КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
17 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та накладено арешт на тимчасово вилучене в у ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_6 , майно, яке було поміщено до спеціального пакету № SUD4008655, а саме:
- упаковку з-під мобільного телефону «Mi Note 5A» імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 ;
- упаковку з-під мобільного телефону «Redmi Note 8 Pro», імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 ;
- тримач для сім карти з номером НОМЕР_5 ;
- тримач для сім карти з номером НОМЕР_6 ;
- карту пам'яті чорного кольору.
Згідно ухвали, слідчий суддя вказав, що вилучене майно набуло процесуального статусу речового доказу та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто ознакам речових доказів, а відтак прийшов до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов'язати слідчого повернути вказане майно.
Представник вказує, що під час проведення обшуку слідчим було незаконно вилучено упаковку з-під мобільного телефону «Мі Note5А» imei 1: НОМЕР_7 , imei 2: НОМЕР_2 ; упаковку з-під мобільного телефону «Redmi Note 8 Pro» imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 ; тримач для сім карти з номером НОМЕР_5 ; тримач для сім карти з номером НОМЕР_6 ; карту пам'яті чорного кольору. При цьому, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2021 року було надано дозвіл на обшук квартири з метою відшукання та вилучення комп'ютерної техніки, мобільних телефонів, сім-карток, банківських карток чорнових записів, блокнотів, які мають значення для досудового розслідування.
Ані в клопотанні слідчого, ані в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вищенаведені речі, а також яким чином могло вказане майно бути використане як знаряддя вчинення злочину. Відтак, не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.
На думку представника, жодна річ, що обула вилучена під час обшуку 20 травня 2021 року не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Також, апелянт вказує, що не відповідає дійсності твердження суду про те, що ОСОБА_9 належним чином була повідомлена про судове засідання, адже судову повістку ніхто ОСОБА_9 не направляв та не вручав. Таким чином, власника майна було усунуто від участі в розгляді справи, чим було порушено її право на справедливий суд.
Крім того, представник вказує, що слідчим було порушено строки звернення з клопотанням про накладення арешту, оскільки 20 травня 2021 року було проведено обшук та вилучення речей і лише 25 травня 2021 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність. Разом з тим, представник власника майна ОСОБА_10 подав клопотанні про розгляд справи без участі власника майна та його представника. Прокурор подав клопотання про відкладення розгляду поданої апеляційної скарги, яке нічим не обґрунтоване, та не може бути прийняте до уваги.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100090005173 від 01 жовтня 2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
20 травня 2021 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва було проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , під час проведення якого було виявлено та вилучено: упаковку з-під мобільного телефону «MiNote 5A», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 ; упаковку з-під мобільного телефону «Redmi Note 8 Pro», імеі 1: НОМЕР_3 , імеі 2: НОМЕР_4 ; тримач для сім карти з номером НОМЕР_5 ; тримач для сім карти з номером НОМЕР_6 ; карту пам'яті чорного кольору.
Слідчий слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в у ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_6 , майно, яке було поміщено до спеціального пакету № SUD4008655.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року, казане клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на зазначене майно вилучене в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_6 .
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому було досліджено матеріали судового провадження, заслухано думку прокурора та представника, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Як вбачається із матеріалів справи, вказане майно постановою слідчого слідчого відділення ВП № 2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції України ОСОБА_7 від 20 травня 2021 року визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с. 33).
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню фактичних обставину кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно може бути відчужене, що не дасть можливості забезпечити проведення можливих судових експертиз, а також існує загроза збереження речових доказів у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, слідчим суддею арешт накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
Також, арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянтів, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Доводи апелянта про те, що вилучене майно не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки арешт на вказане майно накладено за наявності для цього передбачених законом підстав та з метою забезпечення збереження речових доказів.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що майно було вилучене 20 травня 2021 року і лише 25 травня 2021 року слідчий звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, то вони є необгрутнованими, оскільки клопотання слідчого подане через засоби поштового зв'язку 21 травня 2021 року, що підтверджується відтиском печатки на описі вкладення та наліпкою на поштовому конверті №0311010031309 (а.с.34).
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню слідчим, прокурором під час досудового розслідування та судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та накладено арешт на тимчасово вилучене в у ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_6 , майно, яке було поміщено до спеціального пакету № SUD4008655, згідно переліку вказаного в ухвалі - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ОСОБА_6 ,- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/4218/2021
Єдиний унікальний номер 760/13548/21
Категорія: ст. 171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_11
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1