Справа № 420/10123/21
30 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» (вул. Г.Швигіна,3, м. Одеса, 65059) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Крмісія ГУ ДПС), Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ДПС), в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 20.04.2021 року №2583339/40711890 ухвалене комісією регіонального рівня - з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області;
- визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 01.06.2021р №24365/40711890/2, ухвалене комісією центрального рівня - з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: розрахунок коригування №2 від 17.03.2021 до податкової накладної №13 від 15.03.2021 р, поданий ТОВ «ІНТВАЙС» за датою подання.
Позивач зазначив, що під час здійснення господарської діяльності ним, як Експедитором 05.03.2021 року укладено Договір №СТ05032021 транспортно-експедиторського обслуговування з ТОВ «Скайтранс», як Клієнтом. 15.03.2021 року ним, як експедитором сформовано податкову накладну №13 на суму 53 916, 00 грн (в т.ч. податок на додану вартість 8 986, 00 грн) та засобами телекомунікаційного зв'язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до квитанції № 1 - Документ прийнято (реєстраційний номер документа - 9068326280).
17.03.2021 року направлено розрахунок коригування №2 до податкової накладної №13 від 15.03.2021 року.
Фіскальною службою, згідно з квитанцією від 08.04.2021 р., реєстрацію податкової накладної було зупинено з підстав її відповідності вимогам п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів.
ТОВ «ІНТВАЙС» з метою спростування наявності відповідності господарської операції даному пункту 19.04.2021р було надіслано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по розрахунку коригування №2 від 17.03.2021 року.
Проте рішенням комісії регіонального рівня прийняте оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №2 від 17.03.2021 року податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2021 року №2583339/40711890 було відмовлено в реєстрації розрахунку коригування №2 від 17.03.2021 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Позивач вказує, що він не погоджуючись з даним рішенням подав скаргу від 20.04.2021 року, проте за результатами її розгляду Комісією центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 01.06.2021р №24365/40711890/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, визначено: ненадання платником податку копій документів. Позивач вважає рішення відповідача неправомірними, оскільки ним були надані письмові пояснення та копії документів, які повністю розкривають зміст та обсяг господарської операції та дають змогу відслідкувати суть та порядок надання послуг, не мають дефекту форми, змісту або походження.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.
Таким чином, мотивація оскаржуваних рішення не узгоджується із презумпцією правомірності рішень/дій платника податків у відповідності до пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 ПКУ, приписів ст. 77 КАС України щодо покладення обов'язку доказування на податковий орган при вирішенні спорів, та відповідною практикою Європейського суду з прав людини, а також із вимогами принципів правової визначеності та передбачуваності.
Посилаючись на п.19 Порядку №1246, позивач вважає, що ефективним способом захисту його прав буде зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування №2 від 17.03.2021 до податкової накладної № 13 від 15.03.2021 р., поданий ТОВ «ІНТВАЙС» за датою подання.
Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної. Також відповідно неправомірно не задоволена скарга позивача комісією центрального рівня, рішення якої також не відповідає критеріям акту індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Позивач звертає увагу на те, що рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної не містять чіткої підстави його прийняття, оскільки не вказано, конкретних документів, які необхідно надати платнику податків та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, в зв'язку з чим є необґрунтованим та не законним.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18.06.2021 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 30.08.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Представником відповідачів ГУ ДПС, ДПС надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація вищевказаного розрахунку коригування зупинена, оскільки сума компенсації вартості товару/послуги 52.29, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної. Позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1 від 19.04.2021 року
Представник відповідачів звертає увагу на те, що позивачем в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій також не було надано жодного бухгалтерського документа (наприклад, оборотно - сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, ЗО, 31, 36, 66, 90, 93 тощо), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети).
