Справа № 755/18954/18
"17" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.
за участю секретаря - Передрій І.В.
учасники справи:
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Греков М.Г.
представник відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Бокач І.П.,
представник третьої особи ТОВ «Комфорт-Таун» - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун», ОСОБА_3 , про відновлення становища, яке існувало до порушення (приведення фасаду будинку до попереднього перед переплануванням стану відповідно до проекту),-
До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_2 про відновлення становища, яке існувало до порушення (приведення фасаду будинку до попереднього перед переплануванням стану відповідно до проекту).
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд зобов'язати відповідача привести фасад будинку (корпусу) АДРЕСА_1 , приміщення 4-424 у відповідності до проекту стадія Р «Житлово-офісний торговельний комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення, з підземними та наземними паркінгами на АДРЕСА_2 », будівельна адреса будинку АДРЕСА_3 , розробленого ТОВ «Архіматика»: висоту віконних отворів у відповідність до аркушів проекту «Фасади У-А; У-Р (6)» М 1:1200.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . В січні 2018 року власниками квартир вказаного будинку було помічено факт наскрізного прорізання невстановленими особами фасаду будинку для улаштування окремої вхідної групи до квартири АДРЕСА_5 . Позивач вважає, що діями відповідача порушуються його права, як співвласника багатоквартирного будинку, а також права інших співвласників. Житловий комплекс по АДРЕСА_2 знаходиться на балансі ТОВ «Комфорт-Таун», яке здійснює його експлуатацію та утримання. 26 січня 2018 року ТОВ «Комфорт-Таун» було складено акт про пошкодження, в якому зафіксовано факт демонтажу віконного блоку і прорізу в фасаді будинку. Комісією встановлено необхідність відновити віконний блок та фасад за кошти власника квартири АДРЕСА_5 . Зі слів представника ТОВ «Комфорт-Таун» відповідач відмовився від підписання вказаного акту. 29 січня 2018 року ТОВ «Комфорт-Таун» було направлено вимогу на адресу відповідача, в якій повідомлено про порушення законодавства України в сфері утримання житлового будинку та прибудинкової території, а саме: самовільно демонтовано віконний блок і зроблено проріз у фасаді будинку, що призвело до порушення благоустрою, санітарних та пожежних правил та вимог житлового і містобудівного законодавства України. У вимозі зазначалось про необхідність припинення порушень та їх усунення. Відповідачем вказану вимогу проігноровано.
ТОВ «Комфорт-Таун» були надані позивачу копії витягу з проектної документації. З аналізу витягу із проектної документації позивачем зроблено висновки, що по фасаду висота віконного отвору була збільшена відповідачем за рахунок прорізання зовнішніх стін будинку. Відповідно до листа Київмістобудування КМДА від 19 лютого 2018 року №055-2384, містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції квартири АДРЕСА_5 не надавались. Отже, дії відповідача стосовно прорізання фасаду будинку для влаштування окремої вхідної групи є незаконними та такими, що порушують права інших співвласників квартир і нежитлових приміщень будинку. Крім того, листом Департаменту з питань державного архітектурного будівельного контролю міста Києва від 12 жовтня 2018 року №073-11-2605/4-2155 повідомлено, що наказом Департаменту
від 09 жовтня 2018 року №290 скасовано право на початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 від 17 жовтня 2017 року №КВ061172900821, а також скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 від 15 грудня 2017 року №КВ141173491763. Листом від 12 листопада 2018 року позивач повідомив відповідача про необхідність усунути пошкодження, зазначені в акті та вимозі, у строк до 22 листопада 2018 року. На вказаний лист відповідач не відповів та порушення не усунув.
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Астахової О.О. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2018 року. (а.с.21)
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 29 січня 2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання. (а.с.27)
06 березня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Грековим М.Г. до суду подано додаткові пояснення по суті позовної заяви, в яких зазначено, що огороджувальна конструкція будинку (фактично - стіна) є спільною сумісною власністю всіх власників квартир в багатоквартирному будинку без визначення частки кожного співвласника в натурі. (а.с.123)
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
10 березня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бокача І.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначено, що позивач не навів, які саме його права порушив відповідач. В позові, крім загальних фраз, не зазначено, які саме права позивача як співвласника будинку порушені відповідачем. Твердження позивача про те, що відповідач здійснив ремонт (реконструкцію) спірного приміщення з порушенням чинного законодавства не відповідають дійсності, оскільки ремонт у спірному приміщенні було проведено з дотриманням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою КМУ від 13 квітня 2011 року та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №461. Відповідно до вказаних нормативних актів ОСОБА_3 було подано та зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 від 17 жовтня 2017 року №КВ061172900821 та зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 від 15 грудня
2017 року №КВ141173491763. Посилання позивача на лист ТОВ «Комфорт-Таун»
від 29 січня 2918 року не є належним доказом, оскільки на цю дату дозвільні документи були чинними. Після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, в зв'язку з чим оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законом інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва про право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об'єкта нерухомості до самочинного. 28 липня 2018 року зареєстровано зміну об'єкту нерухомості з квартири на нежитлове приміщення. Також зазначено, що нежитлове приміщення це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.(а.с.92-96)
Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду м.Києва №302 від 21 травня 2020 року, відповідно до пункту 19 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 7.54 розділу VII Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи. (а.с.124)
Дану справу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 21 травня 2020 року. (а.с.125)
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 25 травня 2020 року дану справу прийнято до провадження судді Гаврилової О.В., постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун». (а.с.126-127)
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 17 серпня 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 . (а.с.150-151)
23 листопада 2020 року від представника третьої особи ТОВ «Комфорт-Таун» - Соколова А.І. надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що ТОВ «Комфорт-Таун» підтримує вимоги позивача в повному обсязі. Згідно пояснень, товариство здійснює утримання Житлового комплексу «Комфорт-Таун», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 . Зазначено, що на даний час співвласниками будинку не ухвалено рішення щодо внесення змін до загального майна (фасаду) в частині несучих, огороджувальних та несуче-огороджувальних конструкцій будинку. Відповідачем та залученою третьою особою не прийняті заходи щодо організації зборів співвласників, що є підставою вважати нехтуванням правами позивача та інших співвласників будинку. Крім того, організація окремого виходу з квартири та облаштування в подальшому нежитлового приміщення з цільовим призначенням магазин, офіс тощо збільшить навантаження на житлово-комунальні мережі будинку та витрати на утримання житлового комплексу. При цьому, рішення співвласників та дозвіл експлуатуючої організації, яким надається право на зміну та/або реконструкцію фасаду, є основним документом (дозволом) на проведення відповідних робіт. (а.с.164-166)
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 18 травня 2021 року закінчено підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.222-223)
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Греков М.Г. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, надав пояснення аналогічні доводам, наведеним у позові та письмових поясненнях.
Представник відповідача ОСОБА_2 , який також є представником третьої особи ОСОБА_3 , - адвокат Бокач І.П. в судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити та надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у відзиві.
Після виступу представників сторін з вступним словом представник позивача заявив клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви з метою отримання та надання до суду витягу з реєстру про реєстрацію за позивачем права власності на квартиру.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 17 серпня 2021 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні на підставі положень ч.ч. 2, 4, 8 ст. 83 ЦПК України.
Представник третьої особи ТОВ «Комфорт-Таун» в судове засідання не з'явився.
Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 22 серпня 2017 року за ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 . (а.с.61)
В жовтні 2017 року ОСОБА_3 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), щодо реконструкції квартири
АДРЕСА_5 під магазин непродовольчих та продовольчих товарів №КВ061172900821. (а.с.113-116)
В грудні 2017 року ОСОБА_3 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), щодо реконструкції квартири АДРЕСА_5 №КВ141173491763 . (а.с.117-122)
26 січня 2018 року комісією ТОВ «Комфорт-Таун» складено акт про залиття, аварію, пошкодження, про те, що власник квартири АДРЕСА_5 демонтував віконний блок та зробив проріз у фасаді будинку (а.с.15), проведення такої реконструкції не заперечується стороною відповідача.
29 січня 2018 року ТОВ «Комфорт-Таун» складено вимогу, адресовану ОСОБА_3 , в якій повідомлялось про самовільне, без дозвільної документації, влаштування нею окремого входу до квартири та вимагалось негайне припинення порушення. (а.с.16)
Відповідачем ОСОБА_2 право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 4-424 набуто на підставі договору дарування від 28 липня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №1824 (а.с.111-112), що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. (а.с.4)
Листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 жовтня 2018 року №073-11-2605/4-2155, серед іншого, повідомлено позивача ОСОБА_1 , що Департамент наказом від 09 жовтня 2018 року №290 скасував право на початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 під магазин непродовольчих та продовольчих товарів» за адресою: АДРЕСА_2 від 17 жовтня
2017 року №КВ061172900821 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_5 від 15 грудня
2017 року №КВ141173491763. (а.с.11-12)
13 листопада 2018 року позивач направив відповідачу за адресою місцезнаходження вищевказаного нерухомого майна лист, яким інформував про необхідність усунути пошкодження, зазначені в акті та вимозі, у строк до 22 листопада 2018 року. (а.с.13)
Пунктом 1.4.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 р. N76, передбачено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
За приписами ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Статями 7, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Порядок ухвалення рішення співвласниками багатоквартирного будинку передбачається ст. 10 вказаного Закону.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.
Відповідно до п. 8.14 ДБН В.3.2.-2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна носити системний характер, єдиний для всього будинку. При проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення і скління існуючих балконів і лоджій, улаштування нових і розширення існуючих балконів і скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконів прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей.
Згідно із п. 11.7 ДБН В.3.2.-2-2-2009 при проектуванні реконструкції і капітального ремонту житлових будинків слід складати перелік проектних рішень, які є обґрунтованими відхиленнями від обов'язкових вимог НД у частині пожежної безпеки, які мають бути погоджені з органами державного пожежного нагляду у порядку, передбаченому НАПБ Б.02.014.
Пункт 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N45, визначає право власників, наймачів (орендарів) приміщень житлових будинків на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Відповідно положень ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 без погодження з
ТОВ «Комфорт-Таун», без згоди співвласників квартир будинку
АДРЕСА_1 та в порушення вимог п. 8.14 ДБН В.3.2.-2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» розпочато будівельні роботи, що полягають у зміні фасадного виду будинку та облаштування окремого входу, що суперечить нормам чинного законодавства.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав, як співвласника будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Це положення визначено й ч. 1 ст. 15 ЦК України.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.
В пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року за № 14 роз'яснено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 8 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Наведені норми цивільного процесуального законодавства зобов'язують позивача подати до суду докази разом із позовною заявою або відповіддю на відзив у строки встановлені законом та судом. В даному ж випадку позивачем не було долучено до позовної заяви доказів на підтвердження викладених у позові обставин щодо належності йому на праві власності квартири або нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , як і вмотивованого повідомлення про неможливість подання таких доказів у встановлений законом строк.
При цьому суд зауважує, що подання доказів після початку розгляду справи по суті на надання сторонами пояснень, за відсутності підстав для поновлення строків на подання таких доказів, призвело б до порушення принципів змагальності та рівності сторін перед законом та судом.
Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, письмових та усних поясненнях, суд зазначає, що у п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року (заява №63566/00) «Пронін проти України» (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року) зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що їх регулюють, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун», ОСОБА_3 , про відновлення становища, яке існувало до порушення (приведення фасаду будинку до попереднього перед переплануванням стану відповідно до проекту), у зв'язку з недоведеністю позивачем порушення його прав, як співвласника житлового будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 15, 16, 382, 383 Цивільного кодексу України, статтями 7, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволені позову ОСОБА_4 (вказане в позовній заяві місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, ЄДРПОУ 37652914), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про відновлення становища, яке існувало до порушення (приведення фасаду будинку до попереднього перед переплануванням стану відповідно до проекту) - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст рішення суду складено 27 серпня 2021 року.
Суддя: