Копія Справа №2-а-196/2010 року
01 квітня 2010 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Куцин В. М
при секретарі - Кольвенко Г. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії, -
18 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області. В позові посилався на те, що він є постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІ групи, у зв'язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області йому було призначено пенсію. Вважаючи, що йому невірно нараховується пенсія, він 2 5січня 2010 року звернувся з відповідною заявою щодо перерахунку пенсії до Управління Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області, але управлінням йому було відмовлено. При нарахуванні йому пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області порушуються вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки пенсія йому повинна нараховуватися в залежності від мінімальної пенсії за віком, яка існує в державі, встановленої йому групи інвалідності та прожиткового мінімуму встановленого в державі. Посилання Управління Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області на ту обставину, що пенсія йому нараховується у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини є безпідставними, оскільки вони суперечать Законам та Конституції України. Тому просив суд визнати відмову Управління Пенсійного фонду України вмісті Миргород в здійсненні перерахунку та виплаті йому пенсії в розмірах, передбачених ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді провести йому перерахунок основної та додаткової пенсії з 17.12.2007 року, часу встановлення причини інвалідності - наслідки аварії на ЧАЕС, у відповідності до вимог закону та виплату нарахованих сум.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в місті Миргород в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності(а.с.14).
В направлених на адресу суду запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідач при призначенні та виплаті пенсії діяв в межах своєї компетенції, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008року, якою встановлено розмір доплати для осіб постраждалих від наслідків ЧАЕС розмір додаткової пенсії в розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму, згідно постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року. Крім того просив застосувати строки позовної давності визначені ст..ст.99,100 КАС України з урахуванням часу звернення позивача до суду.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що позивач є інвалідом IІ групи та особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. 17.12.2007 року встановлено, що його інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (а. с. 5-7). В зв'язку з цим з 11 листопада 2009 року по даний час він отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а. с. 27).
25січня 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати йому пенсію та встановити її на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додатково 75% мінімальної пенсії за віком (а.с.9). У задоволенні вказаної заяви позивачу було відповідачем відмовлено (а.с.10).
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими: по IІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам II групи - 75% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наслідком прийняття Конституційним Судом України такого рішення є втрата чинності окремих положень цього Закону. Отже, Управління Пенсійного фонду України у м. Миргороді повинне виплачувати позивачу пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Оскільки відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії в розмірах, передбачених ст.50, ч.4 ст.54, ст.67 Закону України «тому вказані дії управління є протиправними.
Таким чином виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що необхідно визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України вмісті Миргород Полтавської області по відмові позивачу в перерахунку пенсії виходячи із діючих розмірів мінімальної пенсії за віком, що встановлюється законодавством України, та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області провести перерахунок призначеної основної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 22 травня 2008 року виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити різницю між раніше виплаченою та перерахованою пенсією за період з 11 листопада 2009 року( часу отримання пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») по теперішній час - щодо основної пенсії та додаткової пенсії.
На думку суду не заслуговують на увагу заперечення відповідача, щодо законності виплати пенсії позивачу на підставі підзаконних актів постанов Кабінету Міністрів України, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами як і заперечення щодо застосування позовної давності ,оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню в межах строку позовної давності.
Суд вважає безпідставними вимоги позивача про здійснення перерахунку та виплати йому пенсії згідно в положень ст..с.50.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,оскільки пенсія на підставі закону йому виплачується лише з 11.11.2009 року, що не заперечував сам позивач в судовому засіданні
Керуючись ст. ст. 2, 19, 70, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України;Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ пов'язаних із соціальними виплатами від18.02.2010 року; Конституцією України; ст.. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 11 листопада 2009 року по день прийняття цієї постанови, виходячи із 8 мінімальних розмірів пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як інваліду 2-ої групи та виплатити йому нараховану суму коштів з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області нарахувати ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком з 11 листопада 2009 року по день прийняття цієї постанови, та виплатити йому нараховану суму коштів, з урахуванням проведених виплат.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви, чи подання апеляційної скарги в строк передбачений для подачі заяви.
Суддя: /підпис/
Оригіналу відповідає
Суддя Миргородського
міськрайонного суду В.М. Куцин