Представник вважає, що Комісією регіонального рівні прийняте правомірне рішення від 20.04.2021 №2583339/40711890 у зв'язку із тим, що позивачем не подано документи, передбачені п. 5 Порядку №520.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення комісії ДПС України від 01.06.2021 року №24365/40711890/2, то представник відповідачів вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися, зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Однак, в даному випадку оскаржуване рішення ДПС від 01.06.2021 року №24365/40711890/2, яким залишено скаргу ТОВ «ІНТВАЙС» без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня від 20.04.2021 №2583339/40711890 про відмову у реєстрації розрахунку корегування в ЄРПН без змін не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №2 від 17.03.2021.
Також представник відповідача вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасним, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ ДПС в Одеській області повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому вказує, що твердження відповідача у відзиві на позов, що ТОВ «ІНТВАЙС» не було надано первинних документів які б підтверджували господарських операцій з ТОВ «СКАЙТРАНС» є необґрунтованим, оскільки визначення «первинний документ» міститься у двох нормативно-правових актах: Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. № 88.
Так, відповідно до абз. 11 ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Із викладеного вбачається, що закон не містить ні вичерпного ні орієнтованого переліку первинних документів щодо певної господарської операції.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Позивачем 19.04.2021р було надіслано повідомлення №1 про надання пояснень та копій документів, які містять відомості про господарські операції, та є первинними відповідно до положень діючого законодавства.
Тобто ТОВ «ІНТВАЙС» надало Відповідачу первинні документи, які в повному обсязі відображають господарські операції між позивачем та ТОВ «СКАЙТРАНС», а законодавство України не містить ні вичерпного ні орієнтованого переліку первинних документів щодо певної господарської операції.
Представник позивача ще раз звертає увагу на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної податковим органом не вказаний конкретний перелік документів, який платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи надані платником складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
Відповідач стверджує, що підтвердженням господарських операцій між ТОВ «ІНТВАЙС» та «ТОВ «СКАЙТРАНС» можуть бути лише оборотно-сальдові відомості, аналізів або карток по субрахункам 10,15, ЗО, 31, 36, 66, 90, 93 та плану рахунків бухгалтерського обліку, які позивачем не надавались. Потрібно зазначити, що одне зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.
Представник позивача також вказує, що не відповідає дійсності твердження відповідача у відзиві на позов, що сума компенсації вартості товару/послуг 52.29, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару.
Основний вид діяльності підприємства -транспортно-експедиторське обслуговування . Код КВЕД 52.29 (інша допоміжна діяльність у сфері транспорту).
За договором транспортного експедирування одна сторона (Експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (Клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України, ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004р. №1955). У разі надання Експедитором послуг із залученням третіх осіб (Перевізників) між ним і Клієнтом виникають відносини комісії /доручення,/ отже, при оподаткуванні ПДВ потрібно керуватися "посередницькими" правилами, передбаченими п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України, а саме: передача товарів / послуг в межах посередницьких договорів вважається їх постачанням. При цьому дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту Експедитора визначається за правилом першої події . ТОВ" ІНТВАЙС" надає послуги з організації перевезень вантажів, згідно з тарифами Укрзалізниці. ТОВ "СКАЙТРАНС" код 39268578; ПІН 392685715516, згідно Договору транспортно-експедиторського обслуговування №0105032021 від "05" березня 2021р. В межах Договору Експедитор ТОВ" ІНТВАЙС" виконував послуги із залученням третіх осіб (Перевізників) . Перевізник "АТ" Українська Залізниця", Філія "ЄРЦ" залізничних перевезень" ПІН 400758126555,ф.№586. Код КВЕД 49.20 залізничні послуги.
Також на думку представника позивача є безпідставним твердження відповідача, що рішення ДПС від 01.06.2021р. №24365/40711890/2, прийняте за результатами розгляду скарги ТОВ «ІНТВАЙС», в порядку та строки, встановлені законодавством та не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача та не позбавляє можливості реалізувати належне ТОВ «ІНТВАЙС» право.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «ІНТВАЙС» є юридичною особою, зареєстровано 03.08.2016 року,перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником ПДВ. Основний вид економічної діяльності: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний).
