Справа №419/1791/21
Провадження №2-о/430/212/21
30 серпня 2021 року смт. Станиця Луганська
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 поданої, представником - адвокатом Шепель Мариною Володимирівною, заінтересована особа - Міністерство освіти та науки України, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
Представник - адвокат Шепель М.В. звернулась до Станично-Луганського районного суду Луганської області в інтересах ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Вивчивши матеріали заяви, судом встановлено, що вона не може бути прийнята судом, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Статтею 318 ЦПК України визначено, що у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї документів представник - адвокат Шепель М.В. звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт, що має для ОСОБА_1 юридичне значення, а саме - факт належності атестату серії №7294, заповненої на ім'я заявника 20.07.1973 року. При цьому зі змісту заяви слідує, що заявник відповідно до паспорта громадянина України -« ОСОБА_1 », а атестат за №7294 заповнений на ім'я « ОСОБА_2 », таким чином при заповнені атестату в прізвищі друга літера «а», тому на думку, наявна невідповідність в одну літеру в написанні його прізвища українською мовою. У зв'язку з вищенаведеним, представник заявника вважає, що в майбутньому, при зверненні до Пенсійного Фонду для призначення пенсії, або настанні інших будь-яких фактів чи подій, які не залежать від заявника у останнього можуть виникнути складнощі у разі пред'явлення зазначеного атестату до відповідних органів, підприємств чи установ.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення фактів, що має юридичне значення, важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
З поданої представником заявника - адвокатом Шепель М.В. заяви, вбачається, що вона зазначає заінтересованою особою Міністерство освіти та науки України, але в поданій заяві не обґрунтовано, яким чином встановлення даного факту буде впливати на права і обов'язки вказаної заінтересованої особи. Крім того в поданій заяві зазначено, що для встановлення факту належності атестату №7294, потрібно визнати помилково записаною лише одну літеру «а» у прізвищі заявника, але з наданої копії атестату вбачається, що сьома літера прізвища заявника зазначена як «и», а згідно паспорту громадянина прізвище заявника « ОСОБА_3 ».
Таким чином, представником заявника, в порушення вимог ст. 318 ЦПК України належним чином не викладений зміст заяви, а саме з якою метою заявнику необхідно встановлення цього факту, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт (запити до закладів, які можуть бути правонаступником, до архівних установ тощо) та докази обставини, якими представник заявника обґрунтовує вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя, також, звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
На підставі вищевикладеного, заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 поданої, представником - адвокатом Шепель Мариною Володимирівною, заінтересована особа - Міністерство освіти та науки України, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху.
Надати заявнику для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява буде повернута.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.П. Дьоміна