Справа № 948/492/21
Номер провадження 2/948/216/21
01.09.2021 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Кравець С.В.,
за участю: секретаря Сизоненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, державний виконавець Машівського районного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Карпенко Анна Романівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
стислий виклад позиції позивача
У червні 2021 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та наступним уточненням позовних вимог від 14 липня 2021 року, посилаючись на те, що 10.02.2021р. приватним нотаріусом Остапенко Є.М. видано виконавчий напис № 7120 про стягнення з нього на користь відповідача на підставі кредитного договору № 0505250963 від 05.04.2018р. заборгованості в розмірі 15244, 58 грн за період з 12.06.2019р. по 10.02.2021р.
Позивач вважає, що виконавчий напис не є безспірним, оскільки по-перше, відсутня копія кредитного договору, по-друге, відсутні копії договорів відступлення права вимоги, по-третє, матеріали виконавчого провадження не містять графіку розрахунків та спеціального платіжного засобу ОСОБА_1 . Таким чином, позивач заперечує проти отримання грошових коштів за кредитним договором, оскільки це не підтверджено жодним доказом, як і не узгоджується із сумою загальної заборгованості. Крім цього, вважає, що у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення оспорюваного напису, оскільки за постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. та постановою ВП ВС від 20.06.2018р., визнано незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а тому нотаріус не повинен був вчиняти напис на підставі п. 2 вказаної постанови КМУ.
У зв'язку з наведеним позивач просить визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
За ухвалою від 25.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову (а.с. 20).
Згідно ухвали суду від 25.06.2021р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, залучено до участі у справі третіх осіб та витребувано у нотаріуса копію виконавчого напису та копії документів, які стали підставою його видачі (а.с.21-22).
Відповідно до ухвали суду від 14.07.2021р. відмовлено у прийнятті заяви позивача від 12.04.2021р. про уточнення позовних вимог та повернуто її заявнику (а.с. 31), після усунення недоліків заяву прийнято до розгляду.
За ухвалою від 21.07.2021 задоволено заяву позивача про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису (а.с. 57-58).
Згідно ухвали від 01.09.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді (а.с. 74).
Позиції учасників судового провадження
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 29.06.2021р. (а.с. 25), але в установлений судом 15-денний строк відзив на позов не направив.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що 10.02.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис за № 7120 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» якому відступлено право вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на підставі Договору факторингу № 250121ФК від 25.01.2021р., якому, в свою чергу, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 25/01/21 від 25.01.2021р., якому в свою чергу, ТОВ «Інфінанс» на підставі Договору факторингу № 13062019 від 13.06.2019р. відступлено право вимоги за кредитним договором № 0505250963 від 05.04.2018р. заборгованості в розмірі 15 244, 58 грн за період з 12.06.2019р. по 10.02.2021р., що включає: заборгованість за тілом кредиту - 3 250, 00 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією - 11 944, 58 грн, 50, 00 грн - плата за вчинення виконавчого напису (а.с.55).
Приватному нотаріусу за двома різними адресами направлялася ухвала про витребування доказів, але конверти повернулися у зв'язку з відсутністю адресата, а відтак судом вичерпані заходи для вручення ухвали нотаріусу (а.с.26, 60).
08.06.2021р. за заявою стягувача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим написом № 7120 від 10.02.2021р. (а.с. 13), а 10.06.2021р. винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника (а.с. 15).
Мотиви суду
Так, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого2012 року № 296/5(далі Порядок).
Відповідно до ч.1 ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 88 цього Закону передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. В пункті 2 даної Постанови передбачено, що за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як видно зі змісту оспорюваного виконавчого напису нотаріус при його вчиненні посилався на ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
Але, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 були визнанi незаконними i нечинними, зокрема, положення пункту 2 Переліку. Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. та до закінчення касаційного розгляду було зупинено виконання постанови Київського апеляційне адміністративного суду від 22.02.2017року. Касаційний розгляд зазначеної справи закінчено 01.11.2017 року.
За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу ІІ, якою не було передбачено вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.
У своєму позові позивач також зазначив, що заборгованість стягнута за виконавчим написом не є безспірною.
25.08.2021р. відповідач направив до суду заяву про визнання позовним вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (а.с.68).
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, враховуючи те, що нотаріус був позбавлений права вчиняти виконавчий напис на кредитних договорах, які не були нотаріально посвідчені після прийняття рішення Київським апеляційним адміністративним судом від 22 лютого 2017 року, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а відтак суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, і визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 7120 від 10.02.2021р.
Мотив рішення щодо розподілу судових витрат
Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин, оскільки відповідач позов визнав до початку розгляду справи по суті, а відтак позивачу слід повернути 454, 00 грн сплаченого судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути решту сплаченого ним за подачу позову до суду судового збору у розмірі 454, 00 грн та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн (а.с. 1, 45).
Суд не погоджується з доводами відповідача про стягнення з нього 50% сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову, оскільки ця заява розглянута до визнання ним позову, а крім того, ч.1 ст. 142 ЦПК передбачено повернення Ѕ частки судового збору сплаченого лише при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 141, 142, 206, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, державний виконавець Машівського районного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Карпенко Анна Романівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений 10.02.2021р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за № 7120, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в загальному розмірі 15 244, 58 грн таким, що не підлягає виконанню.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 23.06.2021 року за квитанцією № 19 на суму 908, 00 грн, тобто в розмірі 454, 00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9а, код ЄДРПОУ 43311346.
Третя особа-1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Третя особа-2: державний виконавець Машівського районного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Карпенко Анна Романівна, місцезнаходження: смт Машівка, вул. Незалежності, 111, Машівського району Полтавської області.
Суддя С.В. Кравець