Постанова від 26.08.2021 по справі 922/4140/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2021 р. Справа №922/4140/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників сторін:

від ТОВ «Порше Лізинг Україна» - Здоренко В.Є., адвокат, довіреність №б/н від 15.04.2021, свідоцтво серія ДН №4872 від 30.08.2017,

від ФОП Савкіної Лідії Геннадіївни - не з'явився,

від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхова Наталія Сергіївна - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни (вх.№1915Х від 29.06.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2021, ухвалене суддею Сусловою В.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області 15.04.2021 о 17:24 годині (повне рішення складено 26.04.2021) у справі №922/4140/20,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», м. Київ,

до Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни, м. Харків,

про стягнення коштів,

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», м. Київ,

за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кірюхова Наталія Сергіївна, м. Київ,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, розірвання договору про фінансовий лізинг,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізінг Україна» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни, в якому просило стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 180291,24 грн, із розрахунку: 55572,38 грн - заборгованість із сплати лізингових платежів за договором; 647,78 грн - інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів; 708,62 грн -3% річних за час прострочення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів; 21678,40 грн - плата за фактичне користування об'єктом лізингу; 216,78 грн - інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання по оплаті за фактичне користування об'єктом лізингу ; 149,26 грн -3% річних за час прострочення грошового зобов'язання по оплаті за фактичне користування об'єктом лізингу; 101318,02 грн компенсація понесених витрат ТОВ «Порше Лізинг Україна» згідно п. 8 та 13 договору. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В подальшому, Фізична особа-підприємець Савкіна Лідія Геннадіївна звернулась до місцевого господарського суду із зустрічним позовом, в якому просила:

- визнати виконавчий напис № 2026, вчинений 25.09.2020 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталією Сергіївною про повернення майна від лізингоодержувача - Савкіної Лідії Геннадіївни , ФОП, на користь лізингодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», а саме: об'єкт фінансового лізингу - автомобіль марки Volkswagen, модель Tiguan, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску 2016, реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір - білий, вартістю 294919,09 грн - таким, що не підлягає виконанню;

- розірвати договір про фінансовий лізинг від 03.04.2017 № 00013562, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та Фізичною особою-підприємцем Савкіною Лідією Геннадієвною.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та розірвання договору про фінансовий лізинг. Постановлено вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхову Наталію Сергіївну.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» суму боргу в розмірі 180291,24 грн, із розрахунку: 55572,38 грн - заборгованість із сплати лізингових платежів за договором; 647,78 грн - інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів; 708,62 грн - 3% річних за час прострочення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів; 21678,40 грн - плата за фактичне користування об'єктом лізингу; 216,78 грн - інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання по оплаті за фактичне користування об'єктом лізингу; 149,26 грн - 3% річних за час прострочення грошового зобов'язання по оплаті за фактичне користування об'єктом лізингу; 101318,02 грн - компенсація понесених витрат ТОВ «Порше Лізинг Україна» згідно п. 8 та 13 договору. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2704,37 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Фізична особа-підприємець Савкіна Л.Г. із рішенням не погодилась, подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі №922/4140/20 в повному обсязі та ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову ТОВ «Порше Лізинг України» до ФОП Савкіної Л.Г. про стягнення коштів відмовити та задовольнити в повному обсязі вимоги зустрічної позовної заяви Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни до ТОВ «Порше Лізинг Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кірюхова Н.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, розірвання договору про фінансовий лізинг.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Фізична особа-підприємець Савкіна Л.Г. зазначає наступне:

- ФОП Савкіна Л.Г. сумлінно виконувала свої зобов'язання за договором та сплачувала лізингові платежі навіть у більших сумах, ніж це встановлювалось договором, що дозволялося умовами Договору та повинно було зараховуватися у якості авансових платежів;

- відповідач за первісним позовом жодного разу не отримувала від позивача за первісним позовом вимог щодо сплати лізингових платежів, що свідчить про відсутність прострочення з боку відповідача;

- відповідачем за первісним позовом були надані до суду докази здійснення ним та від його імені оплат на виконання умов Договору про фінансовий лізинг , а саме роздруківки з Клієнт-банкінгу «Альфа-Банк», що містить всі обов'язкові реквізити електронного документа, проте судом першої інстанції була надана неправильна оцінка вказаним документам;

- позивачем не надсилалось жодної вимоги про необхідність сплатити компенсацію, у порядку п. 8.2.3 Договору про фінансовий лізинг, не надсилалось жодних документів, які б підтверджували понесення таких витрат, а у матеріалах справи відсутні докази такого; крім того, розмір понесених позивачем за первісним позовом витрат у розмірі 101318,02 грн є завищеним;

- ФОП Савкіна Л.Г. не погоджується із розміром заборгованості, оскільки не порушувала умов Договору та завжди сумлінно їх виконувала і, навіть фактично після вчинення виконавчого напису, вона продовжувала здійснювати лізингові платежі; позивач за первісним позовом не надав та пріорі не міг надати приватному нотаріусу засвідчену лізингодавцем копію рахунку, направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, що є умовою одержання виконавчого напису у відповідності до Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою КМУ від 29.06.1999 №1172;

- позивача за зустрічним позовом безпідставно було позбавлено права на користування об'єктом лізингу, що і є законною підставою для розірвання Договору про фінансовий лізинг №00013562 від 03.04.2017.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що апелянт вже звертався з апеляційною скаргою до суду в межах строку апеляційного оскарження, однак подана із відповідними недоліками апеляційна скарга була повернута судом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 поновлено ФОП Савкіній Лідії Геннадіївні пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/4140/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Савкіної Лідії Геннадіївни. Встановлено іншим учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу №922/4140/20 до розгляду на 15.07.2021. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7953 від 12.07.2021), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» зазначає наступне:

