Справа 2-292/10
«08» червня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва
у складі: головуючої судді Шевченко Н.М.,
при секретарі Фузік Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з жилого приміщення, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить виселити відповідачку ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що квартира їй належить на праві власності згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за таких обставин, позивачка вважає проживання в квартирі ОСОБА_2 незаконним, тому просить задовольнити позов.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про день та час судового розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, однак, надала суду заяву, де підтримує позов в повному обсязі та просить суд розглянути справу у її відсутність в заочному провадженні.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, вказану в позовній заяві, причини неявки суд не повідомила.
На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 червня 2010 року судом вирішено питання про ухвалення рішення у заочному провадженні справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.07.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Вірун О.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 1н-2195, ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 що складається з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Згідно з ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 28 грудня 2007 року був укладений договір купівлі-продажу спірної квартири, що посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу Івановою Світланою Миколаївною (а.с. 15).
Однак, рішенням Дніпровського районного суду від 02 липня 2008 року договір купівлі-продажу від 28 грудня 2008 року квартири АДРЕСА_2 визнано недійсним, що припиняє право власності ОСОБА_2 як покупця по договору (а.с.10-14).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.11.2008 року та ухвалою Верховного Суду України від 02.04.2009 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.11.2008 року залишено без змін. (а.с. 6-9)
21.07.2007 року, після смерті ОСОБА_4 законним спадкоємцем зазначеної квартири являється ОСОБА_1, яка 11.09.2007 року звернулась із заявою до Десятої нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На підставі доказів позивача встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 проживає в спірній квартирі без законних на то підстав. Інших доказів на спростування зазначеного або підтвердження законності проживання відповідачки суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_2 являється як такою, що самоправно поселилась в квартиру АДРЕСА_2, а тому проживання відповідачки в спірній квартирі грубо порушує право позивача володіти, користуватися і розпоряджатися належною їй власністю, а тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача понесені судові витрати по сплаті державного мита в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 218 Цивільного процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення в судовому засіданні.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208-209, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з жилого приміщення задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті державного мита в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн., а всього загальною сумою 45 (сорок п'ять) гривень 50 копійок.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Справа 2-292/10
(вступна та резолютивна частини)
«08» червня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва
у складі: головуючої судді Шевченко Н.М.,
при секретарі Фузік Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з жилого приміщення, -
встановив:
Оскільки, для написання повного тексту рішення необхідно певний час, суд оголошує вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ч.1 ст. 218 ЦПК України. З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися через три дні після проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частин рішення.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208-209, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення з жилого приміщення задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті державного мита в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн., а всього загальною сумою 45 (сорок п'ять) гривень 50 копійок.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.