30 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 480/4034/19
адміністративне провадження № К/9901/29147/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі № 480/4034/19 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Кияницька сільська рада, про зобов'язання вчинити дії,
У 2019 році Фізична особа-підприємець Державна архітектурно-будівельна інспекції України (далі - позивач) звернулась з позовом до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_2 , Кияницька сільська рада, у якому просила:
- зобов'язати відповідача знести самочинне будівництво, а саме добудову до квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути її та розглянув за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2020, позов задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021, апеляційну скаргу відповідача задоволено, внаслідок чого:
рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 у справі №480/4034/19 скасовано;
прийнято постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 06.07.2021, від 14.07.2021, касаційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі №480/4034/19 повернуто скаржнику.
09.08.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 і залишити без змін рішення першої існтанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За змістом частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Суд установив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені частиною 4 статті 328 КАС України.
Натомість у касаційній скарзі, заявником перелічені пункти 1-4 частини 2 статті 328 КАС України без їх належного обґрунтування.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі заявник зобов'язаний навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 КАС України), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані.
Отже, касаційна скарга має містити вказівку на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник зобов'язаний зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.
Своєю чергою касаційна скарга щодо наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди із ухваленою додатковою постановою суду апеляційної інстанції. Подана касаційна скарга не містить ані (1) конкретизації того, яку норму права суд неправильно застосував та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була, ані (2) деталізації того, порушення якоїнорми процесуального права припустилися суд під час ухвалення оскаржуваної постанови і у чому саме полягає таке порушення відповідної норми права та як воно вплинуло на ухвалення цієї постанови.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За приписами частини 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України.
Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021 у справі № 480/4034/19 за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до
ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Кияницька сільська рада, про зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити скаржникові, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржникові надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту їі підписання суддею і не оскаржується.
Суддя: В.М. Бевзенко