Справа № 1-38/ 2010 року
Іменем України
31 травня 2010 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Гриб М.В.,
при секретарі - Непокупній Л.М.
з участю прокурора - Балакшія В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, (по-батькові уточнене в судовому засіданні), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Суданка Первомайського району Харківської області, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, утриманців не має, ніде не працюючої, без визначеного місця проживання, затриманої у зв»язку з цією справою і знаходиться під вартою з 30.04.2010 року, раніше судимої:
- вироком Славутського районного суду Хмельницької області від 28.12.2002 року по ст.. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненої 11.07.2005 року по відбуттю строку покарання;
- вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 липня 2006 року по ст.. 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 4.08.2009 року по відбуттю строку покарання;
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, суд
10, 11 листопада 2009 року підсудна ОСОБА_1 повторно вчиняла крадіжки чужого майна при наступних обставинах.
10 листопада 2009 року, близько 15-00 години, підсудна ОСОБА_1, будучи неодноразово судимою за крадіжки чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння та знаходячись в господарстві громадянки ОСОБА_2, що в с. Малі Сороченці Миргородського району Полтавської області по АДРЕСА_2, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, умисно викрала звідти велосипед «Україна», вартістю 416 грн 00 коп, що належав потерпілій ОСОБА_3, і з викраденим з місця вчинення злочину зникла, спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на зазначену суму.
Крім цього, 11 листопада 2009 року, близько 15-00 години, підсудна ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись в будинку потерпілого ОСОБА_4, що в с. Хомутець Миргородського району по АДРЕСА_1, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, умисно викрала звідти належний потерпілому мобільний телефон «Самсунг С 130» в чохлі та із сім-картою мобільного оператора «Діджус», на якій нараховувалися кошти в сумі 25 грн, а загальною вартістю 233 грн 40 коп, а також гроші в сумі 200 грн, що зберігалися потерпілим в чохлі згаданого телефону, і з викраденим з місця вчинення злочину зникла, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 433 грн 40 коп.
Підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала частково і пояснила, що дійсно 10 листопада 2009 року вона повторно, таємно викрала із приватного господарства, що в с. Малі Сороченці Миргородського району Полтавської області по АДРЕСА_2, велосипед «Україна», що належав потерпілій ОСОБА_3, а наступного дня вона таємно викрала із будинку потерпілого ОСОБА_4, що в с. Хомутець Миргородського району Полтавської області, належний останньому мобільний телефон «Самсунг С 130» в чохлі та із сім-картою мобільного оператора «Діджус» загальною вартістю 233 грн 40 коп. Однак грошей в сумі 200 грн вона у вказаного потерпілого не викрадала.
Крім часткового визнання своєї вини підсудною ОСОБА_1 її вина у вчиненні злочину повністю підтверджується:
- дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_2, даними нею в ході досудового слідства, про те, що 10 листопада 2009 року, в другій половині дня, із господарства її сестри, що в с. Малі Сороченці Миргородського району Полтавської області по АДРЕСА_2, було викрадено її велосипед «Україна». Згодом свій велосипед вона виявила у ОСОБА_5, який повідомив, що згаданий велосипед у нього залишила підсудна ОСОБА_1, яка пропонувала йому його за 2 л горілки (а.с.34);
- протоколом явки з повинною ОСОБА_1 на а.с. 9, від 16.11.2009 року, де вона повністю визнавала свою вину у вчиненні крадіжки велосипеда у потерпілої ОСОБА_2;
- протоколами очних ставок ОСОБА_1 із потерпілою ОСОБА_2 (а.с.35), та із свідком ОСОБА_5 (а.с.40) під час яких свідок та потерпіла повністю викривали ОСОБА_1 у викраденні 10.11.2009 року велосипеда, а остання повністю визнавала свою вину у вчиненні зазначеного злочину;
- висновком товарознавчої експертизи на а с. 44, якою підтверджується, що вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_2 велосипеда становила 416 грн;
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що 11.11.2009 року, близько 15-00 години, з її будинку ОСОБА_1. таємно викрала його телефон «Самсунг С 130» в чохлі та із сім-картою мобільного оператора «Діджус» загальною вартістю 233 грн 40 коп, а також гроші в сумі 200 грн, що зберігалися ним в чохлі згаданого телефону;
- протоколом явки з повинною ОСОБА_1 від 21.11.2009 року на а.с.57, де вона повністю визнавала свою вину у викраденні 11.11.2009 року у потерпілого ОСОБА_4 телефона та грошей в сумі 200 грн;
- дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5 , даними ним в ході досудового слідства, (а.с.86), про те, що 11.11.2009 року, близько 20-00 години до нього додому прийшла ОСОБА_1 і пропонувала купити у неї мобільний телефон. Наступного дня він дізнався, що у потерпілого ОСОБА_4 напередодні було викрадено саме такий телефон. Тому він відвів ОСОБА_1 до потерпілого і змусив її повернути телефон ОСОБА_4;
- висновком товарознавчої експертизи на а.с.93-94, якою підтверджується, що вартість викраденого у ОСОБА_4 телефону із сім-карткою мобільного оператора «Діджус» та чохлом мобільного телефону становила 208 грн 40 коп;
- протоколом відтворення обставин і події злочину на а.с.96-97, під час якого ОСОБА_1 розповідала та показувала на місці, де, яким чином та при яких обставинах вона викрала у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон і 200 гр грошей;
- копією вироку Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.07.206 року, яким було визнано винною і засуджено ОСОБА_1 по ст.. 185 ч.3 КК України за вчинення нею крадіжок чужого майна.
Даючи оцінку показанням підсудної ОСОБА_1, суд не може прийняти їх до уваги в тій частині, де вона заперечувала свою вину у викраденні у потерпілого ОСОБА_4 200 грн грошей, оскільки ці показання суперечать її ж показанням, даним в ході досудового слідства на а.с. 57,78, 96-98, 115, де вона цих же обставин не заперечувала. Крім цього, її показання в цій частині повністю спростовуються показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, який як в ході досудового так і під час судового слідства давав стабільні показання, якими викривав підсудну не тільки у крадіжці у нього мобільного телефону, а і в крадіжці 200 грн грошей. Вказані показання потерпілого відповідали всім іншим об»єктивним доказам по справі і ставити під сумнів їх достовірність суд не має жодних підстав, тим більше, що сам він в судовому засіданні просив суд не суворо карати підсудну і не вимагав повернення йому викрадених у нього коштів.
Тому зайняту в судовому засіданні позицію підсудної ОСОБА_1 суд розцінює як обрану нею форму захисту від пред»явленого їй звинувачення з метою уникнення заслуженого покарання за вчинене.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною повністю.
ЇЇ злочинні діяння містять в собі всі ознаки протиправного, таємного заволодіння чужим майном із корисливих мотивів, вчиненого повторно, що дає підстави суду кваліфікувати її дії за ст. 185 ч.2 КК України.
При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, характер її діянь, та відомості про її особу, що характеризується негативно.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудної ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп”яніння.
Обставин, що пом”якшують її покарання , суд не вбачає.
Враховуючи особу винної, тяжкість вчинених злочинів, ставлення винної до вчинених нею діянь та відомості про її особу, суд вважає необхідним і достатнім обрати до неї міру покарання у вигляді арешту.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України , суд ,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України і призначити їй покарання - 4 місяці арешту.
Міру запобіжного заходу у відношенні засудженої ОСОБА_1 залишити попередню - утримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_1 обчислювати з 30 квітня 2010 року, тобто з дня затримання її у зв»язку із обранням відносно неї судом міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Речові докази по справі: велосипед, що знаходиться на зберіганні потерпілої ОСОБА_2, залишити у її власності; телефон, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 - залишити у його власності.
Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд через Миргородський міськрайонний суд в 15 діб з часу його проголошення, а засудженою в той же термін з часу вручення їй копії вироку.
Суддя: М.В. Гриб