- зважаючи на те, що вимоги про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за №00013562 від 17.08.2020, були проігноровані ФОП Савкіною Л.Г., у зв'язку з цим на підставі п.12.6 Договору позивач відмовився від Договору про фінансовий лізинг №00013562 від 03.04.2017 та зважаючи на положення п.12.13. Договору ФОП Савкіній Л.Г. з вересня 2020 почала нараховуватися плата за користування об'єктом лізингу;

- згідно п.12.7. Договору днем, що вважатиметься датою припинення/відмови від контракту, визначається Порше Лізинг України у відповідному повідомленні/вимогі. Лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправки. Згідно п.6.18 Договору сторони погодили, що у випадку розірвання Договору/відмови від Договору за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п.12 Договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу; станом на 08.12.2020 за ФОП Савкіною Л.Г. рахувалася заборгованість із сплати лізингових платежів за період з червня по серпень 2020 року в розмірі 55572,38 грн, а також нарахованої плати за користування об'єктом лізингу у вересні 2020 року у розмірі 21678,40 грн.

- суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги про компенсацію понесених витрат, здійснених ТОВ «Порше Лізинг Україна», оскільки правовідносини сторін, що пов'язані з простроченням платежів, наслідки таких прострочень врегульовані розділом 8 Загальних умов;

- ні Закон, ні Договір не ставить можливість вчинення виконавчого напису в залежність від саме фактичного отримання вимоги боржником. Вимога була направлена на адресу Лізингоодержувача, що підтверджується описами вкладення та роздруківкою з інтернет-ресурсу Укрпошти і не була отримана ФОП Савкіною Л.Г. з незалежних від ТОВ «Порше Лізинг Україна» причин. А тому, доводи про те, що фактично ФОП Савкіна Л.Г. не отримувала вимоги та не могла виконати зобов'язання є неспроможними та спростовуються тим, що ФОП Савкіна Л.Г. мала можливість належним чином виконувати свої зобов'язання та у разі виникнення питань мала можливість звернутися до ТОВ «Порше Лізинг Україна» з метою звірки взаєморозрахунків. Більш того, після вчинення виконавчого напису , у разі дійсного бажання Савкіної Л.Г. на неналежне виконання господарських зобов'язань та отримання у власність об'єкту лізингу, вона мала можливість погасити наявну заборгованість та врегулювати спір в досудовому порядку;

- для одержання виконавчого напису про повернення предмету лізингу законодавством не передбачено наявності безспірної заборгованості по грошовим зобов'язанням, оскільки йдеться про безспірність іншої відповідальності боржника, а саме: про безспірне повернення предмету лізингу, що, у свою чергу, є наслідком існування заборгованості за грошовими зобов'язаннями боржника по договору фінансового лізингу та її несплати більше 30 днів;

- зустрічна позовна заява, відзив на позов не містить доказів відсутності заборгованості та належного виконання ФОП Савкіною Л.Г. своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу; надані до матеріалів справи роздруківки платіжних доручень та квитанції без зазначення номеру платіжного доручення/квитанції, дати, банку платника і взагалі без зазначення обов'язкових реквізитів і печаток банку,- дає підстави стверджувати про відсутність належних та допустимих доказів перерахування коштів ФОП Савкіною Л.Г. на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна»;

- останній платіж від ФОП Савкіної Л.Г. був отриманий 28.09.2020 та був зарахований в рахунок часткового погашення заборгованості за лізинговим платежем за червень 2020 року;

- із змісту Договору/Загальних умов не вбачається, що право лізингодавця на розірвання/відмову від договору ставиться в залежність від надіслання першої, другої та третьої вимоги щодо сплати заборгованості. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів;

- вимога про розірвання Договору фінансового лізингу не підлягає задоволенню зважаючи на те, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовилось від Договору і відповідно він є розірваним, а розірвати можна лише чинний договір.

Представником ТОВ «Порше Лізинг Україна» адвокатом Здоренко В.Є. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№7954 від 12.07.2021) про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.07.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 задоволено заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про участь його представника у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4140/20, яке відбудеться 15.07.2021 о 10:30 год., у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4140/20, яке відбудеться 15.07.2021 о 10:30 год. ухвалено провести за участю представника ТОВ «Порше Лізинг Україна» - адвоката Здоренко В.Є. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2021 оголошено перерву у розгляді справи №922/4140/20 до 26.08.2021 о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Представником ТОВ «Порше Лізинг Україна» адвокатом Здоренко В.Є. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№8437 від 23.07.2021) про участь у судовому засіданні, призначеному на 26.08.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Станом на дату надходження матеріалів справи до суду суддя-доповідач Гетьман Р.А. згідно затвердженого графіку відпусток знаходився у відпустці до 13.08.2021 включно. На підставі п.5.4 рішення зборів суддів Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2019 №3, зазначена заява передана судді-доповідачу після виходу його з відпустки - 16.08.2021.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021, у зв'язку з відпусткою судді Дучал Н.М. для розгляду справи №922/4140/20 визначено наступний склад колегії суддів: суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 16.08.2021 задоволено заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» про участь його представника у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/4140/20, яке відбудеться 26.08.2021 о 10:30 год., у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/4140/20, яке відбудеться 26.08.2021 о 10:30 год. ухвалено провести за участю представника ТОВ «Порше Лізинг Україна» - адвоката Здоренко В.Є. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 26.08.2021 представники відповідача та третьої особи за первісним позовом не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Від представника ФОП Савкіної Л.Г. надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх.№9840 від 26.08.2021), в якій просить визнати причини неявки в судове засідання поважними, у зв'язку із участю представника у слідчих діях в кримінальному провадженні.

Розглянувши клопотання представника ФОП Савкіної Л.Г. про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне:

1) в силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

2) розгляд справи вже відкладався, ухвалою суду від 15.07.2021 явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а представником апелянта у своєму клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких його участь слід вважати обов'язковою;

3) колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, закоерма позиція апелянта чітко і зрозуміло викладена у письмових документах , які були подані до суду. Сторонами не подано нових доказів чи доводів, які б потребували розгляду їх безпосередньо в судовому засіданні;

4) бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України;

5) у відповідних випадках учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, заявником клопотання не доведено неможливість заміни представника;

6) судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Представник позивача за первісним позовом проти вимог скарги заперечував, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (надалі - «Позивач», «Лізингодаведь») та Фізичною особою- підприємцем Савкіною Лідією Геннадіївною (надалі - «ФОП Савкіна А. Г.», «Лізингоодержувач») укладено Договір про фінансовий лізинг №00013562 (надалі - «Договір лізингу») та Додатки до Договору лізингу, а саме: Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) (надалі - «Графік платежів») та Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі - «Загальні умови»).

За вказаним Договором, Савкін Олександр Сергійович (надалі - «Поручитель») виступив поручителем, про що свідчить підпис на Договорі лізингу та Загальних умовах.

В Розділі 1 Загальних умов зазначається, що ці Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із Договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як «Контракт»), а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), як додаток до Договору, що є невід'ємною його частиною, та інші додатки, що є невід'ємними його частинами, являють собою угоду між Сторонами щодо придбання ТОВ «Порше Лізинг Україна», а також передачі Об'єкту лізингу Лізингоодержувачу (у відповідності до визначених у цьому Контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 року, а також іншими чинними положеннями українського законодавства (т.1, а.с. 41).

Об'єктом (предметом) лізингу, згідно з п.3.1. Загальних умов, є транспортний засіб, зазначений у Контракті. Детальна характеристика (індивідуалізація) Об'єкту лізингу визначена Сторонами в Договорі лізингу, відповідно до якої ним є транспортний засіб - автомобіль марки VW Тіguаn 1.4 TSI, 2016 року виробництва, Шасі № НОМЕР_1 , Двигун № НОМЕР_3 (т.1, а.с. 18).

У відповідності до п.п.3.2.та 3.1. Загальних умов, Лізингодавець прийняв на себе зобов'язання придбати у власність Об'єкт лізингу, який був обраний відповідно до специфікації Лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам Лізингоодержувача. Лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір Дилера-продавця, у якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» придбало Об'єкт лізингу (т.1, а.с. 41).

В розділі «Умови лізингу» Договору лізингу зазначається:

- Вартість об'єкту лізингу: еквівалент 34571,52 доларів США, що становило 934122,47 грн;

- Авансовий платіж: еквівалент 6914,30 доларів США;

- Обсяг фінансування: еквівалент 27657,22 долари США;

- Кількість лізингових платежів: 60;

- Строк лізингу (місяців): 60;

- Лізинговий платіж: еквівалент 787,11 доларів США (т.1, а.с. 18).

Окрім цього, в розділі «Умови лізингу», Сторонами погоджено, що Лізингові платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь Порше Лізинг Україна відображають справедливу вартість Об'єкту лізингу та забезпечують отримання Порте Лізинг Україна суми очікуваної станом на дату виконання Контакту відповідно до чинного курсу обміну евро/долара США за безготівковими операціями, встановленого українським комерційним банком (ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», як погоджено сторонами у договорі про фінансовий лізинг (п. 6.3.). Розрахунки у гривнях будуть здійснюватись Лізингодавцем та вказуватись у рахунках, що підлягають сплаті Лізингоодержувачем. З цією метою Лізингові платежі, інші Платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в евро/доларах США (як обумовлено Сторонами в Контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом за безготівковими операціями вказаного вище банку, чинним на робочий день, що передує дню виставлення рахунка.

Таким чином, Сторони цим досягли згоди щодо всіх істотних умов Договору, а саме: Предмет лізингу та його вартість; строк, на який Відповідачу надається право користування Предметом лізингу (строк лізингу); початок та кінець строку лізингу, розмір першого лізингового платежу, щомісячний платіж; Графік платежів; умови передачі Предмета лізингу у власність Лізингоодержувача після закінчення строку лізингу та інше.

Крім того, в розділі Договору «Придбання об'єкта лізингу» зазначається, що своїм підписом на цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він ознайомився та зрозумів усі умови цього Договору про фінансовий лізинг, Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також погоджується, що всі вищезазначені документи є невід'ємними частинами цього Договору про фінансовий лізинг та мають обов'язкову силу по відношенню до Лізингоодержувача (т.1, а.с.19).

На виконання умов Договору лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» придбано Об'єкт лізингу (отримано право власності на Об'єкт лізингу), як це передбачено п.3.2. Загальних умов. Вищевказане підтверджується Договором №ADZPA000038 купівлі-продажу/поставки автомобіля від 08.03.2017 та актом прийому-передачі від 07.04.2017, рахунком №ADZPA000038-1 від 04.04.2017 (т.1, а.с. 60-63).

В п. 5.1. Загальних умов Сторони погодили, що Об'єкт лізингу буде доставлений та переданий ТОВ «Порше Лізинг Україна» або належним чином уповноваженою особою (Дилером-продавцем) безпосередньо Лізингоодержувачу відповідно до умов Договору.

Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки Об'єкта лізингу шляхом підписання Лізингоодержувачем та Лізингодавцем акту прийому- передачі (надалі - Акт прийому-передачі). Будь-які дефекти Об'єкта лізингу фіксуються в Акті прийому-передачі. Якщо з боку Лізингоодержувача немає заперечень в Акті прийому-передачі, Об'єкт лізингу вважається таким, що був прийнятий Лізингоодержувачем в ідеальному стані та у відповідності до вимог останнього (п.5.4. Загальних умов) (т.1, а.с. 43).

Згідно з Акту прийому-передачі від 13.04.2017 року Позивач (ТОВ «Порше Лізинг Україна») передав, а Відповідач отримала у користування під виплату лізингових платежів Об'єкт лізингу, яким є транспортний засіб - автомобіль марки VW Тіguаn 1.4 TSI, 2016 року виробництва, Шасі № WVGZZZ5NZW86215, д.р.з. НОМЕР_4 (т.1, а.с. 64).

В п.6.1. Загальних умов зазначено, що для експлуатації Об'єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього Договору. Лізингоодержувач здійснює Лізингові платежі відповідно до термінів, визначених у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (п.6.10. Загальних умов), що не ставиться у залежність від отримання рахунків на оплату (т.1, а.с. 43,45).

Відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), перший лізинговий платіж підлягав сплаті 03.04.2017, а останній - 15.03.2022. Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена Сторонами у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (т.1, а.с. 23-29) В подальшому листом від 01.06.2020 ТОВ «Порше Лізинг Україна» повідомив Лізингоодержувача та поручителя про перегляд процентної ставки та направив новий Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) (т.1, а.с. 30-36).

Згідно з п. 6.5. Загальних умов, Лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок зазначений ТОВ «Порше Лізинг Україна» у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (т.1, а.с. 45).

Відповідно до п.8.3.2. Загальних умов, якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) Лізингового платежу, при цьому якщо прострочення Лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право розірвати Контракт/відмовитися від Договору і витребувати Об'єкту лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса. Таке ж право Позивача передбачено в п.12.6 Загальних умов (т.1, а.с. 46).

За твердженнями позивача за первісним позовом, Відповідач всупереч п. 6.5. «Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу» почав порушувати графік покриття витрат та виплати лізингових платежів. Невиконання Відповідачем зобов'язань з оплати лізингових платежів у період часу з травня 2020 року по серпень 2020 року призвело до виникнення заборгованості та стало підставою для відмови Позивачем від договору. У зв'язку з чим, на адреси Лізингоодержувача - ФОП Савкіна Л. Г. та поручителя було направлено вимоги за №00013562 від 17.08.2020 з повідомленням про відмову від договору (т.1, а.с. 78).

В наведеній Вимозі Позивач, серед іншого, повідомив Відповідача про необхідність сплати заборгованості, повернення Об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від Договору про фінансовий лізинг та вимагав від останнього повернути транспортний засіб - автомобіль марки VW Тіguаn 1.4 TSI, 2016 року виробництва, Шасі N WVGZZZ5NZW86215, д.р.н. НОМЕР_4 (Об'єкт лізингу), на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» за наступною адресою: місто Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, офіс «В», впродовж 10 (десяти) робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу місця знаходження Відповідача.

Станом на день формування вимоги, поточний борг складався із несплачених лізингових платежів в розмірі 78226,54 грн (за період з травня по серпень 2020 року) та штрафних санкцій в розмірі 2095,84 грн.

На підтвердження заборгованості позивачем надано разом з позовною заявою зведену облікову виписку з рахунка клієнта ФОП Савкіна Л.Г. станом на 15.12.2020 (т.1, а.с. 95-97).

В абзаці другому п. 13.1. Загальних умов Сторони погодили, що якщо Лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення Об'єкта лізингу, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право вилучити (повернути) Об'єкт лізингу без попередньої згоди Лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку, у тому числі в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п. 13.6. Загальних умов) (т.1, а.с. 49).

25.09.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н. С. було вчинено виконавчий напис стосовно повернення Лізннгоодержувачем - ФОП Савкіна Л. Г. на користь Лізингодавця - ТОВ «Порше Лізинг Україна» Об'єкта фінансового лізингу - транспортний засіб-автомобіль марки VW Тіguаn 1.4 TSI, 2016 року виробництва, Шасі № WVGZZZ5NZW86215 , д.р.н. НОМЕР_4 (т.1, а.с. 83).

30.09.2020 на підставі зазначеного виконавчого напису, постановою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д. П., було відкрито виконавче провадження № 63171504 (т.1, а.с. 84-85).

В результаті примусового виконання виконавчого напису, приватним виконавцем 01 жовтня 2020 року було повернуто - автомобіль марки VW Тіguаn1.4 TSI, 2016 року виробництва, Шасі № WVGZZZ5NZW86215, д.р.н. НОМЕР_4 стягувачу, а саме ТОВ «Порше Лізинг Україна» про що складено відповідний акт (т.1, .а.с. 86-87).

Зважаючи на те, що Вимога про сплату заборгованості за договором, повернення Об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за №00013562 від 17.08.2020, була проігнорована Відповідачем, на підставі п. 12.6 Договору Позивач відмовився від Договору про Фінансовий лізинг №00013562 від 03.04.2017 та зважаючи на положення п. 12.13. Договору Відповідачу з вересня 2020 року почала нараховуватись плата за користування Об'єктом лізингу.

Згідно п. 12.7. Договору днем, що вважатиметься датою припинення /відмови від Контракту, визначається Порше Лізинг України у відповідному повідомленні/вимозі. Лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправки (т.1, а.с. 49).

Згідно п. 6.18 Договору сторони погодили, що у випадку розірвання Договору/відмови від Договору за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п. 12 Договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування Об'єктом лізингу (т.1, а.с. 45).

Таким чином, у зв'язку із невиконанням Відповідачем умов Договору та фактичним користуванням Об'єктом лізингу до жовтня 2020 року, керуючись п. 6.18 Договору, Позивачем нараховано плату за фактичне користування Об'єктом лізингу, заборгованість за якою становить 21678,40 грн, яка є платою за користування у вересні 2020 року.

Як вказує позивач (ТОВ «Порше Лізинг Україна»), станом на 08 грудня 2020 року, за Відповідачем рахується заборгованість із сплати лізингових платежів за період з червня по серпень 2020 року в розмірі 55572,38 грн, а також нарахованої плати за фактичне користування Об'єктом лізингу у вересні 2020 року в розмірі 21678,40 грн.

