1 а.с. 40-41).
Як вбачається з відкритого доступу Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №440/1275/20 оскаржено ГУ ПФУ в Полтавській області в апеляційному порядку, однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі № 440/1275/20 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №440/1275/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання нечинними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2020 у справі №440/1275/20 до касаційної інстанції не оскаржувалася.
Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №440/1275/20 набрало законної сили 26.06.2020 та є чинним.
За твердженням позивача, наказом Полтавської міськрайонної філії Полтавського ОЦЗ № НТ 200917 від 17.09.2020 було припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного у зв'язку з досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах та відповідно до абз.14 пп. 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 з 17.02.2020.
Під час перебування на обліку в Полтавській міськрайонній філії Полтавського ОЦЗ з 17.02.2020 по 17.09.2020 ОСОБА_1 була призначена та виплачена допомога по безробіттю на загальну суму 30 195,76 грн.
За твердженням позивача, враховуючи, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі № 440/1275/20 набрало законної сили 26.06.2020, ОСОБА_1 повинен був з'явитися до фахівця Полтавської міськрайонної філії Полтавського ОЦЗ на наступний день - 27.06.2020 та повідомити про дану обставину.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було проведено розслідування страхового випадку, про що складено відповідний Акт № 611 від 23.09.2020 (т. 1 а.с. 42-43).
За результатом розслідування комісія дійшла до висновку, що ОСОБА_1 в порушення п. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", своєчасно не подав відомостей про отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах. У відповідності до п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" стягненню з ОСОБА_1 підлягають грошові кошти, виплачені йому як допомога по безробіттю в період з 26.06.2020 (момент набрання законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №440/1275/20) по 16.09.2020 (фактичне надання ОСОБА_1 даного рішення суду фахівцю Полтавської міськрайонної філії Полтавського ОЦЗ).
Відповідно до довідки, наявної в матеріалах справи, дохід ОСОБА_1 за період з 26.06.2020 по 16.09.2020 становив 9 569,14 грн (т. 1 а.с. 44).
На підставі зазначених обставин, позивачем 23.09.2020 прийнято наказ №70 "Про повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 ". згідно з яким прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 коштів у сумі 9569,14 грн, виплачених останньому за період з 26.06.2020 по 16.09.2020 як допомога по безробіттю (т. 1 а.с. 45-47).
Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомився особисто та отримав копію даного наказу разом з листом "Про відшкодування коштів" від 23.09.2020 вих. № 16/46/2550-20 (т. 1 а.с. 48) 24.09.2020.
Відповідно до квитанції №32 від 24.09.2020, ОСОБА_1 у добровільному порядку відшкодовано кошти в розмірі 9 569,14 грн (т. 1 а.с. 49).
Позивач зазначає, що кошти у розмірі 20 626,62 грн, які було нараховано та виплачено ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 24.02.2020 по 25.06.2020, підлягають поверненню ГУ ПФУ в Полтавській області на користь Полтавського ОЦЗ, оскільки саме внаслідок неправомірних дій Головного управління ПФУ в Полтавській області ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Полтавський ОЦЗ безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь - яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 02.10.2020 за №16/46/2624-20 про повернення грошових коштів в сумі 20 626,62 грн, виплачених позивачем в якості допомоги по безробіттю ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 51-54).
Зазначена претензія залишена відповідачем без виконання.
Відповідач у відповіді на претензію від 06.11.2020 № 1600-0321-8/61793 повідомив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020. по справі № 440/1275/20 управлінням призначено пенсію ОСОБА_1 з 23.07.2019. У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" повідомити позивача про обставини припинення реєстрації повинен був ОСОБА_1 . На Пенсійний фонд не покладено обов'язку повідомляти підприємства, установи, організації про призначення пенсій пенсіонерам.
Полтавський обласний центр зайнятості, вважаючи, що відмова Головного управління ПФУ в Полтавській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах потягла за собою неправомірну реєстрацію останнього в службі зайнятості з призначенням особі статусу безробітного та незаконною виплатою допомоги по безробіттю в сумі 20 626,62 грн, чим спричинило шкоду центру зайнятості на вказану суму, останній звернувся до суду з відповідним позовом, в якому, з посиланням на приписи ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути зазначені кошти з відповідача.
Як зазначалося, оскаржуваним судовим рішення позовні вимоги Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії задоволено у повному обсязі.
Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій ГУ ПФУ в Полтавській області Тарасенко І.П. своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Полтавський ОЦЗ безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь - яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.
Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до статті 1173 ЦК України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Відповідно до частини 1 статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Суб'єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
Згідно статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно пунктом 7 зазначеного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене Пенсійний фонд є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.
Господарським судом у даній справі встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 у справі №440/1275/20 визнано протиправними рішення Пенсійного фонду, якими відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду про зарахування до спеціального (пільгового) трудового стажу позивача періоду роботи з 29.12.1998 по 27.12.2002 за посадою плавильника у ЗАТ "Полтава-Сплав".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини протиправної поведінки відповідача у даній справі, яка виявилась у безпідставній та незаконній відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, є встановленими та не підлягають доведенню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" (в редакції, чинній на дату звернення ОСОБА_1 до органів центру зайнятості) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна розпочати роботу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 зазначеного закону статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення").
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Таким чином, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до положень статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.
Виходячи з наведених вище положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" здійснені позивачем виплати допомоги по безробіттю за рахунок коштів Фонду особі, якій призначено пенсію, є додатковими витратами позивача, оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 .
Отже, саме внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 своєчасно не отримав призначення пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Центр зайнятості безпідставно здійснив йому виплату допомоги по безробіттю, як особі, яка не має будь-яких доходів, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями Пенсійного фонду та понесеними позивачем збитками.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статей 1166 та 1173 ЦК України та статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у подібних правовідносинах, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 915/282/17, від 18.06.2018 у справі №904/1284/17, від 09.07.2018 у справі №921/202/17-г/4, від 07.12.2018 у справі №922/3435/17.
Щодо доводів скаржника, що саме на застраховану особу - ОСОБА_1 покладено обов'язок повідомлення Полтавського обласного центру зайнятості про звернення до Головного управління ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії, колегія суддів зазначає про таке.
Законом України "Про зайнятість населення", зокрема ст. 43, визначено перелік осіб, які мають право на отримання статусу безробітного .
Статтею 31 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено перелік обставин, за наявності яких припиняється виплата по безробіттю.
Зокрема, пунктом 7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Згідно ч. 2. ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 8 п. 1 ст. 45 ЗУ "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.
Разом з тим, нормами чинного законодавства не передбачено, що саме лише звернення до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, за відсутності позитивного рішення пенсійного фонду, є підставою для відмови в отриманні статусу безробітного, чи підставою для припинення виплати по безробіттю, як не встановлено і обв'язку для громадян повідомляти органи центру зайнятості про саме лише звернення до органів пенсійного фонду.
В силу зазначених норм, ОСОБА_1 повинен був 27.06.2020 повідомити центр зайнятості про прийняття рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.03.2020 у справі № 440/1275/20, яке набрало законної сили 26.06.2020.
Враховуючи, що ОСОБА_1 свого обов'язку не виконав, а центр зайнятості продовжив нарахування виплати по безробіттю, кошти отримані третьою особою за період з 26.06.2020 по 16.09.2020 у сумі 9569,14 грн підлягали відшкодуванню з ОСОБА_1 , які останній сплатив у добровільному порядку.
Колегія суддів вважає доводи апелянта щодо відсутності на день звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії в його трудовій книжці був відсутній запис про перебування зазначеної фізичної особи на обліку в Полтавському обласного центру зайнятості, а також щодо відсутності відповідних відомостей в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 звертався до органів Пенсійного фонду 19.09.2019 та 14.02.2020, в той час як статус безробітного ОСОБА_1 отримав 17.02.2020, тобто вже після звернення до Пенсійного фонду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2021 у справі №917/2016/20 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 31.03.2021 у справі №917/2016/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
У судовому засіданні 31.08.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 01.09.2021.
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян