печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57543/20-к
31 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.02.2017 року у справі №757/6049/17-к в рамках кримінального провадження № 42014110200000022 від 26.06.2014 року, -
До провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 року накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2017 року у справі №757/6049/17-к
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.
У судове засідання особа, яка звернулася із клопотанням не з'явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим управлінням прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014110200000022 від 26.06.2014 року за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Києво-Святошинської районної державної адміністрації, що спричинило тяжкі наслідки.
Ухвалою слідчого судді від 02.02.2017 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, а саме на земельні ділянки.
Метою вказаного арешту слідчий зазначив, що з метою забезпечення у майбутньому цивільного позову на загальну суму завданої шкоди державним та громадським інтересам, яка складає 913 836 гривень, виникла необхідність на час досудового розслідування накласти арешт на земельні ділянки з вищезазначеними кадастровими номерами.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту, погодився з доводами слідчого, задовольнивши його.
Обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністратив не правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, заявники будучи належним чином повідомленим про розгляд клопотання, не з'явлився у судове засідання, про причини неявки не повідомили суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду клопотання, заявлені ОСОБА_3 , вимоги не підтримуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 138, 174 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 02.02.2017 року у справі №757/6049/17-к в рамках кримінального провадження № 42014110200000022 від 26.06.2014 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1