Окрім суми основного боргу, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних у розмірі 708,62 грн та інфляційні втрати у розмірі 647,78 грн за час прострочення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів, а також нараховано 3% річних у розмірі 149,26 грн та інфляційні втрати у розмірі 216,78 грн за час прострочення грошового зобов'язання по сплаті за фактичне користування Об'єктом лізингу.

Разом з цим, позивач зазначає, що правовідносини Сторін, що пов'язані з простроченням платежів, наслідки таких прострочень врегульовані розділом 8 Загальних умов. Так, п.8.2. Загальних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати Платежу до Лізингоодержувача застосовуються такі санкції, зокрема компенсація будь-яких витрат, понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем у відповідності до Договору (п.8.2.3. Загальних умов) (т.1, а.с. 46).

ТОВ «Порше Лізинг Україна» укладений договір про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Тріпл Сі». За умовами вказаного договору ТОВ «Порше Лізинг Україна» отримуються послуги із зберігання та юридичного супроводу досудового врегулювання спорів із боржниками. Враховуючи факт невиконання Відповідачем умов Договору лізингу, Позивачем були здійснені витрати за отримані послуги від вищевідзначеної компанії спрямованих на погашення Відповідачем заборгованості та виконання умов договору.

У зв'язку з фактично наданими послугами Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Тріпл Сі», Позивач сплатив 101318,02 грн (з ПДВ) та відповідно поніс вказані витрати на виконання договору, що у відповідності до п. 8.2.3. підлягають компенсації за рахунок Відповідача. В матеріалах справи наявні акти надання юридичних послуг за Договором від 21.06.2012 та платіжні доручення (т.1, а.с. 89-94).

Зважаючи на вказане, звертаючись до суду з позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить стягнути з ФОП Савкіної Л.Г. суму боргу в розмірі 180291,24 грн, із розрахунку: 55572,38 грн - заборгованість із сплати лізингових платежів за Договором; 647,78 грн - інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів; 708,62 грн -3% річних за час прострочення грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів; 21678,40 грн - плата за фактичне користування Об'єктом лізингу; 216,78 грн - інфляційні втрати за час прострочення грошового зобов'язання по оплаті за фактичне користування Об'єктом лізингу ; 149,26 грн -3% річних за час прострочення грошового зобов'язання по оплаті за фактичне користування Об'єктом лізингу; 101318,02 грн компенсація понесених витрат ТОВ «Порше Лізинг Україна» згідно п. 8 та 13 Договору.

Не погоджуючись з вимогами ТОВ «Порше Лізинг Україна», ФОП Савкіна Л.Г. звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис № 2023, вчинений 25.09.2020 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Наталією Сергіївною про повернення майна від Лізингоодержувача - Савкіної Лідії Геннадіївни , ФОП, на користь Лізингодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», а саме: об'єкт фінансового лізингу - автомобіль Volkswagen, модель Tiguan, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску - 2016, реєстраційний номер НОМЕР_4 , колір-білий, вартістю 294919,09 грн, - таким, що не підлягає виконанню, а також позивач за зустрічним позовом просить розірвати Договір про фінансовий лізинг № 00013562 від 03.04.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та Фізичною особою-підприємцем Савкіною Лідією Геннадіївною.

В обґрунтування зустрічного позову, ФОП Савкіна Л.Г. зазначає, що Лізингоодержувачем сумлінно виконувались умови Договору про фінансовий лізинг, а саме на підставі рахунків-фактур, що були направлені на її адресу, сплачувались лізингові платежі, в тому числі з переплатою, з метою, щоб такі платежі були зараховані в якості лізингових у майбутньому, у разі, якщо у позивача за зустрічним позовом виникне форс-мажорна ситуація, за якої не зможе своєчасно здійснити платіж. Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що ФОП Савкіна Л.Г. не отримувала від ТОВ «Порше Лізинг Україна» жодних вимог щодо сплати лізингових платежів, що свідчить про відсутність прострочення з боку позивача за зустрічним позовом, як такого, а отже, відсутність законних підстав для розірвання Договору про фінансовий лізинг і повернення об'єкту лізингу, в тому числі, і у примусовому порядку, згідно з виконавчим написом нотаріуса, в порядку п. 8.3.2., 12.6.1. Загальних умов.

На підтвердження оплати лізингових платежів ФОП Савкіною Л.Г. були надані до відзиву рахунки-фактури, платіжні доручення та квитанції (т.1, а.с. 151-268).

Окрім того, ФОП Савкіна зазначає, що Виконавчий напис нотаріуса № 2026 був вчинений 25.09.2020, а його вчиненню мають передувати обставини, що визначені п. 8.3.2., 12 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, зокрема, надсилання вимог щодо сплати лізингових платежів та надсилання повідомлення/вимоги про розірвання/відмову від Контракту на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням Позивача за зустрічним позовом. Проте, за твердженнями ФОП Савкіної Л.Г., ТОВ «Порше Лізинг Україна» цього здійснено не було. Разом з цим, відповідно до вимог законодавства України чинного станом на дату вчинення спірного виконавчого напису та положень укладеного між сторонами договору про фінансовий лізинг, вчиненню виконавчого напису нотаріуса мала передувати відмова лізингодавця від договору лізингу, і яка (відмова від договору), згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. А отже, оскільки позивач за зустрічним позовом не отримувала ніяких повідомлень/вимог та між сторонами існував спір про суму заборгованості, відповідачем за зустрічним позовом не могли бути подані документи у відповідності до Переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172, а також не могли бути дотримані вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи вказане, позивач за зустрічним позовом вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з порушенням приписів Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом № 296/5 від 22.02.2012 Міністерства юстиції України, стосовно умов щодо відмови від договору про фінансовий лізинг, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Разом з цим, позивач за зустрічним позовом вважає, що є підстави для розірвання договору про фінансовий лізинг № 00013562 від 03.04.2017, оскільки об'єкт лізингу був вилучений на підставі виконавчого напису нотаріуса, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим безпідставно ФОП Савкіну Л.Г. було позбавлено на користування об'єктом лізингу.

На виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 про витребування доказів Приватним виконавцем виконавчого округ м. Києва Мойсеєнко Д.П. було надано належним чином завірену копію виконавчого провадження, зокрема виконавчий напис від 05.09.2020, заява представника ТОВ «Порше мобіліті» про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2020, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №63171504 від 30.09.2020, постанова про стягнення з боржника основної винагороди, акт приватного виконавця, постанова про розшук майна боржника від 30.09.2020, акт приватного виконавця про повернення майна від 01.10.2020, постанова про закінчення виконавчого провадження від 06.10.2020, докази направлення вказаних документів на адресу Лізингодавця та Лізингоодержувача (т.2, а.с. 73-95).

Також на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 про витребування доказів Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Н.С. Кірюховою було надано виконавчий напис та документи, на підставі яких він був вчинений (т.2, а.с. 98-155).

Суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі та відмову у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на наступні висновки: оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не сплатив відповідні лізингові платежі і прострочення становить 30 днів, позивач, керуючись відповідною нормою та п.п.8.3.2, 12.6.1 Умов, правомірно в односторонньому порядку відмовився від договору та вимагав повернення об'єкта лізингу. Уклавши відповідний договір та погодившись з Умовами, сторони фактично узгодили, що при припинені дії відповідного договору позивачем в односторонньому порядку внаслідок порушення зобов'язання відповідачем, лізинговий платіж вважається платою за користування об'єктом лізингу, отже, частина лізингового платежу, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу фактично стала платою за користування і не підлягає поверненню. Суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 55572,38 грн основного боргу з оплати лізингових платежів за червень -серпень 2020 року та 21678,40 грн плати за користування об'єктом лізингу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Приймаючи до уваги 8.2. Загальних умов, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом компенсації понесених витрат ТОВ «Порше Лізинг Україна» у розмірі 101318,02 грн є такими, що підлягають задоволенню. Суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність зустрічних позовних вимог щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки на момент звернення до приватного нотаріуса у ФОП Савкіной Л.Г. існувала заборгованість із сплати лізингових платежів. З приводу позовної вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу, слід звернути увагу, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовилось від Договору фінансового лізингу № 00013562 від 03.04.2017 у зв'язку з несплатою ФОП Савкіною лізингових платежів, а отже, вказаний договір є розірваним, що підтверджено матеріалами справи. Враховуючи те, що розірвати можливо лише чинний договір, а також те, що позивачем за зустрічним позовом не спростовано обставин, викладених вище, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної зустрічної вимоги.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 цього Кодексу).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Правовідносини сторін у цій справі виникли з договору фінансового лізингу.

Частиною першою статті 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За приписами частин другої та третьої статі 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься у статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг». За статтею 4 цього Закону лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

За частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов'язками лізингодавця є: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу. Лізингодавець може мати інші права та обов'язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів (частина друга статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Пунктами 3, 7 частини другої статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 13 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця за приписами частини другої статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» є відсутність у ТОВ «Порше Лізинг Україна» обов'язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідачці і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.

У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв'язку із чим позивач скористався своїм правом на відмову від договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Зокрема, 18.08.2020 на адреси Лізингоодержувача - ФОП Савкіної Л. Г. та поручителя було направлено вимоги за №00013562 від 17.08.2020 з повідомленням про відмову від договору.

Станом на день формування вимоги, поточний борг складався із несплачених лізингових платежів в розмірі 78226,54 грн. (за період з травня по серпень 2020 року) та штрафних санкцій в розмірі 2095,84 грн.

Як визначено у позові та встановлено судом на даний час за ФОП Савкіною Л.Г. рахується заборгованість із оплати лізингових платежів за період з червня по серпень 2020 року у розмірі 55572,38 грн. Вказана заборгованість утворилась внаслідок несплати лізингових платежів за рахунками №00499313 від 01.06.2020 у розмірі 12805,98 грн; №00503473 від 01.07.2020 у розмірі 20993,56 грн; №00507726 від 03.08.2020 у розмірі 21772,84 грн.

Колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутні належні докази сплати відповідних рахунків. Ураховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 55572,38 грн. основного боргу з оплати лізингових платежів за червень -серпень 2020 року обґрунтовано визнано судом першої інстанції такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення нарахованих на суму заборгованості інфляційних втрат у розмірі 647,78 грн та 3 % річних у розмірі 708,62 грн також підлягають задоволенню. Висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині доводами апеляційної скарги не спростовані.

Водночас у Загальних умовах сторони врегулювали свої відносини таким чином, що у випадку розірвання договору за ініціативою ТОВ «Порше Лізинг Україна» відповідно до пункту 12 контракту лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об'єктом лізингу (пункт 6.18 Загальних умов).

За частиною третьою статті 615 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана з правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. З припиненням договірних відносин у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ. Відповідні висновки є застосовними і до відносин лізингу у випадках дострокового припинення договору у зв'язку з порушеннями лізингоодержувача.

Отже, з моменту розірвання договору фінансового лізингу з ініціативи лізингодавця в лізингоодержувача припиняється обов'язок сплачувати лізингові платежі, натомість виникає обов'язок негайно повернути об'єкт лізингу у відповідному стані.

