Провадження № 11-кп/803/1728/21 Справа № 200/8652/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 серпня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018040640000764 за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2021 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Нижні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову змінити, та задовольнити цивільний позов Шевченківської районної у м. Дніпрі ради в інтересах ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_9 , стягнувши з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином - 200 000 грн.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що ОСОБА_11 є матір. ОСОБА_10 , з якою він проживав однією сім'єю.
Вказує на те, що злочинні дії ОСОБА_9 , які спричинили смерть ОСОБА_11 , стали наслідком непоправних змін у житті ОСОБА_10 та спричинили йому моральні страждання та моральну шкоду, яка полягає у переживаннях пов'язаних з неможливістю подальшого спілкування з матір'ю, неможливістю проживання у звичному для нього родинному середовищі, необхідністю проживати за межами родини, що ускладнюється станом здоров'я ОСОБА_10 , який є інвалідом ІІ групи з дитинства та потребує стороньої допомоги.
Зазначає, що висновок суду щодо відсутності доказів на підтвердження обставин викладених у цивільному позові про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 грн є помилковим, оскільки факт умисного заподіяння ОСОБА_9 смерті матері ОСОБА_10 - ОСОБА_11 встановлено вироком, який оскаржується, документи, які підтверджують факт смерті ОСОБА_11 та те, що вона є матір'ю ОСОБА_10 наявні в матеріалах провадження, а моральні страждання ОСОБА_10 не можуть бути підтверджені документально.
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2021 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років; також вирішено питання щодо речових доказів.
Цим же вироком цивільний позов Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, як орану опіки та піклування, з метою захисту прав неповнолітнього ОСОБА_10 , до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування шкоди заподіяної злочином - залишено без розгляду.
За обставин, викладених у вироку, обвинувачений ОСОБА_12 приблизно в період часу з 02.45 годин по 04.45 годин 19.03.2018 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи наодинці разом із ОСОБА_11 , за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , після спільного розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_11 , на ґрунті виниклого словесного конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_13 , з одного боку та ОСОБА_11 , з іншого боку, виникла сварка, під час якої, у обвинуваченого ОСОБА_14 , виник злочинний умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , з мотивів особистих раптово виниклих неприязних стосунків.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_12 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, і хоча не бажаючи смерті ОСОБА_11 , але свідомо припускаючи її настання, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 з мотивів особистих раптово виниклих неприязних стосунків, почав наносити удари руками та ногами у кількості не менше як 24, в область голови, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок потерпілої.
Своїми умисними, діями спрямованими на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_12 спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя у момент спричинення, та спричинили смерть ОСОБА_11 .
Заслухавши суддю-доповідача, представника потерпілого, яка підтримала вимоги своєї апеляційної скарги, прокурора, яка не заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги представника потерпілого та просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 128 КПК України: - особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; - цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною 1 ст. 129 КПК України, передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до вимог абзацу 7 п. 2 ч. 3 т. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Шевченківською районною у м. Дніпрі радою, як органом опіки та піклування, з метою захисту прав неповнолітнього ОСОБА_10 , до суду першої інстанції було подано позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином (а.п.36 т.2).
З вироку суду вбачається, що вказаний цивільний позов було залишено без розгляду з підстав відсутності будь-яких доказів на підтвердження викладених в ньому обставин.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції цивільний позов Шевченківської районної у м. Дніпрі ради взагалі не розглянув, про що свідчить відсутність у мотивувальній частині вироку вимог, передбачених абз. 7 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Окрім того, судом першої інстанції не враховано вимоги, передбачені ч.3 ст.129 КПК України, відповідно до яких суд залишає позов без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Колегія суддів позбавлена можливості винесення кінцевого рішення в частині цивільного позову у цьому кримінальному провадженні, оскільки судом першої інстанції цивільний позов Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, як органу опіки та піклування, взагалі не був розглянутий, чим було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілого підлягає частковому задоволенню, а вирок в частині вирішення цивільного позову Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, як орану опіки та піклування, з метою захисту прав неповнолітнього ОСОБА_10 , до обвинуваченого ОСОБА_9 , відповідно до п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 КПК України, підлягає скасуванню з призначенням в цій частині нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2021 року - задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2021 року щодо ОСОБА_9 в частині цивільного позову цивільного позивача Шевченківської районної у м. Дніпрі ради, як орану опіки та піклування, з метою захисту прав неповнолітнього ОСОБА_10 , до цивільного відповідача ОСОБА_9 - скасувати, в цій частині призначити новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4