Справа № 148/867/21
Провадження №2/148/477/21
Іменем України
19 серпня 2021 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Немирівської Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, за участі: позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 , -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 44), тим, що нею у 2016 році стягнуто з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн., яка на той час була більшою за 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вподальшому, в зв'язку зі зміною у сімейному законодавстві, мінімальний розмір аліментів змінено з 30 % на 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також збільшувався прожитковий мінімум. В зв'язку з цим, позивач двічі зверталася до суду з заявою про збільшення розміру аліментів. Для того, щоб у разі збільшення прожиткового мінімуму не звертатись до суду в черговий раз з позовом про збільшення розміру аліментів, позивач звертається до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача.
З 19.11.2013 по 21.07.2015 позивач перебувала у шлюбі з відповідачем. За вказаний період у них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.03.2016 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн. до досягнення дитиною повноліття.
Даний розмір аліментів збільшено рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 21.06.2018 на 1000 грн. до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 27.01.2021 розмір аліментів знову збільшено до 1197,50 грн. до досягнення дитиною повноліття.
Однак, стягуваних аліментів позивачу не вистачає для належного утримання дитини.
Відповідач дійсний розмір своїх доходів приховує. Позивачу відомо, що він офіційно не працює, але займається підробітками, проживає у квартирі своєї матері, має транспортний засіб марки "Volkswagen Passat b5", державний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на матір, однак він ним користується.
Позивач власними силами намагається матеріально забезпечити дитину, яка навчається у школі та потребує з кожним роком більших матеріальних затрат на навчання, проживання, одяг, відвідування гуртків тощо.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому просить змінити спосіб стягуваних з відповідача аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частку від усіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до надісланого відповідачем відзиву на позовну заяву (а.с. 28-29), відповідач просить відмовити у задоволені позову, з огляду на те, що він не працює, доходів не має, живе за рахунок своєї матері, проживає у її квартирі та іноді користується належним їй автомобілем, власних транспортних засобів не має. Зазначає, що зміна розміру аліментів, відповідно до ст. 192 СК України, можлива у разі, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану. Однак, після ухвалення рішення суду від 27.01.2021, його матеріальне та сімейне становище не змінилось, а тому підстав для зміни розміру аліментів не має.
Позивач надіслала відповідь на відзив (а.с. 41-43), у якому зазначила, що обов'язок утримувати дитину покладається на обох батьків і право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення не може заперечуватись. Вона володіє правом вибору у якій формі мають стягуватись аліменти: у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку, оскільки вона є отримувачем аліментів.
Також відповідач надіслав на адресу суду відзив на уточнену позовну заяву (а.с. 50-51), у якому зазначив, що позов визнає частково, не заперечує проти зміни способу стягнення аліментів, але заперечує розмір аліментів. Зазначає, що позивач не надала жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог. Те, що він проживає у квартирі матері, не є доказом отримання ним доходів. Повторно зазначає, що зміна розміру аліментів, відповідно до ст. 192 СК України, можлива у разі, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, та вказує на те, що після ухвалення рішення суду від 27.01.2021 змінилось його сімейне становище, у нього ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_5 , яку він теж має утримувати. Відповідно до закону, аліменти на двох дітей стягуються у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, тобто на кожну дитину має бути по 1/6 частині, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згоден сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення, алалогічні викладеним у позовній заяві обставинам. Зазначила, що дитина навчається, відвідує різні гуртки, їздить на конкурси, що, відповідно, потребує більших затрат на її утримання.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, згоден сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Суду пояснив, що йому в даний час потрібно також утримувати дитину, яка народилася, та нову дружину.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Зазначила, що відповідач не заперечує проти зміни способу стягнення аліментів, тобто зміну з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу), а заперечує лише проти розміру цієї частки, і згоден сплачувати 1/6 частину від заробітку (доходу), а не 1/4, як просить позивач.
Заслухавши сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази у справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (а.с. 9), сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 27.01.2021 (а.с. 10-13) збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 21.06.2018 у справі № 148/374/18 та стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1197,50 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої 07.05.2021 № 255671508 (а.с. 14), на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 накладено арешт, відповідно до запису про державну реєстрацію 10.05.2016.
Згідно довідки Тульчинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 від 13.05.2021 № 01-20/118 (а.с. 15), дочка сторін ОСОБА_4 навчається у даному навчальному закладі у 8-Б класі.
Згідно довідки Тульчинської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості від 29.01.2021 (а.с. 32), відповідач ОСОБА_2 в якості безробітного на обліку не перебуває.
Відповідно до копії трудової книжки відповідача ОСОБА_2 , оформленої 28.08.2012 ТОВ "Подільські цукроварні" (а.с. 33-34), судом встановлено, він в даний час не працює, останній запис у трудовій книжці від 05.09.2012 про його звільнення з роботи за власним бажанням.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 35), власником транспортного засобу марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 19.07.2021 Тульчинським районнии відділом ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 52), відповідач записаний батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір'ю дитини вказана ОСОБА_7 .
Згідно довідки Тульчинської міської ради № 1276 від 13.08.2021 (а.с. 53), відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, судом встановлено, що рішенням суду від 27.01.2021 збільшено розмір стягуваних з відповідача аліментів та стягнуто їх у новому раозмірі в твердій грошовій сумі у розмірі 1197,50 грн. Відповідач не працює, однак, в якості безробітного на обліку не перебуває, проживає зі співмешканкою ОСОБА_7 , з якою у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась спільна дитина ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст. 180-183, 192 СК України.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, оскільки позивач є одержувачем аліментів, вона має цілком законне право на звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України, при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік", прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить з 01.01.2021 - 2395 грн., з 01.07.2021 - 2510, а з 01.12.2021 становитиме 2618 грн. Отже, розмір стягуваних з відповідача аліментів з 01.07.2021 не може бути меншим 1255 грн., а з 01.12.2021 - 1309 грн.
На підставі досліджених в судовому засіданні обставин справи, суд вважає не доведеними в судовому засіданні належними та допустимими доказами посилання позивача на те, що відповідач отримує будь-який дохід, в тому числі у виді підробітків, як вона про це зазначає.
Проживання відповідача у квартирі матері та користування її транспортним засобом суд не вважає доказом отримання відповідачем доходу чи зміною його матеріального становища у бік покращення.
Суд вважає доведеними відповідачем належними доказами ті обставини, що він не працює, а також те, що у нього народилась інша дитина, з матір'ю якої він спільно проживає. Однак, посилання відповідача в судовому засіданні, що ОСОБА_7 є його дружиною і що він її утримує залишились не підтвердженими.
Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що новонароджена дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на його утриманні, що відповідно, це тягне за собою зміну його матеріального становища у бік погіршення.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Однак, зміна сімейного стану внаслідок народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів без підтвердження погіршення матеріального становища.
Такої думки притримується Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 у справі № 565/2017/19.
В свою чергу, факт відсутності у відповідача можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не звільняє його від обов'язку по утриманню дитини.
Окрім цього, суд при розгляді справи враховує, що правом вибору способу стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі наділений той з батьків, з ким проживає дитина, а в даному випадку - це позивач.
Слід також зазначити, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, пред'явлені в межах чинного законодавства та не суперечать йому.
Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів та їх нового розміру, суд враховує інтереси неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вважає, що існують законні підстави для зміни способу стягнення з відповідача аліментів та стягнення їх у заявленому позивачем розмірі - однієї чверті (1/4 частини) його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
З огляду на це, аліменти у новому розмірі слід стягувати з дня набрання чинності даним рішенням суду.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача у заявлених нею межах та наявність правових підстав для їх задоволення.
Згідно п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільнені позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене, та те, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає, що з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати - судовий збір у розмірі 908 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 180-183, 192 СК України, ст. 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 27.01.2021 у справі № 148/1264/20 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 28.08.2019.
Суддя: