Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/4716/19
1-кп/357/10/21
"30" серпня 2021 р. м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 в ході розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувального акта відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2 КК України
На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2 КК України. Обвинувачений тримається під вартою, строк дії попередньої ухвали суду збігає 07 вересня 2021 р.
Завершити судовий розгляд кримінального провадження до зазначеної дати не представляється можливим з поважної причини, оскільки обвинуваченого не своєчасно було доставлено до суду, а також зазначення ОСОБА_4 суду що він не готовий сьогодні до його допиту через те, що щойно доставлений із СІЗО і втомився.
Відповідно до ст. 331 КПК України на обговорення учасників судового засідання винесено питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого.
Прокурор вважає відносно обвинуваченого слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів. При цьому зазначив, що він обвинувачується у вчиненні двох злочинів, раніше судимий, переховувався від суду, відносно нього продовжують існувати ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при застосуванні запобіжного заходу. Інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку і виконання обов'язків.
Обвинувачений, захисник заперечують проти клопотання прокурора, просять не продовжувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Просять змінити запобіжний захід на домашній арешт. При цьому зазначили, що він тривалий час утримується під вартою, має пристарілу матір, якою бажає опікуватися. Не має наміру ухилятися від суду.
Вислухавши учасників судового засідання суд вважає відносно обвинуваченого ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він згідно обвинувального акта раніше неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, він обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, один із яких віднесений до категорії тяжких. Він не має міцних соціальних зв'язків у м. Біла Церква, а ті, що є не є стримуючим фактором його поведінки. Згідно обвинувального акта відносно ОСОБА_4 за ст. 185 ч.2 КК України, він обвинувачується у вчиненні вказаного злочину, у період коли обвинувальний акт відносно нього за ст. 186 ч.2 КК України перебував на розгляді суду, і ОСОБА_4 не прибував на судові засідання без поважної причини. Судом постановлялись ухвали про його привід, він оголошувався у розшук. Суду зазначене дає достатні підстави виснувати, що відносно ОСОБА_4 продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, недостатність застосування стосовно нього більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти зазначеним існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів.
Суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 із тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою обвинуваченого, не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Суд враховує вагомість доказів наданих стороною обвинувачення в обґрунтування висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, які дослідженні судом.
Обвинуваченим не надані суду докази, які спростовують існування вищезазначених ризиків стосовно ОСОБА_4 .
Суду не надані будь-які нові докази, документи, які б могли вплинути на зменшення чи зникнення зазначених ризиків стосовно ОСОБА_4 . Не надано також будь-які документи, які б давали підставу вважати, що ОСОБА_4 не може утримуватися під вартою за станом злорров'я.
Суд визнає, що справжні інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченого ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,331,350,371,372 КПК України, суд,
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, до 28 жовтня 2021 р.
У задоволенні клопотання обвинуваченого, захисника про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 395 КПК України до Київського апеляційного суду.
Суддя Білоцерківського міськрайонного судуОСОБА_1