26 серпня 2021 року Справа № 280/4153/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «МОЛЖИТЛОБУД» (71111, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 65/97; код ЄДРПОУ 32080202)
до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 22-А; код ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
24.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «МОЛЖИТЛОБУД» (далі - позивач) до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225226 від 29.12.2020 на суму 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено про те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем невірно розрахований відсоток перевищення ваги з урахуванням наявної похибки вагів, що прямо впливає на розмір штрафу. Так, відповідачем було встановлено порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 % до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Фактичне перевищення на думку відповідача склало 12%. Разом з тим, позивачем не погоджується з таким висновком відповідача, адже фактичне навантаження на вісь з урахуванням похибки вагів склало 12073,60 кг, що не перевищує 10%, з яких наступає відповідальність за абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (12200 кг). Крім того, вказує на невідповідність швидкості при зважуванні вимогам Настанови з експлуатації ваг, а також вважає, що транспортний засіб ПП «Молжитлобуд» не є великоваговим та/або великогабаритним. З наведених підстав, вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225226 від 29.12.2020 на суму 17000,00 грн. такою, що прийнята необґрунтовано, а тому має бути скасована. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 28.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 30.11.2020 на 264 км а/д М-18 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема, проведено перевірку транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належать на праві власності ПП «МОЛЖИТЛОБУД», шляхом здійснення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу.
Відповідно до талону зважування №333, сформованого технічними засобами габаритно-вагового контролю 30.11.2020 о 16:02 год., у результаті зважування в динаміці було зафіксовано такі навантаження на осі зазначеного вище транспортного засобу: перша вісь 5960 кг; друга вісь 12320 кг; третя вісь 3390 кг; четверта вісь 3270 кг; п'ята вісь 2890 кг.
За результатами перевірки складено довідку про результати габаритно-вагового контролю від 30.11.2020 №058843 та акт №242117 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів 30.11.2020, яким встановлено порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 % до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, Фактичне перевищення на думку відповідача склало 12%.
На підставі акта перевірки в.о. заступника начальника Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки виніс постанову від 29.12.2020 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Позивач, не погодившись з правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн., звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з п.8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
В силу пункту 14 зазначеного Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Також, відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №1567, рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція», та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.
Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансінспекції.
Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).
Відповідно до пункту 6 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422, у разі виявлення порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів посадові особи складають акти за формою згідно з додатками 2 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів) і 3 (акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) до цього Порядку та повідомляють відповідний підрозділ МВС про такі порушення.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-ХІІ «Про дорожній рух»(далі - Закон №3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За статтею 33 Закону України від 08.09.2005 №2862-IV «Про автомобільні дороги»(далі - Закон №2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Як передбачено статтею 48 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт»(далі - Закон №2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування»(далі - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль.
У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю.
За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення.
За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Суд зазначає, що у межах спірних правовідносин, підставою для прийняття оскарженої постанови стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що експлуатується позивачем. Відповідно до цих результатів вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження на 12%, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, Довідки №038843 від 30.11.2020 про результати габаритно-вагового контролю, загальна маса транспортного засобу позивача склала 27830 кг. Навантаження на другу вісь склало 12320 кг.
Навантаження кожної окремої -1, 3, 4, 5, 6 вісі не перевищують 11 тон, тобто перебувають у межах норми. Вказані показники підтверджуються також і талоном про зважування №333 від 30.11.2020.
Оскільки інші параметри знаходяться у межах норми, вбачається що порушення полягає у перевищенні навантаження на другу вісь - 12320 кг.
Зважування відбувалось на вагах автомобільних 20ВА-Д-2-1WWS-0,9.
У таблиці 4 Настанови з експлуатації ваг вказані границі допустимої похибки для маси транспортного засобу під час зважування у русі. Під час експлуатації похибка складає ± 2,00%.
В даному випадку похибка вагів складає 2% від 12320 кг: 246,4 кг. Тобто реальне значення навантаження на вісь перебуває у межах 12320,00 ± 246,4 кг. (від 12073,6 кг до 12566,4 кг).
Суд зазначає, що у Законі України «Про автомобільний транспорт» законодавець розмежував відповідальність перевізників за перевищення габаритних параметрів в залежності від максимально допустимої ваги, в даному випадку 11 тон. (11000 кг) до ПП «Молжитлобуд» застосовано відповідальність за перевищення навантаження на вісь від 10% до 20% від максимально допустимих 11000 кг, що складає відповідно від 1100 кг до 2200 кг.
Тобто відповідальність передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» може бути застосована коли навантаження на вісь знаходиться у проміжку від: 12200 кг(11000+1100) до 13200 кг.
Отже, фактичне навантаження на вісь з урахуванням похибки вагів - 12073,60 кг не перевищує 10% з яких наступає відповідальність за абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (12200 кг).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів на спростування тверджень позивача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з пунктом 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Приватного підприємства «МОЛЖИТЛОБУД» (71111, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, буд. 65/97; код ЄДРПОУ 32080202) до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (69096, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 22-А; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225226 від 29.12.2020 на суму 17000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства «МОЛЖИТЛОБУД» судовий збір у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.08.2021.
Суддя М.С. Лазаренко