30 серпня 2021 року Справа № 215/3529/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною, -
01.07.2021 року на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 03.06.2021р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла для розгляду позовна заява ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту насселення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 22.11.2019 р. вх. 3205, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст. ст. 3, 22, 144 Конституції України та зобов'язати прийняти рішення в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАСУ;
- визнання протиправною бездіяльності начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни, яка виявилася у порушенні встановленого порядку ст. ст. 46, 92 Конституції України та зобов'язати прийняти рішення в розумінні ст. 1 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії;
- визнання протиправною бездіяльності начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 22.11.2019 р. вх. 3205, яка виявилася у не підкоренні ст. ст. 21, 48 Конституції України та встановити наявність у неї компетенції призначити соціальну допомогу яка є основним джерелом існування і забезпечує рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., сплаченого у встановленому порядку та розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 р. надіслано позивачу на його адресу та отримано 17.08.2021 р.
Станом на 30.08.2021 року у суду відсутні докази виконання позивачем вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 р.
28.08.2021 р. позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання позивачем зазначено про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
До клопотання позивачем додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до якої позивачем отримано дохід: 1 квартал 2020 р. - 101,19 грн., 2 квартал 2020 р. - 101,19 грн., 3 квартал 2020 р. - 104,25 грн., 4 квартал 2020 р. - 24 017,37 грн.
Розглянувши клопотання позивача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Такі положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з положенням ст. 8 Закону України Закон України «Про судовий збір».
Так, згідно з чч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні наведених норм права відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.
При цьому, наведеною статтею передбачено право суду, а не обов'язок, щодо відстрочки, розстрочки або звільнення позивачів від сплати судового збору.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.
З наданих позивачем документів встановлено, що позивачем за 2020 рік отримано дохід в розмірі 24 324,00 грн.
Тобто, сума судового збору за подання даного позову не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (24 324,00 грн.*5%=1 216,20 грн.).
Проаналізувавши розмір доходу, отриманого позивачем у сукупності з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що дані обставини не позбавляють позивача можливості сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. у спосіб, визначений Законом України “Про судовий збір” та не є достатніми доказами на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, а, відповідно, і не є достатніми підставами для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до суду з урахуванням вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір” та ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими та задоволенню не підлягає.
Отже, недоліки позову не усунені позивачем у строк, встановлений судом, оскільки позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, або належних доказів на підтвердження обставин, що зумовлюють звільнення від сплати судового збору у даній справі.
Згідно з п. 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що станом на 30.08.2021 року вимоги суду, викладені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 р., не виконані, недоліки позову не усунені позивачем, суд вважає, що в даному випадку наявні всі передбачені законом умови для застосування наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позов слід повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни - повернути позивачу - ОСОБА_1 .
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук