19 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1829/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Пєскова В.Г., Васьковського О.В.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс -1" та додані до неї матеріали
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021
та рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2020
у справі № 914/1829/20
за позовом Львівської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі: Державної служби безпеки України в особі, Управління трансбезпеки у Черкаській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс -1"
про стягнення 28 152,40 грн,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Транс-Сервіс -1" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2020 у справі №914/1829/20.
Перевіривши касаційну скаргу ТОВ "Транс-Сервіс -1" та додані до неї матеріали на відповідність вимогам ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 12 ГПК України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі є стягнення 28 152,40 грн, а оскільки зазначена сума є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн), то у розумінні ГПК України справа № 914/1829/20 є малозначною.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки для перегляду у касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Разом з тим, визначені підпунктами "а"-"г" п. 2 ч.3 ст. 287 ГПК України випадки для відкриття касаційного провадження є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип «правової визначеності».
Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Звертаючись із касаційною скаргою, ТОВ "Транс-Сервіс -1" зазначає, що касаційна скарга подається на підставі п. З ч.2 ст.287 ГПК України, оскільки відкриття Верховним судом провадження у даній справі та подальший її розгляд має для відповідача виняткове значення, так як основною специфікою господарської діяльності відповідача є перевезення рідких харчових та хімічних, насипних і палетованих вантажів спеціалізованими автоцистернами, тентованими напівпричепами та самоскидами як по Україні так і в міжнародному сполученні (https://www.trans-service- l.com.ua). Автопарк компанії налічує 550 транспортних засобів, а тому, не виключено, що до відповідача неодноразово може бути застосоване стягнення за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом правомірність яких, через відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах може бути сумнівною, оскільки базується на неправильному тлумаченні судом норм права, що є проявом безпідставного втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема мова йде про кошти, які відповідачу необхідно буде сплатити за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування .
Розглянувши наведені ТОВ "Транс-Сервіс -1" доводи в обґрунтування наявності правових підстав для розгляду цієї справи у касаційному порядку, Суд вважає їх необґрунтованими. По суті всі доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи та в цілому до заперечення результату розгляду справи апеляційним господарським судом, а також ґрунтуються на припущеннях.
Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність та не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.
Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути рішення, ухвалені судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень тільки через те, що такі рішення скаржник вважає незаконним.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення , що не підлягає касаційному оскарженню.
Відтак, перевіривши вищезазначені доводи ТОВ "Транс-Сервіс -1" , здійснивши аналіз судових рішень у даній справі , суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Транс-Сервіс -1" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2020 у справі №914/1829/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись ч.5 ст. 12, ст. 234, п. 2 ч. 3 ст. 287, ст. п.1 ч.1 ст. 293 ГПК України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Транс-Сервіс-1" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2020 у справі №914/1829/20.
Головуючий, суддя- Ткаченко Н.Г.
Судді- Васьковський О.В.
Пєсков В.Г.