Після припинення дії договору лізингу невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірні дії лізингоодержувача. Тому права та обов'язки лізингодавця та лізингоодержувача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням відповідно до умов договору та положень законодавства, які регламентують наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення предмета лізингу.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (частина друга статті 218 ГК України).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Зазначене вище кореспондує спеціальним положенням Закону України «Про фінансовий лізинг», за якими лізингодавцю надано право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу в передбачених законом та договором випадках; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

У пункті 12.9 Загальних умов сторони погодили, що в разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження ТОВ «Порше Лізинг Україна», якщо інша адреса не вказана цим товариством, упродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. У цей же строк лізингоодержувач сплачує ТОВ «Порше Лізинг Україна» будь-яку різницю між вартістю об'єкта лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою ТОВ «Порше Лізинг Україна» та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержувачем, у тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

Якщо сума грошових коштів, що була фактично отримана лізингодавцем внаслідок продажу об'єкта лізингу (або у разі якщо об'єкт лізингу залишається у власності ТОВ «Порше Лізинг Україна» - ринкова вартість об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) дорівнює або перевищує лізингові платежі, що залишилися нездійсненими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також інші платежі, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту, цей пункт 12.9 контракту не застосовується.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до рахунку №00511738 від 01.09.2020 плата за користування об'єктом лізингу за період з моменту припинення дії договору до повернення об'єкту лізингу, а саме за користування об'єктом лізингу у вересні 2020 року складає 21678,40 грн.

З огляду на відсутність доказів сплати відповідної суми, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача за первісним позовом 21678,40 грн. плати за користування об'єктом лізингу.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на ці суми (3% річних у розмірі 149,26 грн. та інфляційні втрати у розмірі 216,78 грн), оскільки приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що відповідає висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 16.05.2018 провадження №14-16цс18, постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19. Апеляційний суд перевірив правильність розрахунку, а заперечень чи контррозрахунку цих нарахувань відповідачка не надала.

Стосовно наданих відповідачем за первісним позовом роздруківок платіжних доручень та квитанцій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Також, положення ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв'язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов'язків, зокрема, і щодо обов'язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Однак, апелянтом на підтвердження сплати лізингових платежів до матеріалів справи не надано жодних первинних документів, які б могли підтвердити факт сплати.

Крім того, відповідно до п.п.41-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом статей 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов'язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі №910/1162/19.

Відповідно до статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані відповідачем за первісним позовом роздруківки платіжних доручень не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами у справі.

Також, колегія суддів звертає увагу, що приписами п. 60 Положення передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Відповідно до п. 61 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/ електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).

Отже, колегія суддів зазначає, що банківські виписки з особових рахунків клієнтів банку є належними та допустимими доказами у справі, що можуть підтверджувати рух коштів по конкретному банківському рахунку особи (клієнта банку), вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконання за день операцій.

Відповідна правова позиція узгоджується із висновками, відображеними у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3242/18.

Однак, апелянтом не надано до матеріалів справи банківських виписок на підтвердження своїх доводів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача за первісним позовом щодо відсутності заборгованості у зв'язку з переплатою лізингових платежів за інші періоди є необґрунтованими, оскільки, всі отримані кошти ФОП Савкіної Л.Г. були враховані у зведеній виписці з рахунку клієнта, яка додана до матеріалів справи. Крім того, як вже було зазначено вище, апелянтом, в порушення ст.ст.73,76,77 ГПК України не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів.

Також, колегія суддів зазначає, що неотримання рахунків-фактур не ставиться в залежність від обов'язку здійснення оплати згідно затвердженого графіку.

Відповідні посилання в апеляційні скарзі зводяться до переоцінки вже встановлених обставин.

Стосовно компенсації понесених витрат ТОВ «Порше Лізинг України» у розмірі 101318,02 грн.

Пунктом 8.2. Загальних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати Платежу до Лізингоодержувача застосовуються такі санкції, зокрема компенсація будь-яких витрат, понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем у відповідності до Договору (п.8.2.3. Загальних умов).

Враховуючи факт невиконання Відповідачем умов Договору лізингу, Позивачем були здійснені витрати за отримані послуги від вищевідзначеної компанії спрямованих на погашення Відповідачем заборгованості та виконання умов договору. Відповідне підтверджується Актами наданих послуг №75, №77, №78, а також платіжними дорученнями №0051006844, №0051006845, №0051006846, що спростовує твердження апелянта про відсутність відповідних документів. Крім того, відповідно до п.8.2.3. Загальних умов ненадання документації, що підтверджує понесені витрати, не звільняє лізингоодержувача від компенсації.

У зв'язку з фактично наданими послугами Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Тріпл Сі» позивач сплатив 101318,02 грн.. (з ПДВ) та відповідно поніс вказані витрати на виконання договору. Апелянт не надав суду докази того, що вказані витрати є завищеними, як і не надав іншого розрахунку витрат на виконання договору.

Приймаючи до уваги 8.2. Загальних умов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом компенсації понесених витрат ТОВ «Порше Лізинг Україна» у розмірі 101318,02 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічного позову, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30-ти днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів підкреслює, що зі змісту Договору/Загальних умов не вбачається, що право Лізингодавдя на розірвання/відмову від договору ставиться в залежність від надіслання першої, другої та третьої вимоги щодо сплати заборгованості, напроти, Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Як вже було встановлено судом прострочення відповідачем за первісним позовом оплати лізингових платежів становить більше 30 днів.

Згідно з п.п.8.3.2, 12.6.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право розірвати контракт/відмовитись від контракту і витребувати об'єкт лізингу від позивача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

У п.12.7 Загальних умов сторони погодили, що у випадку неотримання Лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, Лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відмоткою УДППЗ «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправки.

Пунктом 12.13 Загальних умов сторони узгодили, що у випадках передбачених пунктами 12.6 та 12.12, Контракт вважається розірваним на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Стороною на адресу іншої сторони.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що лізингодавець, враховуючи наявність прострочення здійснення лізингових платежів більш ніж на 30 днів, скористався своїм правом, наданим йому ч. 2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п.п.8.3.2, 12.6.1 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, які є невід'ємною частиною договору про фінансовий лізинг та відмовився від договору фінансового лізингу. Зокрема, у вимозі №00013562 від 17.08.2020 просив лізингоодержувача сплатити суму простроченої заборгованості за договором і повернути предмет лізингу.