У процесі здійснення господарської діяльності позивач - ТОВ «ІНТВАЙС», як Експедитором 05.03.2021 року було укладено Договір №СТ05032021 транспортно-експедиторського обслуговування з Товариством з обмеженою відповідальністю «Скайтранс», як Клієнтом. Відповідно до умов договору Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе обов'язки від свого імені та за рахунок Клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортно-експедиторського обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта залізничним, а також іншими видами транспорту (автомобільним, морським, авіа) по території України, країн СНД та інших держав. А Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити послуги в сумі, узгодженій сторонами в Заявці на перевезення. Клієнт здійснює оплату в розмірі заявленого обсягу перевезення вантажів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Експедитора на підставі виставлених рахунків протягом 5 днів з моменту отримання рахунку, акту наданих послуг, якщо інший порядок та термін оплати не узгоджений сторонами додатково. За фактом виконання доручення сторони підписують Акт наданих послуг (а.с.134-142).
На виконання умов договору ТОВ «Скайтранс» за організацію перевезення вантажів платіжним дорученням №193 від 15.03.2021 року перерахувало позивачу 53916,00грн, в т.ч. ПДВ 8986,00грн.
15.03.2021 року позивач, як експедитор, сформовав податкову накладну №13 на суму 53 916, 00 грн (в т.ч. податок на додану вартість 8 986, 00 грн) та засобами телекомунікаційного зв'язку подав її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.13).
Відповідно до квитанції №1 документ доставлено до центрального рівня ДПС 30.03.2021 року 16.27год. В квитанції зазначено, що документ прийнято (реєстраційний номер документа - 9068326280).
17.03.2021 року позивачем складено розрахунок коригування №2 до податкової накладної №13 від 15.03.2021 року(а.с.15), в якому зазначено корегування ціни постачання - 43226,33грн, у тому числі ПДВ - 8645,27 (а.с.15).
Згідно з квитанцією від 08.04.2021 року - Документ прийнято. Реєстрація зупинена з підстав відповідності операції п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів.
Позивачем направлено повідомлення №1 від 19.04.2021 року про подання пояснень та копії документів (а.с.17- 27).
Проте Комісія ГУ ДПС прийняла рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №2 від 17.03.2021 року у з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Позивач не погоджуючись з даним рішенням подав скаргу від 20.04.2021 року до Комісії ДПС, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 01.06.2021 р. №24365/40711890/2 про залишення скарги без задоволення та рішення Комісії ГУ ДПС без змін.
Позивач вважає вказані рішення протиправними та звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.
За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформована 15.03.2021 року податкову накладну №13 на суму 53 916, 00 грн. (в т.ч. податок на додану вартість 8 986, 00 грн) та засобами телекомунікаційного зв'язку подав її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.03.2021 року.
17.03.2021 року позивачем складено розрахунок коригування №2 до податкової накладної №13 від 15.03.2021 року, якій направлений 08.04.2021 року на реєстрацію, проте позивач отримав квитанцію від 08.04.2021 року - Документ прийнято. Реєстрація зупинена з підстав відповідності операції п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів.
Позивачем направлено повідомлення №1 від 19.04.2021 року про подання пояснень та копії документів (а.с.17- 27).
ТОВ «ІНТВАЙС» з метою спростування наявності відповідності господарської операції даному пункту 19.04.2021 р. було надіслано повідомлення М1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по розрахунку коригування №2 від 17.03.2021 р., а саме:- рішення засновника від 19.02.2021; - наказ № 9 від 19.02.2021; - пояснювальна записка № 1 від 07.05.2021; - договір від 05.03.2021 р. №СТ05032021, укладений з ТОВ «СКАЙТРАНС»; -Акт № 5 від 17.03.2021 року виконаних робіт за березень 2021 до Договору №СТ05032021 від 05.03.2021; - Додаток №1 до Акту №5 від 17.03.2021 виконаних робіт за березень 2021 до Договору №СТ05032021 від 05.03.2021; -платіжне доручення №193 від 15.03.2021; - договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, укладений з АТ «Українська залізниця»;-повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-40711890/2020-0002 від 01.06.2020; - накладна СМГС №32546723; - накладна СМГС №32546731.
Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.7, п.8 Порядку №1165, разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.
Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).
Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.
Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Посилання представника відповідачів, що рішення відповідає встановленим п.10,11.Порядку №1165 вимогам до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної суд оцінює критично та вважає обґрунтованими доводи позивача, що Комісія як суб'єкт владних повноважень повинна вказувати конкретний перелік необхідних їй документів для вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної.
Судом встановлено, що реєстрація розрахунку корегування до податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкових накладних, дослідження наданих документів та прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав неповноти надання документів не є правомірними. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних підлягають задоволенню.
Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації розрахунку корегування та підтверджують реальність господарської діяльності позивача, у тому числі господарської операції за здійсненням якої поданий розрахунок корегування податкової накладної.
Копії документів, які були надані до Комісії на підтвердження здійснення господарської операції, надані до позову та досліджені судом. Вказані документи відповідають вимога гам законодавства щодо їх складання, що не спростовується у відзиві на позов.
Представник відповідача у відзиві зауважив, що позивачем не були надані в підтвердження реальності відображених у податковій накладній господарських операцій також жодного бухгалтерського документа, зокрема оборотно - сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків , які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства .
Суд критично оцінює вказані доводи представника відповідача з огляду на те, що у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку корегування ПН не наведено будь-якого переліку документів, які позивачу необхідно надати. Крім того, представник як суб'єкт владних повноважень, якій повинен довести правомірність прийнятого рішення, не навів жодного доводу щодо невідповідності наданих документів вимогам законодавства, а також мотивів, з яких вони не підтверджують здійснення господарської операції.
Не спроможним суд вважає посилання представника відповідача, що в квитанції про зупинення податкової накладної зазначається лише пропозиція надати документи у підтвердження операція, а обов'язком довести реальність операції и підтвердити їх документами лежить на платнику податків.
Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів їх прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.
Всупереч вимогам ч.2 ст. 77 КАС України представники відповідачів не спростували належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надалі жодного доказу, що господарські операції не здійснювались, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.
Факт зупинення реєстрації податкових накладних та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.
Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими.
Не зазначення документів в квитанції про зупинення розрахунку корегування ПН, які необхідно подати платнику податків для його реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати ці документи, навести свої аргументи. На думку самого позивача він надав достатні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та підтверджують наявність підстав для реєстрації розрахунку корегування податкової накладної.
Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов'язання ДПСУ зареєструвати розрахунок корегування розрахунок коригування №2 від 17.03.2021 до податкової накладної № 13 від 15.03.2021 року в ЄРПН датою подання для реєстрації в ЄРПН .
Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПСУ провести реєстрацію розрахунку корегування до податкової накладної в ЄРПН.
Такий спосіб захисту про зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Також з урахуванням встановлених обставин суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 01.06.2021 р. №24365/40711890/2, ухвалене комісією центрального рівня - з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України.
При цьому суд враховує, що вказане рішення також не відповідає ознакам акту індивідуальної дії щодо його вмотивованості, оскільки в ньому зазначено лише про залишення скарги без задоволення.
При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що рішення Комісії ДПС України не підлягає скасуванню, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним винесене раніше рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування №2 від 17.03.2021, а обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
С підстав того, що вказаним рішенням залишене без змін рішення Комісії регіонального рівня, яке визнано судом протиправним, воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню як неправомірне та не вмотивоване.
Крім того, право на оскарження рішень Комісії прямо встановлено Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165. Згідно зі п.17 вказаного Порядку рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст.56 Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4540,00 грн - за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Одеській області.
Щодо витрат на правничу допомогу представник позивача зазначив, що остаточно вони будуть розраховані та повідомлені суду. Станом на час прийняття рішення по справі такі відомості не надійшли, що не перешкоджає вирішенню вказаного питання після прийняття рішення по суті у відповідності до ст.252 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» (вул. Г.Швигіна,3, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 40711890) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2021 року №2583339/40711890 про відмову в реєстрації розрахунку корегування №2 до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати ухвалене Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2021 року №24365/40711890/2.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 17.03.2021 до податкової накладної №13 від 15.03.2021 року датою подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 4540,00 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва