Справа № 758/8974/20
Категорія 139
14 липня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 3 роти № 6 Управління патрульної поліції в м. Києві Короля Богдана Володимировича, Управління патрульної поліції у м. Києві, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду із позовом до інспектора батальйону № 3 роти № 6 Управління патрульної поліції в м. Києві Короля Богдана Володимировича (надалі за текстом - відповідач 1), Управління патрульної поліції у м. Києві (надалі за текстом - відповідач 2, разом поіменовані - співвідповідачі), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 12.06.2020 року відносно нього працівником поліції було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАМ №2673060 за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Однак, посилався на те, що він ПДР не порушував та вважає, що інспектор незаконно виніс постанову відносно нього. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону. Враховуючи вищевикладене, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 12.08.2020 року адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
17.09.2020 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 17.09.2020 року відкрито провадження у справі.
Представник відповідача 2 у встановлений судом строк надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню та зазначив, що інспектор діяв в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Протокольною Ухвалою суду від 17.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено, що згідно постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ЕАМ №2673060 від 12.06.2020 року позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із тим, що 12.06.2020 року о 08:20 в м. Києві на проспекті Перемоги він керуючи автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 здійснив рух для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, та при зміні напрямку руху не увімкнув покажчик повороту (а.с. 6).
Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, вирішуючи питання стосовно законності постанови, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. п. 1, 3 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до принципу презумпції невинності обов'язок доказування лежить на органі (посадовій особі), що розглядає справи про адміністративне правопорушення.
Отже, обов'язок доказування по зазначеній адміністративній справі законом покладено на співвідповідачів, тобто співвідповідачі повинні довести суду правомірність складання вищезазначеної постанови. Однак, як видно з оскаржуваної постанови, інспектор обмежився лише описом скоєного, без належної мотивації оцінки обставин, без зазначення будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Крім того, співвідповідачі не надали суду жодного, передбаченого ст. 251 КУпАП, доказу на підтвердження правомірності своїх дій та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Співвідповідачами в порядку ст. 77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача.
Враховуючи, що співвідповідачі в судове засідання не прибули, заперечень та будь-яких достовірних доказів на їх підтвердження, в разі їх наявності, суду не надали, а тому, суд доходить висновку про невиконання обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на них ст. 77 КАС України, у зв'язку із, чим дана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд доходить до висновку, що постанову серії ЕАМ №2673060 від 12.06.2020 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 3 ст. 122 КУпАП слід вважати винесеною бездоказово, в порушення прав позивача, такою, що ґрунтується на припущеннях, тому вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що відповідач 1 по справі є посадовою особою Управління патрульної поліції у м. Києві, за рахунок бюджетних асигнувань останнього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 3 роти № 6 Управління патрульної поліції в м. Києві Короля Богдана Володимировича, Управління патрульної поліції у м. Києві, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити;
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ№2673060 від 12.06.2020 року, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУПАП - скасувати;
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок;
Повне найменування:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 );
відповідач 1 - інспектор 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Король Богдан Володимирович (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9);
відповідач 2 - Управління патрульної поліції в м. Києві (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9);
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення);
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. В. Гребенюк