Згідно наявного в матеріалах справи опису вкладення у цінний лист вказана вимога за №00013562 від 17.08.2020 з повідомленням про відмову від договору була надіслана за адресою місцезнаходження ФОП Савкіна Л.Г. згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та відповідно до роздруківки з офіційного сайту Укрпошти не була отримана ФОП Савкіною Л.Г.

Колегія суддів вказує, що доводи апелянта про те, що ФОП Савкіна Л.Г. не отримувала вказану вимогу не є неспроможними, оскільки по-перше, до предмета доказування у справі при спростуванні вимог про витребування майна з володіння відповідача не входить факт вручення поштового відправлення з повідомленням про відмову від Договору, достатньо довести факт надсилання повідомлення про відмову від Договору лізингу за адресою місцезнаходження лізингоодержувача. По-друге, вимога не була отримана ФОП Савкіною Л.Г. з незалежних від ТОВ «Порше Лізинг Україна» причин.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом Україні «Про нотаріат». Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з пунктами 3.1, 3.5 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

При поверненні об'єкта лізингу, згідно з п. 8 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом, звертаючись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, додав до останньої договір про фінансовий лізинг, укладений між сторонами у справі; графік покриття витрат та виплати лізингових платежів; Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу: акт прийому-передачі від 13.04.2017, вимогу №00013562 від 17.08.2020 про сплату заборгованості за договором та повідомлення про відмову від договору; рахунки-фактури №00495343 від 04.05.2020, №00499313 від 01.06.2020, №00503473 від 01.07.2020, №00505594 від 07.07.2020, №00506327 від 20.07.2020, №00507726 від 03.08.2020, №00509848 від 07.08.2020, №00510277 від 17.08.2020; докази поштового відправлення вимоги та рахунків-фактур. Всі рахунки-фактури містять відмітку про несплату платежів.

Варто зауважити на тому, що станом на вчинення спірного виконавчого напису №2026 від 25.09.2020, ФОП Савкіна Л.Г. мала заборгованість із сплати лізингових платежів за період з червня по серпень 2020 року. У виконавчому написі сума заборгованості зазначена саме за період з 16.05.2020 по 17.08.2020, розмір якої складав 78226,54 грн., а саме за рахунком №00495343 від 03.05.2020 на суму 14168,90 грн. (у зв'язку з тим, що 03.06.2020 мало місце зарахування коштів в розмірі 7201,63 грн.); за рахунком №00499313 від 01.06.2020 на суму 21291,24 грн.; за рахунком №00503473 від 01.07.2020 на суму 20993,56 грн. та за рахунком №00507726 від 03.08.2020 на суму 21772,84 грн.

Встановивши у справі, яка переглядається, наявність прострочення лізингоодержувачем здійснення лізингових платежів більш ніж на 30 днів, наявність доказів направлення лізингоодержувачу рахунків-фактур з відмітками про несплату лізингових платежів, письмової вимоги про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, а також те, що нотаріусу надано необхідні документи передбачені пунктом 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в цій частині.

Колегія суддів звертає увагу, що право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса закріплене у ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та умовами договору, укладеного між сторонами (пункти 8.3.2, 12.6.1, 12.9 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу) за наявності прострочення лізингоодержувачем здійснення лізингових платежів більш ніж на 30 днів.

Факт прострочення лізингових платежів більш ніж на 30 днів встановлено судом у цій справі та не спростовано апелянтом.

Тобто, у спірних правовідносинах доведено факти наявності боргу, прострочення його сплати більше 30 днів, розірвання договору лізингу як необхідні умови вчинення виконавчого напису нотаріуса про повернення об'єкта лізингу.

З урахуванням наведеного, не можуть братися до уваги посилання заявника апеляційної скарги на те, що при вчиненні виконавчого напису порушено вимоги закону.

Аналогічні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/8005/17, від 27.05.2020 у справі №902/522/19.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З приводу позовної вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу, слід звернути увагу, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» відмовилось від Договору фінансового лізингу № 00013562 від 03.04.2017 у зв'язку з несплатою ФОП Савкіною лізингових платежів, а отже, вказаний договір є розірваним, що підтверджено матеріалами справи. Враховуючи те, що розірвати можливо лише чинний договір, а також те, що позивачем за зустрічним позовом не спростовано обставин, викладених вище, колегія суддів підтверджує відсутність підстав для задоволення відповідної зустрічної вимоги.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Колегія суддів вважає, що під час апеляційного перегляду судового рішення судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи, наведені апелянтом не спростовують висновків господарського суду першої інстанції та не свідчать про допущення будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення. Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване судове рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних вимог.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Савкіної Лідії Геннадіївни залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.04.2021 у справі №922/4140/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 31.08.2021.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян

Попередній документ

99296426

Наступний документ

99296428

Інформація про рішення:

№ рішення:	99296427
№ справи:	922/4140/20
Дата рішення:	26.08.2021
Дата публікації:	02.09.2021
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; лізингу

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (01.07.2021)
Дата надходження:	29.06.2021
Предмет позову:	стягнення коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

19.01.2021 15:20	Господарський суд Харківської області
16.02.2021 14:15	Господарський суд Харківської області
16.03.2021 15:00	Господарський суд Харківської області
23.03.2021 16:30	Господарський суд Харківської області
25.03.2021 11:00	Господарський суд Харківської області
15.04.2021 16:20	Господарський суд Харківської області
15.07.2021 10:30	Східний апеляційний господарський суд
26.08.2021 10:30	Східний апеляційний господарський суд