ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 серпня 2021 року м. Київ № 640/29105/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві Головного управління Національної поліції у місті Києві
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - відповідач-1 та/або ГУ МВС України в м. Києві), Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач-2 та/або ГУ НП у м. Києві) та просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 03.02.2020 №7 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 04.02.2020;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в м. Києві призначити ОСОБА_1 на службу в Національній поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про національну поліції» на посаду рівнозначну посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві;
- визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 15.09.2015 по 03.02.2020 роки;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020 включно до вислуги років;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві перерахувати належні ОСОБА_1 виплати з урахуванням вислуги років, посадових окладів згідно штатного розкладу та підвищення тарифних ставок відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах) включаючи премії та інші виплати індексації заробітної плати за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.02.2020 по 05.03.2020 у розмірі 4311,12 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2021 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про:
визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 03.02.2020 №7 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1 ;
поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 04.02.2020;
зобов'язання Головне управління Національної поліції в м. Києві призначити ОСОБА_1 на службу в Національній поліції України відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про національну поліції» на посаду рівнозначну посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві;
стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в місті Києві на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.02.2020 по 05.03.2020 у розмірі 4311,12 грн.
В іншій частині позовних вимог ухвалою суду від 26.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у період з 15.09.2015 по 03.02.2020 він перебував у вимушеному прогулі, а тому, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 №393, від 08.02.1995 №100 вважає, що вказаний період має бути включений до вислуги років (трудового стажу), а відповідачем-1 здійснено перерахунок виплат, з урахуванням вислуги років, посадових окладів згідно штатного розкладу з урахуванням індексації.
Представниками відповідачів подано відзив на позовну заяву, у яких наведено правову позицію щодо заперечення проти позовних вимог, які, в свою чергу, повернуті судом ухвалою від 26.01.2021. В іншій частині позовних вимог, які є предметом розгляду даної адміністративної справи доводів та заперечень щодо їх задоволення відповідачами у відзиві на позовну заяву не висловлено.
Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 у справі №826/23694/15, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 11 вересня 2015 року №779 о/с про звільнення з 14 вересня 2015 року ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на посаді начальника відділу кримінальної розвідки відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ та підпункту "а" пункту 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві з 15 вересня 2015 року.
Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 вересня 2015 року по 18 листопада 2019 року в розмірі 285846,00 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот сорок шість гривень 00 копійок) з відрахуванням з цієї суми податків та обов'язкових платежів.
Наказом Головного управління МВС в м. Києві від 03.12.2019 №33 о/с ОСОБА_1 поновлено на займаній посаді на виконання рішення в адміністративній справі №826/26394/15 та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5623,00 грн.
Наказом Головного управління МВС в м. Києві від 03.02.2020 №7 о/с ОСОБА_1 начальника відділу кримінальної розвідки Головного управління МВС в м. Києві звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно із підпунктом «г» (через скорочення штатів) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ.
Наказом Головного управління МВС в м. Києві від 05.03.2020 №9 о/с скасовано пункт наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 11.09.2015 №779 о/с та наказано виплати позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 285846 грн.
Судом встановлено, що 27.08.2020 вх. №Г-349-ЛК позивач звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС в м. Києві із заявою врахувати вислугу років з урахуванням трудового стажу на момент звільнення, підготувати та направити матеріали пенсійної справи.
Листом від 23.09.2020 №1/1032-НЧ відповідач-1 повідомив позивача, що оскільки судом не вирішувався спір, не досліджувались докази, не робились висновки щодо зарахування вислуги років за час вимушеного прогулу до трудового стажу ОСОБА_1 , зарахувати до вислуги років період з 15.09.2015 по 03.02.2020 роки не вбачається за можливе.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).
Пунктом 1 Порядку №393 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" і постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону Кабінетом Міністрів України постановлено:
Установити, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, серед іншого, служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду.
Тобто, за змістом Порядку №393 до вислуги років зараховуються, серед іншого, служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду.
Судом встановлено, що суть спору в межах даної адміністративної справи полягає в не зарахуванні відповідачем-1 до вислуги років позивача періоду його вимушеного прогулу (внаслідок незаконного звільнення) з 15.09.2015 по 03.02.2020 роки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020 у справі 826/23694/15 суд вказав, що зі змісту рішення суду від 18.11.2019 вбачається, що позивача поновлено на посаді в зв'язку з незаконним звільненням. Отже, за цим рішенням суду підлягали відновленню право позивача на працю, інтереси щодо отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу та щодо сплати роботодавцем податків, обов'язкових платежів. Належним способом виконання рішення суду є видання відповідного наказу про поновлення особи на посаді з дати вказаної судом, перерахування коштів на рахунок позивача або виплата коштів готівкою, сплата податків, обов'язкових платежів на відповідні рахунки Державного бюджету України за призначенням. При цьому, оскільки особу судом поновлено з дня наступного за днем звільнення, облік трудового стажу роботи на відповідній посаді, обрахування вислуги років мають здійснюватись з дня поновлення особи на посаді (15.09.2015).
Лист відповідача-1 від 23.09.2020 №1/1032-НЧ вказує про те, що період з 15.09.2015 (початок строку перебігу вимушеного прогулу позивача) та до 03.02.2020 (дата поновлення позивача на займаній посаді) до трудового стажу та зарахування його до вислуги років ОСОБА_1 ГУ МВС України в місті Києві зарахований не був.
Суд відмічає, що вимушений прогул - часовий відрізок, протягом якого людина позбавлена ??можливості працювати, внаслідок рішення керівника або уповноваженого ним органу.
В даному випадку період з 15.09.2015 по 03.02.2020 роки є вимушеним прогулом позивача внаслідок його незаконного звільнення, а таким чином, суд вважає, що відповідачем-1 протиправно не зараховано до вислуги років ОСОБА_1 трудовий стаж за період з 15.09.2015 по 03.02.2020 роки.
При цьому, на думку суду, подальша зміна правового регулювання порядку проходження служби в органах поліції, яка визначена Законом України «Про Національну поліції», в межах спірних правовідносин не може позбавляти права позивача на зарахування періоду вимушеного прогулу до трудового стажу, оскільки такий прогул не залежав від волевиявлення ОСОБА_1 та був безпосередньо спричинений незаконним рішенням ГУ МВС в м. Києві щодо звільнення останнього зі служби.
У взаємозв'язку із наведеним суд вважає наявними правові підстави для визнання неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 15.09.2015 по 03.02.2020 роки, і, як наслідок, зобов'язання відповідача-1 зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020 включно до вислуги років.
В той же час, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача-1 перерахувати належні ОСОБА_1 виплати з урахуванням вислуги років, посадових окладів згідно штатного розкладу та підвищення тарифних ставок відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах) включаючи премії та інші виплати індексації заробітної плати за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020, адже як свідчать матеріали справи, із відповідною заявою позивач до відповідачів не звертався, тобто такі вимоги є передчасними, оскільки станом на час вирішення даного спору відсутні належні та достатні докази, що підтверджують факт відмови ГУ МВС в м. Києві у здійсненні такого перерахунку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, то сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 77, 139 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, б. 15, код ЄДРПОУ 08592201), Головного управління Національної поліції у м. Києві (01061, м. Київ, вул. Володимирська, б. 15, код ЄДРПОУ 40108583) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві щодо не зарахування до вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 15.09.2015 по 03.02.2020 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 15.09.2015 по 03.02.2020 включно до вислуги років.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, б. 15, код ЄДРПОУ 08592201) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева