справа №619/2855/21
провадження №2/619/1124/21
іменем України
25 серпня 2021 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
за участю:секретаря судового засіданняШемякіної І.О.
Справа № 619/2855/21
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: КП «Харківські теплові мережі»;
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов про стягнення заборгованості.
Стислий виклад позиції позивача.
14 червня 2021 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за опалення та гарячу воду у сумі 104 381,59 грн, 3% річних у сумі 1 787,08 грн, інфляційних втрат у сумі 4 142,17 грн. В обґрунтування позову КП «Харківські теплові мережі» вказало, що відповідач є споживачем КП «Харківські теплові мережі», отримує та користується послугами, однак в порушення вимог статей 68, 162 ЖК України, «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 за № 572, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, за надані послуги не сплачує в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості станом на 01.05.2021 в сумі 104 381,59 грн, що утворилась за період з 01.10.2010 по 30.04.2021.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
05 липня 2021 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 10 год 00 хв 25 серпня 2021 року. Також запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 16 серпня 2021 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 19 серпня 2021 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду в строк до 23 серпня 2021 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу місця реєстрації відповідача судом було направлена судова повістка разом з копіями відповідних документів, які були повернуті працівниками пошти у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачам вручена 24.07.2021.
Також судом, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач викликалася в судове засідання на 10 год 00 хв 25 серпня 2021 року через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було опубліковано 14 серпня 2021 року.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до довідки Солоницівської селищної ради від 05.05.2021 № 1843 наданої КП «Жилкомсервіс» за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 .
Відповідно до відомості пронарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежа споживач ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за період з 10.2010 по 04.2021 має заборогованість у сумі 104 381,59 грн.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
За змістом статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24.06.2004 року визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 встановлено обов'язок споживача оплатити надані послуги.
Відповідно до абзацу 22 частини першої статті 1 Закону України № 2633-IV від 02.06.2005 «Про теплопостачання», теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення, здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання протягом року.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до вимог ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 року та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21.07.05 року № 630 (надалі Правила), споживач зобов'язаний вчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, встановленої законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Положення ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і зобов'язання виникають не тільки з основ передбачених законодавством, а також з дії громадян.
Такими діями відповідача є фактичне користування послугами, що надаються позивачем.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року № 6-2951цс15.
Ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами не передбачено випадків, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у цивільній справі № 334/2789/15-ц, викладеною у постанові від 27 лютого 2019 року.
Відповідачем не доведено, що КП «ХТМ» послуги теплопостачання за не надавало.
Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України однобічна відмова від виконання прийнятих зобов'язань не допускаються.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до довідки Солоницівської селищної ради від 05.05.2021 № 1843 наданої КП «Жилкомсервіс» за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_1 .
Тобто відповідач перебуває у фактичних договірних відносинах з КП «Харківські теплові мережі».
Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, судом установлено, що позивачем надавалися послуги з теплопостачання та постачання гарячої води у період з 01.10.2010 по 30.04.2021, та у зв'язку із невиконанням обов'язку останнього по оплаті наданих послуг утворилася заборгованість у розмірі 104 381,59 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 787,08 грн та інфляціїні втрати у сумі 4 142,17 грн.
Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за опалення та гарячу воду у сумі 104 381,59 грн, 3% річних у сумі 1 787,08 грн, інфляційних втрат у сумі 4 142,17 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Згідно з п. 15.5 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354, п. 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду у сумі 104 381,59 грн, 3% річних у сумі 1 787,08 грн, інфляційних втрат у сумі 4 142,17 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: КП «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ЄДРПОУ 31557119.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 30 серпня 2021 року.
Суддя Є. А. Болибок