Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
28 серпня 2021 року Справа № 520/10062/21
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов Слобожанської митниці Держмитслужби про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду у справі №520/10062/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "АГРОТРЕЙД" (вул. Олександра Шпейєра, буд. 131, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 37682048) до Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958, вул. Короленко, буд. 16-Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправним та скасування рішень і картки відмови, -
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "АГРОТРЕЙД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/001576/2 від 19.08.2020;
- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807170/2020/00920, видану Слобожанською митницею Держмитслужби.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/10062/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "АГРОТРЕЙД" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень і картки відмови.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2021 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "АГРОТРЕЙД" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень і картки відмови - без руху.
Крім того, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТК "АГРОТРЕЙД" десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
05.08.2021 від представника позивача надійшло клопотання про продовження провадження по справі, у якому зазначає, що у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 по справі №826/17509/16 вказується, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, згідно якої митна вартість, скоригована відповідним рішенням, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України в її системному тлумаченні зі статтями 49-50 Митного кодексу України, похідним для числового виразу податкового зобов'язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до бюджету. Відтак, безпідставними є застосування загального строку звернення до суду в межах спірних правовідносин, в той час застосуванню підлягає строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, тобто 1095 днів.
Вирішуючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина 2 статті 44 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом, або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд відзначає, що сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.
Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Предметом оскарження у цій справі є рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/001576/2 від 19.08.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807170/2020/00920, видану Слобожанською митницею Держмитслужби.
За змістом частини першої, пункту першого частини другої статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Предметом оскарження є: 1) рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
Відповідно до частини першої статті 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Враховуючи те, що позивач у цій справі оскаржує рішення, які прийняті з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 Митного кодексу України строк на їх оскарження визначається згідно із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17, яку суд ураховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
Щодо посилань представника позивача на пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, яким на його думку, безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження рішення контролюючого органу до суду, а саме визначено тривалість строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (1095 днів) та визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (з моменту отримання такого рішення) суд відзначає таке.
За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У той же час, відповідно до частини 5 статті 24 Митного кодексу України оскарження податкових повідомлень-рішень митних органів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Системний аналіз частини першої статті 29 Митного кодексу України та частини 5 статті 24 Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.
Частина перша статті 29 Митного кодексу України передбачає право на оскарження рішень митних органів безпосередньо до суду та встановлює, що у такому разі їх оскарження здійснюється у порядку, визначеному законом. При цьому такого закону зазначена норма не називає.
Частина ж 5 статті 24 Митного кодексу України імперативно вказує, що податкове повідомлення-рішення митного органу (як рішення митного органу) оскаржується у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Тобто, зазначена норма, на відміну норми частини першої статті 29 Митного кодексу України, прямо називає (конкретизує) рішення митного органу (податкове повідомлення-рішення) та імперативно вказує на закон (Податковий кодекс України), у порядку, встановленому яким, здійснюється оскарження цього рішення.
Таким чином, з огляду на наведене вище правове регулювання, саме оскарження податкових повідомлень-рішень, а не будь-яких інших рішень митного органу, як помилково уважає представник позивача, здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Проте, як уже було зазначено вище, предметом оскарження у цій справі є рішення митного органу про коригування митної товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а не податкові повідомлення-рішення митного органу.
Тому, з урахуванням предмета позову, а також вимог положень частини першої статті 29 та частини 5 статті 24 Митного кодексу України застосування до спірних правовідносин строку, який передбачений Податковим кодексом України для оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, у суду відсутні.
Посилання представника позивача на правові позиції Верховного Суду, які висловлені у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 815/2541/17, від 04 вересня 2018 року у справі №826/19630/16, від 13 вересня 2019 року у справі № 813/4202/16, від 09 лютого 2021 року у справі №826/17509/16 суд оцінює критично, оскільки у межах спірних правовідносин суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17.
Адже суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17.
Так, у постанові від 27 травня 2021 року у справі № 826/13159/17 Верховний Суд зазначив таке: «Разом з тим, у порядку, встановленому Податковим кодексом України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішень органів доходів і зборів (частина 5 статті 24 МК України). У відповідності до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Враховуючи, що позивач в даній справі оскаржує дії митного органу та рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України».
Більше того, суд зауважує також те, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах, які виникли між сторонами у цій справі, не була непередбачуваною.
Так, у постанові від 18 червня 2020 року у справі № 805/1536/17-а Верховний Суд також зазначив, що «враховуючи те, що позивач в даній справі оскаржує рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк його оскарження визначається згідно із вимогами КАС України».
Аналогічний висновок було викладено також і у постанові Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі № 813/1276/16.
Крім іншого, суд також відзначає, що у рішенні від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п'ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.
Поряд з іншим, суд відзначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Суд встановив, що оскаржуване у межах цієї справи рішення митного органу прийняте 19.08.2020 року.
З цим адміністративним позовом до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування зазначеного рішення митного органу позивач звернувся 8 червня 2021 року, що підтверджується штамом вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду вх.№01-25/54706/21 від 08 червня 2021 року.
Таким чином, позивач пропустив встановлений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Оскільки протягом майже одного року з моменту прийняття митним органом оскаржуваних рішень та карток відмови позивач не ставив питання щодо їх правомірності, то подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням спірних рішень та карток відмови матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
В той же час, суд звертає увагу на те, що поважними причинами несвоєчасного звернення з позовом до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.
Крім того, позивач не надав заяв (клопотань) про поновлення пропуску строку звернення до суду та визнання поважними причин його пропуску.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "АГРОТРЕЙД" 11.08.2021 отримав копію ухвали суду від 04.08.2021 року про залишення позовної заяви без руху, що підтверджено відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення.
Проте, станом на 28.08.2021 року позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, викладені судом в ухвалі від 04.08.2021 року, причин поважності їх неусунення у встановлений судом строк не повідомлено, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позовну заяву було залишено без руху після відкриття провадження у справі.
Згідно п.15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Щодо судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно із частинами першою, другою, пунктом третім частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
У позовній заяві позивач вказав на попередній розрахунок судових витрат, які складаються із:
1) сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.;
2) витрат на правничу допомогу згідно договору №93/05-21 від 21/05/2021.
Щодо судового збору суд зазначає, що сплачена його сума згідно платіжного доручення № 1665 від 03 червня 2021 року може бути повернута ухвалою суду за клопотанням позивача відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Щодо витрат, понесених на правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 139 КАС України підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись ст. ст. 160-161, 240, 248, 256, 294, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "АГРОТРЕЙД" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішень і картки відмови - залишити без розгляду.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Текст ухвали складено та підписано 28.08.2021.
Суддя Супрун Ю.О.