Справа № 242/1950/21
Провадження №2/319/239/2021
31 серпня 2021 року смт.Більмак
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Мальованого В.О.,
за участі секретаря судового засідання Синякової О.І.,
за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області в особі Донецької обласної ради , третя особа Друга селидівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
24 червня 2021 року до Куйбишевського районного суду за підсудністю із Селидівського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради Донецької області в особі Донецької обласної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач прохає суд визначити йому додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії. 16 лютого 2021 року позивач звернувся до державного нотаріуса Другої селидівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак на свою заяву отримав роз'яснення про необхідність звернення до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки ним пропущений визначений законом шестимісячний строк. Позивач зазначає, що пропустив строк з поважної причини - через ведення карантинних обмежень та проживанням на непідконтрольній Україні території.
У зв'язку з вище викладеними обставинами позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
29 червня 2021 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Ухвалою суду відповідачу було визначено, що він має право протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву, у порядку та формі, визначеній в ст.178 ЦПК України, також має право, відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, пред"явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Позивач про час і місце проведення підготовчого засідання повідомлявся, надав до суду клопотання про розгляд справи за його позовом за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Явку свого представника відповідач в підготовче засідання не забезпечив, про час і місце розгляду повідомлений відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", заяв чи клопотань не заявив, відзиву на позов не надав.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
16 липня 2021 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з"явились, про час і місце розгляду повідомлені належним чином .
Позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, прохав задовольнити позов на тих підставах, що викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявляв.
Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів, і ухвалити заочне рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Суд, з'ясувавши позицію позивача, викладену в письмовій заяві, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17 листопада 2020 року Великоновоселківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) (а.с. 9).
Після смерті останньої відкрилась спадщина, зокрема на недоотриману пенсію .
За правилами стст.1216-1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкодавець ОСОБА_2 за життя на випадок своєї смерті заповіту не склала.
Відповідно до ч.2 ст.1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до ч.1 ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач являється спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданим селищною радою Шахти №1 Сніжнянського району Донецької області ГД № 384503 від 29 липня 1955 року (а.с.8) .
Позивач в особі свого представника ОСОБА_3 з метою прийняття спадщини 16 лютого 2021 року звернувся до державного нотаріуса Другої селидівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом.
Постановою нотаріуса від 16 лютого 2021 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотримані гроші в зв"язку з тим, що ним пропущений встановлений законом шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с. 6).
Згідно з ч.1 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За правилами статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
В пункті 24 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 (далі - Постанова) Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Пунктом 3.2. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, після смерті ОСОБА_2 спадкові справи не заводились, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої ніхто із спадкоємців не звертався. Спадкоємці, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, відсутні.
Разом із цим, ОСОБА_1 як спадкоємець за законом, бажає прийняти спадщину після смерті матері та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, однак на час відкриття спадщини він проживав в м.Сніжне Донецької області, яке відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження; його мати також померла в м.Сніжне Донецької області, тому факт її смерті він встановив в судовому порядку і лише 17 листопада 2020 року отримав свідоцтво про смерть матері встановленого зразку свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України. А відтак, позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку із чим вимушений був звернутись до суду із зазначеним позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи 6 червня 2018 року судові рішення справі № 592/9058/17-ц (касаційне провадження № 61-200 св 18), вказав на те, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Правила ч. 3 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними. За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення позивачем законодавчо встановленого строку для прийняття спадщини, судом враховано, що ОСОБА_1 не проживав зі спадкодавцем на момент смерті, на території м.Сніжне Донецької області відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція та на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження; нотаріальні контори змінили місцезнаходження. Таким чином, у таких умовах не можливо було прийняти спадщину за місцем її відкриття, а саме м.Сніжне Донецької області, оскільки зазначена територія є тимчасово окупованою.
Зазначені обставини, як вважає суд, зумовили істотні труднощі для позивача щодо вчинення ним дій по оформленню своїх спадкових прав, а тому суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .
Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача і визначення йому додаткового строку у три місяці, який буде достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Питання розподілу судових витрат позивачем не порушувалось.
Керуючись стст.1216-1218,1268-1270,1272 ЦК України, ст.12,76,77,81,83,211,223,247,258,259, 265,268,273,280-283 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2021 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: Сніжнянська міська рада Донецької області в особі Донецької обласної ради , ЄДРПОУ 24068072, юридична адреса: просп.Нахімова, 86 м.Маріуполь Донецької області,
Третя особа: Друга селидівська державна нотаріальна контора , ЄДРПОУ 02888231, юридична адреса: вул.Шевченка, 33 м.Селидове, м.Гірник Донецької області.
Суддя: В.О.Мальований