Справа № 758/8614/18
Категорія 47
21 липня 2020 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Ходаківського С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві про стягнення безпідставно набутих коштів,
В липні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 19 793,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.05.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення в цивільній справі № 761/4643/16-ц, яким стягнено з позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000,00 грн., щомісячно починаючи з 09.02.2016 року і до припинення дочкою навчання. Зазначає, що його дочка ОСОБА_3 навчалась у Київському індустріальному коледжі Київського національного університету будівництва і архітектури, на денній формі навчання. Однак, 15.02.2016 року ОСОБА_3 була відрахована з ВСП Київського індустріального коледжу КНУБА за власним бажанням у відповідності до наказу № 18-навч. від 15.02.2016 року. Вказує, що право на утримання ОСОБА_3 зберігалось протягом 6 днів, а саме з 09.02.2016 року до 15.02.2016 року, на протязі іншого періоду, починаючи з 16.02.2016 року по вересень 2017 року включно відрахування по аліментам було проведено без будь-якої правової підстави.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 03.09.2018 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 05.02.2019 р. справа призначена до судового розгляду з викликом сторін.
Представником відповідачки - адвокатом Додух О.С. - був поданий відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що оскільки рішення суду від 20.05.2016 року не було скасоване, ніяким іншим рішенням яке набрало законної сили, воно не змінено повністю або частково, не має підстав для припинення його виконання.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позов, просили задовольнити та ухвалити відповідне рішення, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений відповідно до закону, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив відмовити в задоволенні позову.
Треті особи, буди у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не подавали.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 20.05.2016 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 03.08.2016 р., позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1000,00 грн. на місяць, починаючи з моменту подачі позову до суду, а саме з 09.02.2016 року та до припинення ОСОБА_3 навчання - 30.04.2019 року, але не більше як до досягнення нею 23 років - ІНФОРМАЦІЯ_2 (справа № 761/4643/16-ц).
Відповідно до довідки Київського індустріального коледжу Київського Національного університету будівництва та архітектури від 28.09.2017 року № 409 вбачається, що ОСОБА_3 дійсно була зарахована до ВСП Київський індустріальний коледж КНУБА, спеціальність 5.02020801 «Декоративно-прикладне мистецтво» на денне відділення 01.09.2015 року.
Згідно наказу № 18-навч. від 15.02.2016 року ОСОБА_3 була відрахована за власним бажанням.
Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості по аліментам за період з 09.02.2016 року - 31.10.2017 року, виданої Шевченківським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві 07.11.2017 р. за вих.№ 1260/16, згідно виконавчого листа № 761/4643/16-ц від 06.09.2016 року, який видано Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000,00 грн., щомісячно, починаючи з 09.02.2016 року і до припинення навчання 30.04.2019 року, але не більше як до досягнення 23 років.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає про безпідставне набуття відповідачем грошових коштів у вказаному розмірі та необхідність їх повернення на підставі ст. 1212 ЦК України.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує, що сам позивач визнає той факт, що не звертався з питанням про визнання свого обов'язку з оплати аліментів припиненим повністю або частково.
Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
За змістом положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються, зокрема, поясненнях учасників справи, їх представників.
Оскільки, достовірність зазначених обставин, а так само і добровільність їх визнання стороною позивача, перебувають поза обґрунтованим сумнівом суду, а відтак обставини щодо підтвердження позивачем про добровільну виплату аліментів, не підлягає доказуванню.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Виходячи із аналізу ст.1215 ЦК України обов'язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
В судовому засіданні достеменно встановлено, що позивач, перераховуючи кошти відповідачу, здійснював це в межах відкритого виконавчого провадження щодо примусового виконання виконовчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , питання про звільнення від сплати аліментів після відрахування ОСОБА_3 з вищого навчального закладу в установленому законом порядку не ставив та з відповідним позовом не звертався.
Вказані обставини дають суду підстави вважати, що за таких обстави відсутні підстави для задоволення позовних вимог стягнення коштів в розмірі 19 793,11 грн.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та такими, що не засновані на законі.
На підставі викладеного, ст.ст.1212, 1215 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
В позові ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), треті особи: ОСОБА_3 , Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві про стягнення безпідставно набутих коштів - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова